11 серпня 2025 року справа № 640/20727/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №640/20727/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Макспрінт» в особі представника адвоката Сулімова Олега Петровича до Головного управління ДПС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна платника податків у податкову заставу,
встановив:
03.09.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Макспрінт» в особі представника адвоката Сулімова Олега Петровича з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить:
- скасувати податкову вимогу від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») про наявність станом на 17.08.2020 суми податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 87 782,36 грн;
- скасувати рішення про опис майна платників податків у податкову заставу від 18.09.2020 за №74088-10.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що податкова вимога від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») про наявність станом на 17.08.2020 суми податкового боргу не містить відомостей про дату виникнення податкового боргу з податку на додану вартість, що є порушенням приписів ст. 59 Податкового кодексу України. З цієї ж підстави відповідач не мав права приймати рішення про опис майна у заставу.
Окрім цього зазначає, що у податковій вимозі від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») зазначено про розповсюдження права податкової застави на майно позивача, яке перебуває у його власності, а також те, яке буде набуте ним у власність у майбутньому в сумі податкового боргу та нарахування пені і застосування штрафних санкцій з 31.07.2020, тобто до дати прийняття податкової вимоги.
Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву від 09.11.2020 проти позову заперечив, вказавши, що податковий борг виник в результаті несплати в граничний термін грошових зобов'язань, визначених податковою декларацією від 17.07.2020 №9170288133. Відповідно до п. 59.1 ст. 59, ст. 89 Податкового кодексу України та п. 1 розділу 111 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 була сформована та направлена позивачу податкова вимога від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2020 №74088-10. З огляду на зазначене просить у задоволенні позову відмовити.
12.11.2020 позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив доводи, аналогічні доводам, вказаним у позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі №640/29727/20.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2024 № 03-19/4389/24 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ» справа № 640/20727/20 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Згідно з супровідним листом від 07.01.2025 № 01-19/93/25 Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав 244 судові справи для доставляння до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 справа №640/20727/20 прийнята до розгляду суддею Руденко А.В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 здійснено заміну відповідача Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44116011).
З'ясувавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Макспрінт» подав до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2020 №9170288133.
У зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.07.2020 №9170288133, відповідач сформував та направив на адресу позивача податкову вимогу від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») про наявність станом на 17.08.2020 суми податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 87 782,36 грн. та прийняв рішення про опис майна платників податків у податкову заставу від 18.08.2020 за №74088-10.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно п. 6.1. ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.п. 16.1.3, п.п. 16.1.4 платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України п, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 203.1, 201.2 ст. 201 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
За змістом вказаних приписів платник податку на додану вартість зобов'язаний подати контролюючому органу щомісячну податкову декларацію з податку на додану вартість до 20 числа наступного місяця та сплатити самостійно визначену ним у декларації з податку на додану вартість суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, тобто до 30 числа цього місяця.
Судом встановлено, що позивач подав до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2020 №9170288133, згідно якої зобов'язаний був сплатити узгоджену суму грошового зобов'язання з ПДВ у строк до 30.07.2020.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, який розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами. Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.
Згідно пункту 2 розділу 11 Порядку №610 податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Згідно пункту 1 розділу 111 Порядку №610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.
Згідно пункту 3 розділу 111 Порядку №610 податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 5 розділу 111 Порядку №610 передбачено, що форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.
Судом встановлено, що позивач не сплатив у строк до 30.07.2020 грошове зобов'язання з ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.07.2020 №9170288133 у сумі 87 782,36 грн, тому починаючи з 31.07.2020 вказана сума є податковим боргом.
Як вбачається з позовної заяви та відповіді на відзив, позивач не заперечує як факт подання ним податкової декларації з податку на додану вартість від 17.07.2020 №9170288133, так і факт несплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 87 782,36 грн.
У зв'язку з виникненням податкового боргу відповідач сформував та направив позивачу податкову вимогу від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю»), зі змісту якої вбачається, що її форма відповідає формі податкової вимоги, зазначеній у Додатку 1 до Порядку №610 та містить факт виникнення податкового боргу з ПДВ у сумі 87 782,36 грн.
Доводи позивача щодо того, що податкова вимога від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») повинна містити дату виникнення податкового боргу, є необгрунтованими, оскільки такі вимоги ні пункт 59.3 статті 59 ПК України, ні пункт 3 розділу 111 Порядку №610, не містять.
Отже податкова вимога від 18.08.2020 №74088-10 (форма «Ю») сформована на законних підставах і скасуванню не підлягає.
Щодо рішення про опис майна платників податків у податкову заставу від 18.09.2020 за №74088-10 суд зазначає наступне.
Згідно п. 88.1 - 89.3 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Отже право податкової застави виникає в силу закону в момент виникнення податкового боргу і винесення рішення про опис майна в податкову заставу є імперативним обов'язком контролюючого органу та не залежить від формування та направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу.
Оскільки податковий борг виник у позивача 31.07.2020, саме з цієї дати в силу закону виникла податкова застава на майно позивача, яке перебуває у його власності чи буде набуте у власність у майбутньому на суму податкового боргу.
Отже зазначення у податковій вимозі попередження про те, що з 31.07.2020 на майно позивача розповсюджується податкова застава, відповідає вимогам закону, тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.
За вказаних обставин рішення про опис майна платників податків у податкову заставу від 18.09.2020 за №74088-10 прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку встановленим у справі обставинам суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 5, 9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО