11 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1498/25 пров. № А/857/22395/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, головуючий суддя - Стецик Н.В., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Волинській області, в якому просив визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області №262140014440 від 12.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, невраховані періоди трудової діяльності: за 1994 рік - з 18.11.1994 року по 31.12.1994 року; за 1995 рік - з 01.07.1995 року по 30.10.1995року; за 1996 рік - з 01.01.1996 року по 31.01.1996року; з 30.03.1996 року по 31.03.1996 року; з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року; за 1997 рік - з 02.04.1997 року по 22.04.1997 року; з 24.05.1997 року по 28.05.1997 року; 30.06.1997 року; з 02.08.1997 року по 06.08.1997 року; з 08.10.1997 року по 30.09.1997 року; за 1998 рік - з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року; з 02.05.1998 року по 16.07.1998 року; з 17.08.1998 року по 31.12.1998 року; за 2000 рік - з 01.01.2000 року по 30.06.2000 року; за 2008 рік - з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року; з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року; за 2009 рік - з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року; за 2021 рік - з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 25.09.2024 року пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України №1058-IV «Пpo загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наявного на день досягнення 60-річного віку страхового стажу більше 31 року, який дає право на призначення пенсії за віком.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 09.12.2024 року, бажаючи реалізувати набуте за більш ніж 31 рік трудової діяльності право на призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону №1058-IV, позивач звернувся до уповноваженого підрозділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії із наданням усіх необхідних документів (трудової книжки, військового квитка, дипломи про освіту з додатками до них, інші документи про стаж). Проте, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №262140014440 від 12.12.2024 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262140014440 від 12.12.2024 року в частині незарахування до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії ОСОБА_1 періодів з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року, з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року, з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, невраховані періоди з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року, з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року, з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неправильне з'ясування судом обставин справи, та застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ним правомірно не зараховано до страхового стажу позивача періоди з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року, оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб (довідка ОК-5), які після 01 липня 2000 року є обов'язковими.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначенням пенсії за віком.
ГУ ПФУ у Волинській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за віком, прийняло рішення за №262140014440 від 12.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу.
Зі змісту вказаного рішення відповідача слідує, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, документи про стаж) страховий стаж позивача складає 30 років 10 місяців 09 днів (для права стаж складає 30 років 11 місяців 03 дні).
Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право), складеного під час розгляду питання про призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано, в тому числі, наступні періоди: за 1994 рік - з 18.11.1994 року по 31.12.1994 року; за 1995 рік - з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року; за 1996 рік - з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року; з 30.03.1996 року по 31.03.1996 року; з 03.12.1996 по 31.12.1996 року; за 1997 рік - з 02.04.1997 по 22.04.1997 року; з 24.05.1997 року по 28.05.1997; 30.06.1997; з 02.08.1997 року по 06.08.1997 року; з 08.10.1997 року по 30.09.1997; за 1998 рік - з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року; з 02.05.1998 року по 16.07.1998 року; з 17.08.1998 року по 31.12.1998 року; за 2000 рік - з 01.01.2000 року по 30.06.2000 року; за 2008 рік - з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року; з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року; за 2009 рік - з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року; за 2021 рік - з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо незарахування спірного стажу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами, що періоди з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року, з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року, з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року; з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Як передбачено статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Як передбачено статтею 24 Закону №1058-IV, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено до пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 встановлено, що для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 року подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №793 від 03.10.2018 року внесено зміни до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, пункт 4 доповнено абзацом наступного змісту: Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 додатково лише за умови сплати страхових внесків;
з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).
Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а зазначив:
“39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року №13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.
39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2024 року у справі №580/7175/21 (адміністративне провадження №К/990/22056/22) та в ухвалах від 28.10.2024 року у справі №120/16168/23 (адміністративне провадження №К/990/40320/24) і від 17.10.2022 року у справі №580/7175/21 (адміністративне провадження №К/990/22056/22).
З огляду на викладене, вірним є висновок суду, що важливою умовою при зарахуванні до страхового стажу особи періоду ведення нею підприємницької діяльності є з'ясування виду системи оподаткування при здійсненні підприємницької діяльності, оскільки законодавство України, що регулює дані правовідносини, розрізняє види документів, якими підтверджується стаж підприємницької діяльності за спрощеною та загальною системою оподаткування.
Наявною в матеріалах справи довідкою ГУ ДПС у Волинській області №1136/03-20-24-06 від 27.11.2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 згідно поданої звітності за період:
з 18.11.1994 року по 31.12.1994 року - перебував на загальній системі оподаткування;
з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року, з 01.01.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1997 року по 31.12.1997 року, з 01.01.1998 року по 31.12.1998 року - перебував на фіксованій сплаті прибуткового податку, що підтверджується копіями відповідних патентів;
з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року - перебував на загальній системі оподаткування;
з 01.01.2000 року по 30.06.2000 року - перебував на загальній системі оподаткування.
В свою чергу, довідкою ГУ ДПС у Волинській області №1136/03-20-24-06 від 27.11.2024 року визначено номери торгових патентів, виданих ОСОБА_1 відповідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року “Про прибутковий податок з громадян», вказано строк дії таких патентів та періоди на які строк дії таких патентів продовжувався.
Згідно з ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку.
Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є
підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.
Як видно із довідки ГУ ДПС у Волинській області №1136/03-20-24-06 від 27.11.2024 року у період з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року позивач перебував на фіксованій сплаті прибуткового податку. Патент №046741 з 01.04.1995 року по 30.06.1995 року, продовжено до 30.09.1995 року, продовжено до 31.10.1995, продовжено 30.11.1995 року, продовжено до 31.12.1995 року, продовжено до 31.01.1996 року.
Копія патенту № НОМЕР_1 долучена позивачем до позовної заяви. Відомості даного патенту містять аналогічну інформацію про строк його дії, що викладена у довідці ГУ ДПС у Волинській області №1136/03-20-24-06 від 27.11.2024 року.
Відтак, період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на підставі патенту № НОМЕР_1 (в тому числі спірний період з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року та з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року) підлягає до зарахуванню до страхового стажу позивача.
Також вказаною довідкою ГУ ДПС у Волинській області №1136/03-20-24-06 від 27.11.2024 року підтверджено факт здійснення позивачем підприємницької діяльності та сплати прибуткового податку:
у 1996 році на підставі патенту № НОМЕР_2 з 01.02.1996 року по 29.02.1996 року, строк дії якого продовжувався з 29.02.1996 року по 29.03.1996 року, з 01.04.1996 року по 30.09.1996 року, з 01.10.1996 року по 01.11.1996 року, з 02.11.1996 року по 02.12.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року, та у 1998 році на підставі патенту № НОМЕР_3 з 01.01.1998 року по 01.02.1998 року.
Копії патентів № НОМЕР_2 та №034109 наявні в матеріалах справи.
Таким чином, спірний період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року підлягає зарахуванню до його страхового стажу, оскільки вказаний період охоплюється дією патенту № НОМЕР_2 .
З аналогічних підстав підлягає до зарахуванню в страховий стаж позивача період з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року (охоплюється дією патенту № НОМЕР_3 ).
Разом з тим, судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявна трудова книжка серії НОМЕР_4 , копія яка надавалася разом із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) до страхового стажу ОСОБА_1 відповідачем не враховано наступні періоди трудової діяльності позивача згідно трудової книжки: за 2008 рік - з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року; з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року; за 2009 рік - з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року; за 2021 рік - з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року.
Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача, 21.02.2006 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду менеджера по операціям з нерухомістю в ТзОВ “Смарт-Юс» (запис 13), 03.04.2006 року - переведений на посаду оцінювача в ТзОВ “Смарт-Юс» (запис 14), на якій пропрацював до 01.09.2008 року (запис 15).
01.10.2008 року позивач прийнятий на посаду директора ТзОВ “Медінсдустрія» (запис 16). Звільнений з цією посади за власним бажанням 14.04.2016 року (запис 17).
01.04.2019 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТзОВ “Акрісо» (запис 20). На вказаній посаді позивач пропрацював до 29.10.2021 року (запис 21).
Усі записи трудової книжки позивача щодо прийняття, переведення на іншу посаду та звільнення позивача виконані хронологічно та завірені печатками органу, який приймав відповідні рішення. При цьому будь-які механічні виправлення при внесенні записів відсутні.
Відтак, надана ОСОБА_1 трудова книжка серії НОМЕР_4 містить належні та достатні відомості щодо виконуваної ним роботи у період з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року, який не був зарахований відповідачем до його страхового стажу.
Аналізуючи наведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Волинській області №262140014440 від 12.12.2024 року слід визнати протиправним та скасувати в частині незарахування до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії ОСОБА_1 наступних періодів трудової діяльності позивача: з 01.07.1995 року по 30.10.1995 року, з 01.01.1996 року по 31.01.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року, з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року; з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по 14.01.2009 року, з 01.10.2021 року по 29.10.2021 року та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати позивачу вказаних періодів до його страхового стажу, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, та підлягають частковому задоволенню.
Також вірним є висновок суду, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву позивача від 09.12.2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі №140/1498/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич