11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №420/19103/24
адміністративне провадження № К/990/30720/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати їй в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
-зобов'язання нарахувати і виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 у сумі 85927,84грн;
-визнання протиправною бездіяльність щодо виплати їй в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 лютого 2022 року включно;
-зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 23 лютого 2022 року включно у загальній сумі 213434,21грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 23 лютого 2022 року включно. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3402,92 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 23 лютого 2022 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В решті позовних вимог відмовлено.
19 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правильність обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема єдиної практики застосування вимог законодавства при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, що є особливо актуальним з огляду на масовість подібних правовідносин.
Також скаржник вказує, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки аналогічної позиції при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, відповідач дотримувався у відносинах з усіма військовослужбовцями, які проходили службу в складі військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із чим загальна сума стягнутих з відповідача коштів може сягнути значних розмірів, що негативно вплине на фінансову стабільність військової частини та унеможливить своєчасне забезпечення діяльності матеріальними ресурсами, що, в свою чергу, може негативно вплинути на повноту та своєчасність виконання військовою частиною поставлених завдань.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики, позаяк, як зазначає скаржник, «масовість подібних правовідносин» не свідчить про відсутність або неузгодженість судової практики в певній категорії спорів.
Щодо посилання скаржника на винятковість цієї справи для нього, Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночним, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв'язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження, у зв'язку з чим Верховний Суд не приймає доводи скаржника щодо винятковості цієї справи для нього.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.В. Кашпур