Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 серпня 2025 р. справа № 520/19719/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙД-ПАК" (вул. Золочівська, буд. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61177, код ЄДРПОУ 44615169) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду через представника - адвоката Тарасенко Д.Ю. з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0326440414 від 10.06.2024, винесене відповідачем.
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на послуги адвоката.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу надіслано сторонам на їх електронні адреси.
Представник позивача через систему “Електронний суд» 01.08.2024 подав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи документальне підтвердження оплати послуг адвоката.
Представник відповідача через систему “Електронний суд» 05.08.2024 подав відзив на позовну заяву, в якій також виклав заперечення на заяву позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача через систему “Електронний суд» 06.08.2024 подав відповідь на відзив.
Представник позивача через систему “Електронний суд» 12.02.2025 та 09.05.2025 подав клопотання про прискорення розгляду справи.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем отримано від контрагента розрахунки коригування 20.01.2023 та 26.01.2023 і в той же день здійснено реєстраційні дії.
Натомість, відповідачем винесене ППР №0326440414 від 10.06.2024, відповідно до якого, позивачем порушені граничні строки реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових наклданих.
Позивач вважає, що розрахунки коригування зареєстровані своєчасно, а висновки податкового органу про порушення строків реєстрації є помилковими.
Позивач скористався правом звернення зі скаргою до ДПС України.
11.07.2024 на адресу електронної пошти представника позивача надійшла відповідь, з якої вбачається, що в задоволенні скарги відмовлено.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду із даним позовом.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач для притягнення до відповідальності за порушення строків реєстрації, перш за все, має встановити, в який момент сплили граничні строки реєстрації, а для цього в даному випадку необхідно встановити, в який момент платник податку отримав розрахунок коригування. Відсутність цієї інформації не дозволяє робити висновки про порушення строків реєстрації.
Подача "Заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування" є правом, а не обов'язком платника податків, і неподання такої заяви не може мати наслідком притягнення до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригування.
Також позивачем вказано, що відповідачем у відзиві не наведено обґрунтування неспівмірності витрат на правничу допомогу фактично наданим обсягом юридичної допомоги.
Позиція відповідача
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ним проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству ТОВ “САЙД-ПАК», за результатами якої складено акт від 15.05.2024 №22068/20-40-04-14-03/44615169, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 № 0326440414.
Вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається, оскільки позивачем несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування.
Також відповідачем зазначено, що указаний розмір відшкодування послуг правничої допомоги не є співмірним із складністю справи, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Постачальником позивача - ТОВ «НАРГУС» складено розрахунок коригування №26 від 03.10.2022 до податкової накладної №744 від 03.10.2022, який підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем ТОВ «САЙД-ПАК». (т.1 а.с.19)
ТОВ «НАРГУС» відправлено розрахунок коригування №26 ТОВ «САЙД-ПАК» 20.01.2023, що підтверджується квитанцією про відправку. (т.1 а.с.25)
ТОВ «САЙД-ПАК» 20.01.2023 зареєстровано в ЄРПН РК №26, що підтверджується квитанцією про реєстрацію. (т.1 а.с.21)
Також, постачальником ТОВ «НАРГУС» складено розрахунок коригування №48 від 13.10.2022 до податкової накладної №767 від 03.10.2022, який підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем ТОВ «САЙД-ПАК». (т.1 а.с.22)
ТОВ «НАРГУС» відправлено розрахунок коригування №48 ТОВ «САЙД-ПАК» 26.01.2023, що підтверджується квитанцією про відправку. (т.1 а.с.26)
ТОВ «САЙД-ПАК» 26.01.2023 зареєстровано в ЄРПН РК №48, що підтверджується квитанцією про реєстрацію. (т.1 а.с.24)
ГУ ДПС у Харківській області, за результатами камеральної перевірки, щодо дотримання реєстрації ПН та РК в ЄРПН ТОВ «САЙД-ПАК» складено Акт від 15.05.2024, згідно якого встановлено перелік ПН/РК, термін реєстрації яких порушено:
- розрахунок коригування №26, дата складання: 03.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН: 20.01.2023, граничний термін реєстрації в ЄРПН: 31.10.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації: 81;
- розрахунок коригування №48, дата складання: 13.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН: 26.01.2023, граничний термін реєстрації в ЄРПН: 31.10.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації: 87.
За висновками, викладеними в Акті від 15.05.2024, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «САЙД-ПАК» граничних термінів реєстрації ПН в ЄРПН, чим порушено п. 201.10. ст. 201 ПК України. (т.1 а.с.10-13)
Акт камеральної перевірки від 15.05.2024 № 22068/20-40-04-14-08/44615169 надісланий рекомендованим листом на адресу позивача, а саме: вул. Золочівська, буд. 1, м. Харків, 61177, однак, конверт повернувся на адресу відповідача із відміткою АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується поштовим повідомленням №0600920984565. (т.1 а.с. 14-15)
ГУ ДПС у Харківській області, на підставі Акта перевірки від 15.05.2024 та за даними ЄРПН за звітний період жовтень 2022 року встановлено порушення граничних строків реєстрації ПН/РК. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення: жовтень 2022 року. За затримку реєстрації ПН/РК застосовано штраф у сумі 3879,19 грн. (т.1 а.с.16-18)
24.06.2024 представником позивача направлено до ДПС України скаргу на ППР №0326440414 від 10.06.2024, в якій просив скасувати спірне ППР. (т.1 а.с.6-9)
ДПС України, за результатами розгляду скарги, прийняло рішення від 11.07.2024, яким залишила без змін ППР від 10.06.2024, а скаргу без задоволення. (т.1 а.с.29-33)
Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.06.2024 № 0326440414 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосовує суд: матеріальне право, висновки суду
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи правову оцінку висновкам контролюючого органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тобто, саме з моменту отримання розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, у платника податків отримувача виникає обов'язок протягом 18 календарних днів зареєструвати такі розрахунки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).
Як визначено п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.п. 12-15 вказаного Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, як ПК України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що обов'язок складання розрахунків коригування до податкових накладних якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покладається на постачальника. В свою чергу, обов'язок з реєстрації даного розрахунку коригування покладається на покупця, для цього постачальник надсилає складений розрахунок коригування покупцю.
Судом встановлено, що постачальником ТОВ «НАРГУС» складено розрахунок коригування № 26 від 03.10.2022 до податкової накладної № 744 від 03.10.2022, який підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем ТОВ «САЙД-ПАК». (т.1 а.с.19)
ТОВ «НАРГУС» відправлено розрахунок коригування № 26 ТОВ «САЙД-ПАК» 20.01.2023, що підтверджується квитанцією про відправку. (т.1 а.с.25)
ТОВ «САЙД-ПАК» 20.01.2023 зареєстровано в ЄРПН РК №26, що підтверджується квитанцією про реєстрацію. (т.1 а.с.21)
Також, постачальником ТОВ «НАРГУС» складено розрахунок коригування № 48 від 13.10.2022 до податкової накладної № 767 від 03.10.2022, який підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем ТОВ «САЙД-ПАК». (т.1 а.с.22)
ТОВ «НАРГУС» відправлено розрахунок коригування № 48 ТОВ «САЙД-ПАК» 26.01.2023, що підтверджується квитанцією про відправку. (т.1 а.с.26)
ТОВ «САЙД-ПАК» 26.01.2023 зареєстровано в ЄРПН РК № 48, що підтверджується квитанцією про реєстрацію. (т.1 а.с.24)
Тобто, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «САЙД-ПАК», як покупець протягом встановленого Законом строку після отримання вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників відправив їх на реєстрацію до ЄРПН.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово визнавав такі роздруковані скріншоти файлів належними та допустимими доказами, зокрема у постановах від 28.04.2020 по справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 21.11.2021 №200/12604/19а.
Таким чином, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що спірні розрахунки коригування до податкових накладних, виписані на позивача як покупця товару, були направлені на реєстрацію ТОВ «САЙД-ПАК» у межах 15-денного строку з моменту їх отримання, тобто із дотриманням строку встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України, відтак підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 03.03.2023 у справі № 300/1765/19 отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку з своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
За таких обставин санкції, передбачені пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до покупця, якщо продавець не виконав свого обов'язку щодо своєчасного надіслання розрахунку коригування отримувачу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не врахував всіх обставин - зокрема - своєчасність реєстрації позивачем розрахунків коригування, отриманих від постачальника, а тому оскаржуване рішення не відповідає ст. 2 КАС України.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.
Судові витрати
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 3028,00 грн, та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в які включені витрати на професійну правничу допомогу.
У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Позивач просить суд стягнути з відповідача його витрати на правничу допомогу при розгляді справи у сумі 5000,00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України та у ст. 16 КАС України закріплено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.
У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в тому числі в адміністративному судочинстві. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У ч.7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18, від 04.12.2023 у справі № 420/329/21, від 03.04.2024 у справі №320/10293/22.
Зокрема при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до наданих суду документів позивач 28.12.2021 уклав із адвокатом Тарасенко Д.Ю. договір про надання правової допомоги, згідно з яким адвокат за дорученням клієнта надає йому юридичні послуги. (т.1 а.с.35)
Згідно з п.2.1 вказаного договору правова допомога надається за ціною, визначеною у додатках до договору. Допустимим є погодження розміру гонорару в усній формі - в такому випадку розмір гонорару зазначається в рахунку на оплату, а клієнт оплатою цього рахунку свідчить про згоду із таким розміром гонорару.
Відповідно до рахунку-фактури № 12/07/21-1 оплата послуг адвоката складає 5000,00 грн. (т.1 а.с.36)
Позивач надав платіжну інструкцію від 15.07.2024 № 204, відповідно до якої позивачем сплачено винагороду адвоката за рахунком-фактурою № 12/07/24-1 від 12.07.2024 у сумі 5000,00 грн.
Представник відповідача категорично заперечував проти відшкодування витрат на правничу допомогу та просив суд відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність.
Спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на (правничу допомогу) до предмета спору (одне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної), суд вважає, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “САЙД-ПАК» (вул. Золочівська, буд. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61177, код ЄДРПОУ 44615169) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення №0326440414 від 10.06.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САЙД-ПАК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп;
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант