Справа № 560/13656/25
іменем України
11 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як свідчить зміст позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду слугували протиправні, на його думку, дії міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" щодо відмови у відключенні його квартири від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" саме до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належать встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
На реалізацію вказаних приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №169 затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Порядок №169 ).
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №169 для відокремлення (відключення) від центрального опалення та гарячого водопостачання власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від центрального опалення та гарячого водопостачання передається на розгляд Комісії.
Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від центрального опалення та гарячого водопостачання, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункти 4, 7 розділу III Порядку №169).
При цьому, пунктом 9 розділу III Порядку передбачено, що виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від центрального опалення та гарячого водопостачання здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.
Відтак, відокремлення (відключення) від системи централізованого опалення та системи постачання гарячої води здійснюється на підставі заяви власника квартири, яка передається на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. При цьому, виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.
Отже, аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що вказаний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, адже під час вирішення даного спору підлягають з'ясуванню обставини щодо підстав відмови у відключенні від системи централізованого опалення та системи постачання гарячої води, яке здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб'єктом господарювання.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта господарювання, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, то визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту саме цивільних прав та інтересів такої особи.
Крім того, пунктом 1 статуту міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", що затверджений рішенням Хмельницької міської ради від 16 березня 2016 року № 44, визначено, що міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" та Розпорядження Представника Президента України від 7 вересня 1993 року №750 на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького. Власником підприємства є територіальна громада міста Хмельницького, в особі Хмельницької міської ради.
Згідно з пунктом 2.1 статуту метою створення і діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку.
Таким чином, міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" створене як комерційне підприємство органом місцевого самоврядування, метою якого є отримання прибутку, а тому таке підприємство не є суб'єктом владних повноважень та, відповідно, не здійснює публічно-владних управлінських функцій.
Наведене виключає можливість віднесення спору між ОСОБА_1 та міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" до публічно-правового.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на викладене правовідносини, що склалися між учасниками, носять цивільно-правовий характер та не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На виконання вимог частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяД.А. Божук