11 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9340/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі ст. 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 21.10.2022 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 04.02.2019, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат..
Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до територіального органу ПФУ із заявою щодо зарахування до її стажу періоду роботи на посаді у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" з 01.01.2004 по 04.02.2019 року у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2025 року № 9946-9268/Ж-02/08-1600/25 їй повідомлено, що страховий стаж з 01.01.2004 по 04.02.2019 року обчислено в одинарному розмірі, оскільки чинним законодавством не передбачено пільг щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01 січня 2004 року. З такою бездіяльністю відповідача позивач не погоджується, вважаючи, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 року на посаді в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.10.2022. Пенсію обчислено із врахуванням страхового стажу тривалістю 41 років 0 місяць 16 дні (враховано по 04.02.2019). Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 18.01.1994 по 17.03.1995, з 25.03.1995 по 19.09.1995 та з 02.10.1995 по 31.12.2003 зараховано у подвійному розмірі на підставі довідки від 27.07.2022 №168, виданої КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради». Страховий стаж з 01.01.2004 по 04.08.2004 та з 09.08.2004 по 30.09.2005 обчислений з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону в одинарному розмірі. Підстави для перерахунку пенсії із врахуванням стажу роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 в подвійному розмірі відсутні.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
26 травня 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена Списком №2, з 01.01.2004 по 04.02.2019 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного періоду, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту призначення пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2025 року № 9946-9268/Ж-02/08-1600/25 у відповідь на її звернення від 26.05.2025 року, серед іншого, повідомлено, що частиною четвертою статті 24 Закону №1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Раніше діючим законодавством, а саме: статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. При цьому пунктом 16 розділу XV Закону №1058 передбачено, що положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавські області та одержує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за роботу по Списку №2. Пенсію обчислено із врахуванням страхового стажу тривалістю 41 років 0 місяць 16 дні (враховано по 04.02.2019). Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 18.01.1994 по 17.03.1995, з 25.03.1995 по 19.09.1995 та з 02.10.1995 по 31.12.2003 зараховано у подвійному розмірі на підставі довідки від 27.07.2022 №168, виданої КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради». Страховий стаж з 01.01.2004 по 04.08.2004 та з 09.08.2004 по 30.09.2005 обчислений з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону в одинарному розмірі. Страховий стаж з 01.01.2004 по 04.02.2019 року обчислено в одинарному розмірі, оскільки чинним законодавством не передбачено пільг щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01 січня 2004 року.
Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо незарахування у подвійному розмірі до її страхового стажу періоду роботи з01.01.2004 по 04.02.2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до її страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" з01.01.2004 по 04.02.2019 року та здійснити з 20.02.2020 року перерахунок і виплату пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 04.02.2019 року, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі - Закон №1058-IV/.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
-працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
- працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;
- зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії /пункт 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV/.
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон № 1788-XII/ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Хоча нормою пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV і передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, проте Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" під час обчислення стажу для призначення пенсії, а сама редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Стаття 24 Закону №1058-IV також не скасовує та не зупиняє дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04 грудня 2019 року, у справі №689/872/17, від 27 лютого 2020 року, у справі №462/1713/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, які в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України повинні враховуватися судом.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 /надалі - Порядок № 637/, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній або в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи стаж роботи встановлюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписок або довідок, складених на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостй на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 підтверджується, а відповідачем не спростовано, що у спірний період з 01.01.2004 по 04.02.2019 року позивач працювала в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді молодшої медсестри палатної.
Згідно наявного у справі розрахунку страхового стажу позивача до її страхового стажу зараховано період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 року як працівника охорони здоров'я, проте без урахування особливостей статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення.
Таким чином, робота позивача в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" у спірний період з 01.01.2004 по 04.02.2019 року на посаді молодшої медсестри палатної дає право на зарахування до стажу роботи у цьому закладі у подвійному розмірі.
Всупереч вищевикладеному відповідачем не враховано до стажу позивача у подвійному розмірі цього періоду роботи.
Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом, позивач 26.05.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила зарахувати до страхового стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 у Комунальному підприємстві Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради на посаді, що передбачена Списком №2 та здійснити перерахунок і виплаті позивачу пенсії з урахуванням вказаних періодів, зарахованих до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягають у відмові позивачу в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 у Комунальному підприємстві Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради.
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 21.10.2022 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 04.02.2019 , зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, з урахуванням проведених виплат задоволенню не підлягає, оскільки позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії 26.05.2025, тому з урахуванням частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо заяву подано після 15 числа, перерахунок здійснюється з першого числа наступного місяця, тобто з 01.06.2025, а не з 21.10.2022 як вважає позивач.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового контролю.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, в силу наведеної вище норми права у цій справі суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, а також предмет спору у цій справі, наявні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду, а тому відповідна заява позивача підлягає задоволенню.
Встановлюючи строк для подання звіту, суд врахував особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що під час розгляду справи суд дійшов висновків щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019, а також провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України;
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко