Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
11 серпня 2025 р. справа №520/21093/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 18.06.2024 року № 1002125-2405-2036-UA63120270000028556; від 18.06.2024 року №1002172-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року № 2649835-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року №2649836-2405-2036- UA63120270000028556,
встановив:
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом виявлено, що позов подано поза межами строку звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України.
Так, предметом позову є правові акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.06.2024 року №1002125-2405-2036-UA63120270000028556; від 18.06.2024 року № 1002172-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року № 2649835-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року №2649836-2405-2036- UA63120270000028556.
Суд зважає, як на те, що відповідно до ч.3 ст.122 КАС України іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, так і на те, що відповідно до абз.1 ст.4 ст.122 КАС України у разі використання особою досудового порядку вирішення спору - для звернення до суду установлюється 3-місячний строк, який обчислюється від дати вручення рішення за наслідками розгляду адміністративної скарги.
Разом із тим, відповідно до п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відтак, суд належить визначитись стосовно поширення на спірні правовідносини дії абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ч.3 ст.122 КАС України у кореспонденції з п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.
З цього приводу суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).
Окрім того, у постанові від 26.11.2020р. у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Оскільки, як вбачається зі змісту позову, заявник не скористався правом оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 18.06.2024 року №1002125-2405-2036-UA63120270000028556; від 18.06.2024 року № 1002172-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року № 2649835-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року №2649836-2405-2036- UA63120270000028556 в адміністративному порядку, то строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наведених норм права слідує, що учасника суспільних відносин - платника податків слід кваліфікувати у якості такого, що не може бути необізнаний із фактом винесення відносно нього акту права індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу з моменту повернення установою поштового зв"язку направленого таким контролюючим органом за податковою адресою платника податків рішення контролюючого органу із проставленням у повідомленні про вручення відповідної календарної дати із зазначенням причини невручення.
Позов до суду сформовано в системі "Електронний суд" та подано через електронний кабінет в системі "Електронний суд" - 06.08.2025р., та зареєстровано судом - 07.08.2025р.
Представником заявника до позову подано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи яку зазначено, що в червні 2025 року в особистому кабінеті позивача було нараховано податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 47821,23 грн. Представник позивача 24.06.2025 року направив відповідачу адвокатський запит №520 від 24.06.2025 року з проханням надати інформацію на підставі чого нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 в сумі 47821,23 грн. та на які об'єкти нерухомого майна, за якою ставкою, на підставі якого рішення органу місцевого самоврядування застосована ставка податку. 30.06.2025 року представник позивача отримала відповідь від ГУ ДПС в Харківській області №л8205/6/20-40-24-05-10, в якій зазначено, що податкове зобов'язання позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , на загальну суму 47821,23 грн за 2022 рік та за 2023 рік.
Тобто, про існування оскаржених податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 згідно з доводами заяви про поновлення процесуального строку стало відомо 30.06.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Доводи заявника з приводу строку звернення до суду у даному конкретному випадку наразі не можуть бути визнані переконливими та достатніми у розумінні п.5 ч.1 ст.171 КАС України для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, але зміст обраних заявником аргументів явно та очевидно не виключає ймовірності існування дійсних перешкод у своєчасному зверненні до суду, а тому обґрунтованість цих доводів підлягає перевірці доказами, котрі мають знаходитись у відповідача і не можуть бути витребувані судом на даному етапі відправлення правосуддя.
Оскільки матеріали позову за іншими критеріями не містять явних та очевидних у розумінні ст.ст.21, 25, 26, 45, 160, 161, 171, 172 КАС України перешкод для початку процедури вирішення ініційованого спору у порядку адміністративного судочинства, то суд вважає за справедливе прийняти рішення про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.12 та ч.4 ст.257 КАС України на ініційований спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.
Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи не виявлено.
Наміру взяти участь в усному слуханні справи заявник не висловив, клопотання про форму судочинства не подав.
Причина виникнення спору, характер відносин, обсяг та зміст обставин - предмету доказування, сформульована заявником матеріально-правова вимога та доводи позову не спричиняють виникнення потреби у проведенні усного слухання справи.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 121-123, 160, 161, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 КАС України, суд
ухвалив:
1.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Роз'яснити, що надсилання процесуальних документів або учасникам справи, або представникам учасників справи буде здійснюватись або відповідно до ч.5 ст.18 КАС України з урахуванням правового висновку постанови Верховного Суду від 08.02.2024р. у справі №480/8341/22, або за указаними у відповідних процесуальних документах адресами учасників справи (у разі відсутності обов"язку здійснювати реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі). Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
2.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справи.
3.Зобов'язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно: про доведення факту існування оскаржених рішень до відмова заявника; докази направлення заявнику оскаржених податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 18.06.2024 року №1002125-2405-2036-UA63120270000028556; від 18.06.2024 року №1002172-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року №2649835-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року №2649836-2405-2036-UA63120270000028556 та за наявності оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутого рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці; детальний розрахунок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.06.2024 року № 1002125-2405-2036-UA63120270000028556; від 18.06.2024 року № 1002172-2405-2036-UA63120270000028556; від 25.12.2024 року № 2649835-2405-2036- UA63120270000028556; від 25.12.2024 року № 2649836-2405-2036- UA63120270000028556 з нормативно-правовим обґрунтуванням ставки застосованого податку та його відсоткового значення; усі матеріали, які використовувались суб"єктом владних повноважень при винесенні оскарженого правового акту індивідуальної дії; докази відповідності оскарженого рішення вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову); 3) письмові пояснення та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов, 4) заяви про наявність наміру на вчинення відповідної процесуальної дії, котра залежить виключно від розсуду особи (подання відповіді на відзив та заперечень тощо) - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.
4. Запропонувати сторонам подати до суду відповідь на відзив та заперечення протягом трьох календарних днів від одержання відповідних процесуальних документів разом з доказами про таку дату. Роз'яснити, що про неможливість подання доказів слід письмово повідомити суд протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали. Зобов'язати сторони письмово і завчасно сповістити суд про намір реалізувати право на подачу процесуальних документів, котре залежить виключно від розсуду особи (подача відповіді на відзив, заперечень тощо).
5.Роз'яснити наявність процесуальних прав і обов'язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов'язків.
6.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко