Справа № 420/40239/24
11 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - скасовано.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року для перерахунку її пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024 рік у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2024р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України №704, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2024 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024 року.
21 липня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України (вхід. № 73823/25), в якій заявник просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/40239/24.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №420/40239/24 відповідач виготовив довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 рік, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2024 року.
Проте, у виданій довідці відповідачем невірно пораховані додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавка за таємність) та премії, а саме за прожитковим мінімумом станом на 01.01.2018 року, що суперечить змісту судового рішення по справі № 420/40239/24.
Таким чином, позивач не погоджується із змістом виготовленої відповідачем довідки, вважає, що відповідачем належним чином не виконано судове рішення у даній справі, у зв'язку з чим просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №420/40239/24 відповідач виготовив довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 рік, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2024 року.
З огляду на зазначене вбачається, що відповідачем виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №420/40239/24 у спосіб, визначений судом, тобто шляхом видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня 2024 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2024р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України №704, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2024 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024 року.
При цьому, незгода позивача із визначеним розміром щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які вказані у довідці про розмір грошового забезпечення, складеній на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №420/40239/24 станом на 1 січня 2024 року, є новими правовідносинами та підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст. 382 КАС України.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/40239/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов