Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 серпня 2025 р. справа №520/8951/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФ України в Харківській області від 12.12.2024 №О/р 205250010047, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФ України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Харківській області від 13.01.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Харківській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , який враховується при призначенні пенсії, періоди роботи:
- з 01.10.1980 по 15.06.1981 на посаді прибиральника морфокорпусу Харківського ветеринарного інституту (запис №1 -2 у трудовій книжці НОМЕР_2 );
- з 17.11.1986 по 15.04.1988 - проходження строкової служби в армії (запис №5 сторінка 4-5 у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 , запис №6 у трудовій книжці НОМЕР_2 );
- з 01.09.1986 по 04.11.1986 на посаді головного ветлікаря в колгоспі Дімітрова (записи 3-4 сторінка 8-9 у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 );
- 10.06.1988 по 03.03.1997 на посаді головного ветлікаря в колгоспі (в подальшому КСП) «Хвиля революції» (записи № 5 сторінка 8-9, запис №6 сторінки 10-11 у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 ) та на посаді інженера з благоустрою та розвитку особистих підсобних господарств Куп'янського міськвиконкому (записи 9-10 у трудовій книжці НОМЕР_2 );
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Харківській області здійснити перерахунок пенсії Позивача з дня її призначення, а саме з 14.01.2023 з урахуванням включених до стажу періодів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням від 12.12.2024 №О/р 205250010047 Головного управління ПФУ в Харківській області та рішенням від 13.12.2024 №205250010047 Головного управління ПФУ в Донецькій області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Згідно вказаних рішеннях, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби, оскільки заявником було долучено до заяви копію військового квитка та періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці відсутня повна дата народження заявника, що є порушенням Положення "Про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975. Періоди роботи в колгоспах з 23.06.1981 по 01.07.1996 необхідно підтвердити довідками про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих вихододнів та надати довідку про перейменування. Крім того, рішенням відділу перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Харківській області від 13.01.2025 Позивачу також було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до заяви №66. Позивач вважає, що прийняті відповідачами рішення про відмову в перерахунку пенсії є незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.09.1993, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. До страхового стажу позивачу не зараховано період роботи з трудової книжки колгоспника № НОМЕР_4 від 07.02.1985, оскільки на титульній сторінці відсутня повна дата народження заявника, що є порушенням Положення «Про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975; відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьований час; відсутня інформація про перейменування/реорганізацію колгоспу «Хвиля революції» в колективне сільськогосподарське підприємство «Хвиля революції». Таким чином, на думку відповідача, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047 правомірно відмовлено у перерахунку пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом надання відзиву на позовну заяву не скористалось. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Отже, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності зазначеної у документах позивача інформації, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки та військового квитка позивача. Проте, відповідач таким правом не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком з 14.01.2023, яку позивачу було призначено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/9325/23.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/9325/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки в рішенні від 12.02.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №20525001047 від 23.01.2023, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №205250.010047 від 20.03.2023, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у Харківському ветеринарному інституті ім. М.М. Борисенка з 20.06.1981 по 25.07.1986 (запис трудової книжки серії НОМЕР_3 від 07.02.1985 №1 про те, що 20.06.1981 позивач прийнятий в члени колгоспу ім. Фрунзе з направленням на навчання до ХЗІ) та періоди його роботи починаючи з 01.05.1997 в колгоспі ім. Шевченка та з 22.01.1998 в колгоспі "Хвиля революції", згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 07.02.1985.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 14.01.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
05.12.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою №2488 про перерахунок пенсії "зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004", за результатами опрацювання якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 12.12.2024 О/р № НОМЕР_5 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
На підставі документів, доданих до заяви, пенсійним органом до страхового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби, оскільки заявником було долучено до заяви копію військового квитка; періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці відсутня повна дата народження заявника, періоди роботи в колгоспах з 23.06.1981 по 01.07.1996 необхідно підтвердити довідками про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих вихододнів та надати довідку про перейменування. Крім того, в рішенні зазначено, що потребують уточнення періоди роботи з 01.05.1997, оскільки відсутня інформацію про звільнення з роботи з 22.01.1998, оскільки наявні виправлення в записах про період роботи.
05.12.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою №2489 про перерахунок пенсії "зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004", за результатом розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 13.12.2024 №205250010047 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
На підставі документів, доданих до заяви, пенсійним органом до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці відсутня повна дата народження заявника, періоди роботи в колгоспах з 23.06.1981 по 01.07.1996 необхідно підтвердити довідками про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих вихододнів та надати довідку про перейменування. Крім того, в рішенні зазначено, що потребують уточнення періоди роботи з 01.05.1997, оскільки відсутня інформацію про звільнення з роботи з 22.01.1998, оскільки наявні виправлення в записах про період роботи.
Також, за результатом перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не додав до заяви сканкопію оригіналу документа, що засвідчує особу та надав копію військового квитка серії НОМЕР_6 від 04.11.1986.
07.01.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою №66 про перерахунок пенсії "згідно рішень суду".
За результатами опрацювання заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 13.01.2025 б/н про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Рішення обґрунтовано тим, що 12.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/9325/23 виконано в межах покладених судом зобов'язань з 14.01.2023.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024 О/р № НОМЕР_5 , від 13.01.2025 б/н та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047 про відмову в проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV).
Згідно зі ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону №1788-XII, постановою Кабінету міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній" (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Також згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Подібний висновок відображений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.
Судом встановлено, що позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 07.02.1985 з підстави того, що на титульній сторінці відсутня повна дата народження заявника, що є порушенням Положення "Про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975; періоди роботи в колгоспах з 23.06.1981 по 01.07.1996 необхідно підтвердити довідками про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих вихододнів та надати довідку про перейменування; потребують уточнення періоди роботи з 01.05.1997, оскільки відсутня інформацію про звільнення з роботи з 22.01.1998, так як наявні виправлення в записах про період роботи.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд виходить з наступного.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участів громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Так, відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).
Суд звертає увагу, що на час внесення записів до трудової книжки колгоспника позивача діяли Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, відповідно до п. 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Встановлений взірець трудової книжки колгоспника, містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних Положень).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п. 13 Основних положень).
Відтак, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Крім того, суд зазначає, що на час розгляду справи, чинною є Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (пункт 2.11 Інструкції).
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції).
Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, на яку покладений обов'язок внесення у трудову книжку належних записів, контроль за проставленням усіх підписів та печаток, в тому числі і при заведенні трудової книжки, та не може впливати на особисті права працівника.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд зазначає, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Таким чином, не зазначення повної дати народження на першому аркуші в трудової книжці колгоспника не може бути підставою для виключення всіх періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Відтак, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 07.02.1985 не можуть вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачу у зарахуванні всього періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
Крім того, відповідачами не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_3 від 07.02.1985 стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Щодо не зарахування періоду проходження військової служби, оскільки заявником було долучено до заяви копію військового квитка, суд зазначає наступне.
З наданої суду копії військового квитка серії НОМЕР_6 від 04.11.1986 вбачається, що ОСОБА_1 з 17.11.1986 по 15.04.1988 проходив військову службу.
Також, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 а серії НОМЕР_2 від 10.10.1980 (запис №6), позивач з 1986 по 1988 проходив службу в рядах Радянської армії.
У трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_3 від 07.02.1985 містяться записи (запис №4), що 04.11.1986 ОСОБА_1 звільнений з колгоспу у зв'язку з уходом в Радянську армію. У записі №5 зазначено про службу в рядах Радянської армії.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №513/1195/16-а.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.09.1986 прийнятий у члени колгоспу імені Дімітрова на посаді головного ветлікаря та 04.11.1986 звільнений у зв'язку з призовом у Радянську армію.
Таким чином, позивач на момент призову на строкову військову службу працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за віком.
Враховуючи викладені обставини, період проходження позивачем строкової військової служби з 17.11.1986 по 15.04.1988 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 01.03.2021 у справі №127/1762/17.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що посилання відповідачів на підстави, зазначені у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у рішенні від 12.12.2024 О/р № НОМЕР_5 та у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047, не дають законних підстав відповідачу для не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи військової служби, що зазначені в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 від 07.02.1985.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ПФУ у Харківській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , який враховується при призначенні пенсії, період роботи з 01.10.1980 по 15.06.1981 на посаді прибиральника морфокорпусу Харківського ветеринарного інституту, згідно записів №1 -2 у трудовій книжці НОМЕР_2 , та періоду роботи з 10.06.1988 по 03.03.1997 на посаді інженера з благоустрою та розвитку особистих підсобних господарств Куп'янського міськвиконкому, згідно записів 9-10 у трудовій книжці НОМЕР_2 , суд зазначає, що оскаржувані рішення пенсійних органів не містять відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача вказаних періодів, згідно трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 10.10.1980.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у рішенні від 12.12.2024 О/р № НОМЕР_5 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047 не містить у собі відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача будь-яких періодів роботи згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 10.10.1980.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Матеріали справи не місять доказів не врахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.10.1980 по 15.06.1981 на посаді прибиральника морфокорпусу Харківського ветеринарного інституту, згідно записів №1-2 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 10.10.1980 та періоду роботи з 19.12.1995 по 03.03.1997 на посаді інженера з благоустрою та розвитку особистих підсобних господарств Куп'янського міськвиконкому, згідно записів 9-10 у трудовій книжці НОМЕР_2 .
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , який враховується при призначенні пенсії, періоди роботи з 01.10.1980 по 15.06.1981 на посаді прибиральника морфокорпусу Харківського ветеринарного інституту, згідно записів №1-2 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 10.10.1980; з періоду роботи на посаді інженера з благоустрою та розвитку особистих підсобних господарств Куп'янського міськвиконкому, згідно записів 9-10 у трудовій книжці НОМЕР_2 ).
Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Харківській області від 13.01.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, суд виходить з наступного.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 звернувся через веп-портал Пенсійного фонду України із заявою від 07.01.2025 щодо перерахунку пенсії згідно рішень суду.
Відділом перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 13.01.2025 б/н, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 07.01.2025.
Рішення обґрунтовано тим, що 12.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/9325/23 виконано в межах покладених судом зобов'язань з 14.01.2023.
Як встановлено судом, оскаржувана позивачем відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не містить у собі відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача будь-яких періодів роботи, а містить лише відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на виконання рішення суду, ухваленого у справі №520/9325/23.
Оскільки зі змісту оскаржуваного позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.01.2025 б/н не вбачається відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача будь-яких періодів роботи, тому доводи відповідача щодо протиправності такого рішення в межах спірних правовідносин суд не приймає до уваги.
Фактично вказаним рішенням позивача повідомлено про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/9325/23 в межах покладених судом зобов'язань, а тому відсутність підстав для перерахунку пенсії.
При цьому, суд звертає увагу, що спірні періоди у цій справі не були предметом розгляду справи №520/9325/23.
Тобто, Відділом перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 13.01.2025 б/н, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки пенсійний орган на виконання рішення суду, ухваленого у справі №520/9325/23, вже здійснив перерахунок та призначення пенсії позивача, в межах покладених судом зобов'язань з 14.01.2023.
Порушення вимог закону рішенням, діями, чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи бездіяльністю. Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Суд зазначає, що звернення до суду є способом захисту не наявних суб'єктивних прав, а лише порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, а тому встановлена судом відсутність порушеного права позивача рішенням Відділу перерахунків пенсій №3 (Зміїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 13.01.2025 б/н є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині позову.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №144/1883/15-а, від 01.07.2019 у справі №460/1019/16-а, від 08.11.2019 у справі №157/1231/15-а, від 23.09.2020 у справі №809/295/17, від 12.05.2021 у справі №640/11938/20.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеної частини позовних вимог, відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024 №О/р 205250010047 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2024 №205250010047 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1986 по 04.11.1986 на посаді головного ветлікаря в колгоспі ім. Димитрова, період проходження строкової служби в армії з 17.11.1986 по 15.04.1988, період роботи з 10.06.1988 по 01.07.1996 на посаді головного ветлікаря в колгоспі (в подальшому КСП) "Хвиля революції", згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 07.02.1985, та здійснити перерахунок пенсії з 14.01.2023.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.