Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
11 серпня 2025 року Справа № 520/20972/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м Харкові матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не внесення на звернення ОСОБА_1 змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в графу «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» «Так, не порушує».
2. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, таким чином, щоб в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).
Пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпунктів 12.2, 12.4 п. 12 Положення імперативно визначено, що ордер має містити: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 грудня 2020 року).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері як прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога, так і судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити найменування довірителя та назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 по справі №9901/939/18 висловила правову позицію, за якою системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі "Назва органу, у якому надається правова допомога". Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу (ухвали Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 640/19442/21, від 10.03.2025 р. у справі № 560/10131/24).
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Харківський окружний адміністративний суд".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 та постанові Верховного Суду від 08.02.2024 р. по справі № 320/9683/23.
Разом з цим, як убачається із доданого до позовної заяви ордера серії АХ № 1274268 від « 10 ______ 2025 р.» , наданого на підтвердження повноважень адвоката діяти від імені та в інтересах позивача, незаповнені відповідні графи - «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» та "назва органу, у якому надається правнича допомога" та місяць підписання такого ордеру, що вказує на його дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.01.2022 по справі №200/7994/19-а.
У постановах ВП ВС від 03.07.2019 у справах №9901/939/18 та №9901/487/18, були висловлені наступні позиції: звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №911/2636/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 160/8219/21, від 02.11.2022 року по справі № 640/1622/20, від 30.11.2022 року по справі № 640/3348/22, від 23.02.2023 року по справі № 320/1065/22.
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, з врахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 по справі № 9901/847/18 та постанов Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №911/2636/19 від 08.02.2024 р. по справі № 320/9683/23, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню, оскільки поданий і підписаний особою без надання документів, які надають їй це право.
Так, у справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв'язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бадюков Ю.В.