11 серпня 2025 року м. Рівне №460/10979/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 0510991-2410-1701-UA56080170000055864 від 19.06.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням йому нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проте, відповідно до договору купівлі-продажу від 31.12.2014 приміщення котельні загальною площею 393,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 перейшло у власність іншої особи, отже у володінні позивача відсутнє майно щодо якого виникло податкове зобов'язанння. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
04.11.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно інформаційних систем ДПС України та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у власності позивача перебуває нежитлова будівля котельні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 303,9 кв.м. Зауважує, що даний запис є актуальним, відомості по ньому не погашено (закрито). Звертає увагу суду, що позивач не подавав до контролюючого органу заяв на проведення звірки, так як це передбачено пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Наведене слугувало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, яке відповідач вважає обґрунтованим та правомірним, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11.08.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
31.12.2014 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Москалик Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1862.
Відповідно до умов названого договору купівлі-продажу від 31.12.2024, продавець передав покупцю, а покупець прийняв у власність від продавця котельню, нежитлову будівлю, розмір загальної площі якої становить 303,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна сформованого 19.09.2024, власником згаданої вище котельні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ), (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 545374656254) є ОСОБА_2 .
19.06.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесене податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0510991-2410-1701- НОМЕР_1 , яким податковий орган визначив ОСОБА_1 податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік в сумі 10085,65 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області № 0510991-2410-1701-UA56080170000055864 від 19.06.2024 та вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В свою чергу, частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, шляхом викладення в новій редакції статті 266 ПК України, введений податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, оподаткуванню належать об'єкти нежитлової нерухомості, ставки для таких встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування об'єктів нерухомості. Крім того, інформація, необхідна для розрахунку та справляння податку систематично надходить до контролюючих органів від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно й органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб.
Як було встановлено судом, нежитлову будівлю - котельню, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 303,9 кв.м. позивач відчужив згідно з договором купівлі-продажу від 31.12.2014.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна сформованого 19.09.2024, власником згаданої вище котельні (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 545374656254) є ОСОБА_2 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18506024 від 31.12.2014. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 31.12.2014, серія та номер 1862.
Натомість, контролюючим органом нарахований позивачу податок на цей об'єкт нерухомості за 2023 рік.
Суд зауважує, що з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою у попереднього власника не виникає обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об'єкт нерухомості, який відчужено. Саме до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку.
З цього приводу суд зазначає, що починаючи з 31.12.2014 у власності позивача не перебувала нежитлова будівля - котельня, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 303,9 кв.м., тому позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відтак нарахування відповідачем податкового зобов'язання за спірним податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.
У свою чергу, покликання відповідача на те, що згідно з відомостями, наявними в органах ДПС, позивач станом на день формування спірних рішень мав у власності зазначене нежитлове приміщення, суд вважає необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна сформованого 19.09.2024, власником котельні (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 545374656254) є ОСОБА_2 .
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно та відомостей про об'єкт нерухомого майна за громадянином ОСОБА_1 рахується об'єкт нерухомого майна нежитлова будівля котельні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 303,9 кв.м. за РНМ 20060403, даний запис є актуальним, відомості по ньому не погашено (закрито). Однак, жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідач суду не надав, така інформація відсутня в матеріалах справи.
Разом з тим, пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист, відтак доводи податкового органу про те, що позивач не подавав до контролюючого органу відповідну заяву, так як це передбачено пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
З огляду на наведене, контролюючим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нарахований позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, що є підставою для його скасування.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 0510991-2410-1701-UA56080170000055864 від 19.06.2024 не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2 від 19.09.2024, яка міститься в матеріалах справи. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Рівненській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0510991-2410-1701-UA56080170000055864 від 19.06.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 серпня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК