11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №360/29/25
адміністративне провадження № К/990/30692/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у місті Києві у перерахунку календарної вислуги років ОСОБА_1 згідно рапорту від 12 листопада 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу у пільговому обчисленні, сформовану за період з 26 липня 2001 року по 05 лютого 2016 року, що у загальній кількості становить 05 років 05 місяці 09 днів;
- здійснити ОСОБА_1 перерахунок відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 26 липня 2001 року по 05 лютого 2016 року, що у загальній кількості становить 05 років 05 місяці 09 днів;
- здійснити ОСОБА_1 перерахунок, відповідно до статті 78 Закону Украйни "Про Національну поліцію", стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 26 липня 2001 року по 05 лютого 2016 року, що у загальній кількості становить 05 років 05 місяці 09 днів;
-встановити ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України" надбавки за стажем служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 26 липня 2001 року по 05 лютого 2016 року, що у загальній кількості становить 05 років 05 місяці 09 днів згідно рапорту ОСОБА_1 від 12 листопада 2024 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
18 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Луганським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики положень частини п'ятої статті 83 Закону України «Про Національну поліцію» та Поряду та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок №260). Також скаржник вказує, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки на цей час скаржник проходить службу в правоохоронних органах, утримує неповнолітню дитину, разом із дітьми та дружиною - військовослужбовцем є внутрішньо переміщеними особами, у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Старобільськ, Луганської області.
Верховний Суд відхиляє указання скаржником на те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, позаяк у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами по-різному застосуються вищевказана скаржником норма права та Порядок №260 у подібних правовідносинах. Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо виняткового значення цієї справи для останнього, оскільки ці доводи не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Слід наголосити, що скаржник не зазначив яким чином узгоджуються його позовні вимоги про перерахунок попередньої вислуги років зі строками вислуги в спеціальному званні, що врегулювано в статті 83 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.В. Кашпур