11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 400/9281/24
адміністративне провадження № К/990/30765/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом позовом Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТЕКВІП», про визнання протиправним та скасування висновку,
У жовтні 2024 року Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: ТОВ «РЕСТЕКВІП», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за №UA-2024-08-08-000820-a від 18 вересня 2024 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
18 липня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правильність висновку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за №UA-2024-08-08-000820-a від 18 вересня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 травня 2023 року у справі № 160/5890/22, від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22, від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 380/10533/22, від 12 вересня 2024 року у справі № 420/2128/23, від 10 липня 2024 року у справі № 420/2131/23, від 21 червня 2024 року у справі № 160/9163/22.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі. Водночас, аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду, проте не обґрунтовано подібність правовідносин, а також не зазначено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.
Отже, в касаційній скарзі заявник конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив та не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у справах, на які він вище посилається, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим в касаційній скарзі заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 188 Господарського кодексу України, статтю 651 Цивільного кодексу України та статтю 43 Закону України «Про публічні закупівлі», без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі 160/5890/22.
Верховний Суд зазначає, що в цій частині касаційної скарги в частині обґрунтування підстави касаційного оскарження, що передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказав конкретні норми права, які суди застосували без урахування висновку Верховного Суду, викладеного від 04 травня 2023 року у справі №160/5890/22, проте заявник не обґрунтував подібність правовідносин у справі №160/5890/22 та у справі, в якій подана ця касаційна скарга, що свідчить про недоведеність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом позовом Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТЕКВІП», про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяС.А. Уханенко