Справа № 523/1729/25
11 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - Репецька Анастасія Геннадіївна про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_2 в якому просить про таке:
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту патрульної поліції від 06.01.2025 року щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах:
серії 2AB Nє 00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB Nє 00976861 від 16.08.2022 року,
серії 2AB Nє 01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB Nє 01504368 від 24.10.2024 року, серії 4AB Nє 05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 08045129 від 23.10.2024 року, складені щодо ОСОБА_2 .
Зобов?язати Департамент патрульної поліції повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах серії 2AB Nє 00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB Nє 00976861 від 16.08.2022 року, серії 2AB Nє 01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB Nє 01504368 від 24.10.2024 року, серії 4АВ Nє 05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 08045129 від 23.10.2024 року, складені щодо ОСОБА_3 08.04.2025 року на підставі ухвали Суворівського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
Позов було подано 03.02.2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси.
08.04.2025 року на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 року справу передано до Одеського окружного адміністративного суду за підсудністю, оскільки суддя прийшов до висновку, що дана справа не підсудна місцевому суду як адміністративному. Ухвала судді набрала законної сили.
Суд не погоджується з висновками суду, щодо непідсудності цієї справи місцевому загальному суду як адміністративному, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до Національної поліції та стосуються притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення передбачені КУпАП, що повністю відповідає приписам ч.1 ст. 20 КАС України, яка передбачає, що саме місцевому загальному суду як адміністративному підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Але, незважаючи на помилковість висновків Суворовського районного суду м. Одеси щодо підсудності цієї справи, враховуючи, що ухвала суду вступила в законну силу, та враховуючи висновки ВПВС викладені у Постанові від 13.09.2019 року у справі № 520/6612/17, з метою забезпечення доступу заявника до суду, Одеський ОАС прийняв справу до провадження та вважає за необхідне розглянути її по суті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки Opel модель Combo Van, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який вона йому передала у тимчасове користування. На цьому автомобілі протягом 2022-2024 р.р. вчинив ряд порушень ПДР, зафіксованих у автоматичному режимі, у зв'язку з чим на ОСОБА_2 як на власника автомобіля складено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Наявність постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 унеможливило заміну посвідчення водія ОСОБА_2 без складання іспитів. Для виправлення ситуації звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Також просив поновити строк на звернення, оскільки про наявність постанов дізнався лише 23.12.2024 року від ОСОБА_2 06.01.2025 року за результатами розгляду заяви прийняте рішення про відмову у її задоволенні, яке отримав 17.01.2025 року. Оскільки суб'єктом порушень ПДР не є ОСОБА_2 , а відповідно до приписів ст.14-2 КУпАП відповідальність повинен нести належний користувач, враховуючи приписи ст. ст. 279-1, 279-3 КУпАП, а також ті обставини, що штраф сплатив, просить задовольнити позовні вимоги, скасувати вказані постанови щодо ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про визнання правопорушення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе фізична особа власник, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу. Позивач не є належним користувачем, оскільки Реєстр не містить відомостей про будь-якого іншого належного користувача автомобіля окрім власниці. Відповідальна особа ОСОБА_2 , за якою зареєстровано транспортний засіб «OPEL COMBO VAN» номерний знак НОМЕР_1 могла та повинна була передбачити наслідки, які можуть настати внаслідок використання автомобіля іншими особами, оскільки тільки ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу, має право визначати, як використовувати транспортний засіб: особисто або передавати право керування іншим особам. Таким чином, під час складання оскаржуваної постанови, інспектором було вірно встановлено відповідальну особу відповідно до вимог ст. 14-2 КУпАП. Заява про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності подана позивачем до підрозділу Національної поліції поза 20 денний термін передбачений ст. 279-3 КУпАП з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив у якому зазначив, що існують беззаперечні та належні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_2 не вчиняла адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, оскільки була відсутня на момент вчинення в Україні та перебувала за кордоном, а тому не могла керувати транспортним засобом. Позивач фактично звертався до відповідача із заявою про заміну належного користувача, що не призвело б до уникнення відповідальності винною особою, проте забезпечило б дотримання принципу не допущення притягнення особи, вина якої відсутня, до юридичної відповідальності. КУпАП регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам., але відповідач не застосував його.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_2 належить автомобіль марки Opel модель Combo Van, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який був переданий ОСОБА_1 у користування.
ОСОБА_2 28.07.2022 року виїхала з України та на її територію з цієї дати не в'їжджала. Зазначений факт підтверджується відповіддю Державної прикордонної служби України № 19-77250/18/24-Вих від 06.11.2024 року.
Як зазначає ОСОБА_1 , в період з використання автомобіля ОСОБА_2 , ним були неодноразово порушені ПДР які зафіксовані у автоматичному режимі про що були винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності а саме: серії 2AB Nє 00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB Nє 00976861 від 16.08.2022 року, серії 2AB Nє 01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB Nє 01504368 від 24.10.2024 року, серії 4AB Nє 05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ Nє 08045129 від 23.10.2024 року, складені відносно ОСОБА_2 як власниці автомобіля.
27.12.2024 року ОСОБА_1 подав до Департаменту патрульної поліції заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах серії 2АВ № 00920076 від 10.08.2022 року, серії 2АВ № 00976861 від 16.08.2022 року, серії 2АВ № 01083821 від 28.08.2022 року, серії 2АВ № 01504368 від 24.10.2024 року, серії 4АВ № 05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ № 05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ № 05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ № 08045129 від 23.10.2024 року із клопотанням про поновлення строку на звернення та скасування вказаних постанов щодо ОСОБА_2 , сплативши всі штрафи за всі адміністративні правопорушення.
06.01.2025 року за № 178-2025 Департаментом патрульної поліції розглянуто та надано відповідь на заяву щодо визнання правопорушення, відповідно до якої зазначено, що заяву про зміну суб'єкта правопорушення подано після 20 календарних днів з дня набрання постановами законної сили, а тому підстави для зміни суб'єкта правопорушення відсутні.
Не погоджуючись з таким рішення позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті та надані ними докази, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, вказана стаття, з урахуванням обставин цієї справи визначає двох суб'єктів адміністративної відповідальності - фізичну особу за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач відповідного транспортного засобу в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
З урахуванням вищенаведеного, відповідальною особою, щодо зафіксованих порушень ПДР є Репецька А.Г., за якою зареєстровано транспортний засіб «OPEL COMBO VAN» номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не був внесений як належний користувач відповідного транспортного засобу.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Згідно зі ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. (частина 5 ст. 279-1)
Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п'яти днів з моменту отримання звернення. (частина 7)
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. (частина 8)
У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. (частина 9)
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. (частина 10)
Як встановлено судом, всі постанови про порушення ПДР за період 2022 - 2024 р.р. у відповідності до приписів вищезазначеної статті були направлені власниці автомобіля марки Opel модель Combo Van, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення, відповідно до яких поштові відправлення повернуті за закінченням терміну зберігання чи відсутністю адресата за вказаною адресою.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядкувнесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року №1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, статус відповідальної особи може набути належний користувач транспортного засобу, якщо до Реєстру внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Як встановлено судом та не спростовується позивачем, в порядку вищенаведеному він не набував статусу належного користувача і не внесений до Реєстру. Єдиною відповідальною особою, щодо зафіксованих порушень ПДР є ОСОБА_2 , за якою зареєстровано транспортний засіб «OPEL COMBO VAN» номерний знак НОМЕР_1 .
Статтею 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч.1 ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі приписи якої в частині звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (розділ ІІІ), повністю співпадають з положеннями ст. 279-3 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 затверджений Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Відповідно до п.4 цього Порядку заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Пунктом десятим Порядку № 833 щодо подання заяви передбачено, що заявнику відмовляється в розгляді уповноваженим підрозділом Національної поліції заяви, якщо її подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка зазначила в заяві неповну чи недостовірну інформацію, не надано документ (квитанцію) про сплату заявником штрафу, а також у разі подання заяви після 20 календарних днів з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили.
Системний аналіз вищенаведених приписів статей КУпАП та підзаконних нормативних актів дає підстави для висновків про таке.
1. До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може бути притягнуто фізичну особу за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач відповідного транспортного засобу в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
2. До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може бути притягнуто і іншу особу фізичну особу якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили така особа подала відповідну заяву та сплатила штраф.
ОСОБА_1 не набув статусу належного користувача відповідного транспортного засобу, а як особа, що керувала транспортним засобом, звернулась із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності поза 20 денним строком.
При цьому, суд зазначає, що приписами ст.ст. 279-1, 279-2, 279-3, 279-5 не передбачені положення щодо можливого поновлення строку подання про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто у відповідача відсутні такі повноваження в силу відсутності таких повноважень у законі.
На думку суду, визначений законодавцем строк звернення із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення без будь якої альтернативи його продовження чи поновлення є послідовним та наслідком чітко визначених строків накладення адміністративного стягнення передбачених ст. 38 КУпАП, який становить два місяці з дня вчинення. Будь-яке інше тлумачення визначених КУпАП строків подання заяви про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності приводить до порушення строків накладення адміністративного стягнення, що не відповідає принципу юридичної визначенності
Інститут строків звернення з відповідними заявами сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації права на звернення до органу. Встановлюючи такі строки, законодавець обмежив час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до органу за вирішенням питання щодо притягнення до відповідальності, відносини стають стабільними. Недотримання строків, про які йдеться, зумовлює визначені законом правові наслідки.
Суд вважає застосовним у цій справі висновки ЄСПЛ. Так, у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У зв'язку з чим, суд відхиляє всі посилання позивача, щодо йому не було відомо про винесення постанов та про те що власниця перебувала весь час за межами України, оскільки як власниця так і позивач володіючи та користуючись джерелом підвищеної небезпеки, маючи посвідчення водія, мають не тільки право управляти транспортним засобом, але мають визначені ПДР обов'язки їх дотримуватись. Не дотримання цих правил, правил передачі автомобіля з фіксацією у відповідних реєстрах належного користувача, призвело до наслідків які чітко та зрозуміло прописані у прописані у КУпАП.
Суд погоджується з позицією відповідача, що навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення. Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об'єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення. Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція.
З наведеного можна зробити висновок, що власник транспортного засобу, як власник джерела підвищеної небезпеки, може бути притягнутий до адміністративної відповідальності в порядку визначеному нормами КУпАП незалежно від того чи вчинив він особисто порушення ПДР, що зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки про це прямо зазначене в законі.
Перебування ОСОБА_2 за межами України, жодним чином не звільняє її від відповідальності, оскільки передаючи автомобіль у користування ОСОБА_1 , вона могла та повинна була передбачити наслідки, які можуть настати внаслідок його використання останнім, в тому числі порушення ним правил дорожнього руху та притягнення до одного із видів відповідальності не тільки його, але і її як власницю автомобіля.
Слід врахувати, що позивач та третя особа не наводять жодних обґрунтувань, щодо причин невнесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу, що на думку суду унеможливило б притягнення власниці до відповідальності.
Така поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на думку суду, є проявом байдужості не тільки щодо обов'язку дотримання ПДР, але і наслідків їх порушення.
Суд зазначає, що станом на момент передачі автомобіля позивачу та на сьогоднішній час, в Україні достатньо безкоштовних, доступних засобів контролю у вигляді мобільних додатків, застосунків щодо отримання інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності як за РНКОПП та і за реєстраційними даними автомобіля. При цьому, ОСОБА_1 мав і має можливість отримувати таку інформацію самостійно, без згоди власниці та метою недопущення ситуації яку він допустив як щодо порушення ПДР так і по відношенню до ОСОБА_2 .
Вищезазначене також унормовано також приписами ст. 279-4 КУпАП.
За бажанням відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, інформація про фіксування в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, вчиненого на належному цій особі транспортному засобі, передається з використанням повідомлень рухомого (мобільного) зв'язку та/або електронної пошти.
Для отримання такої інформації відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, звертається безоплатно до уповноваженого органу (підрозділу) Міністерства внутрішніх справ України з відповідною заявою, в якій зазначає бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв'язку та/або адресу електронної пошти.
На підставі заяви, поданої відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, уповноваженим органом (підрозділом) Міністерства внутрішніх справ України інформація про абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв'язку та/або адресу електронної пошти такої особи безоплатно вноситься до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не допустив жодних порушень при фіксації адміністративного правопорушення, накладені адміністративного стягнення, оформленні постанови та її направлені власниці транспортного засобу, а також правомірно відмовив у позивачу у задоволенні його заяви про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.241-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту
патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.