про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2025 рокусправа № 380/16095/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та скасування арешту,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 4377864;
- скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 номер запису про обтяження 4377864.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5. 26, 5. 27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації. Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 114).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій.
Суддя встановила, що відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, арешт квартири АДРЕСА_1 номер запису про обтяження 4377864, виник на підставі "постанова, 351-4, 16.08.2002, ВДВС Галицького рай.упр.юст., 653".
Так, згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, відповідно до положень статей 160, 161, 172 КАС України, статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", а також з урахуванням наведених вище критеріїв визначення юрисдикції судів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, для належного вирішення питання про відкриття провадження у справі суд повинен мати можливість встановити: який саме орган або суд видав виконавчий документ, на підставі якого накладено арешт; чи є позивач стороною відповідного виконавчого провадження; чи підлягає спір розгляду в адміністративному суді, чи він віднесений до юрисдикції іншого суду.
Однак, у порушення вимог частин 1, 4 статті 161 КАС України та статті 94 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано належним чином засвідчених копій документів, які б підтверджували обставини щодо підстав і юрисдикційної належності виконання відповідного рішення, а саме - копії виконавчого документа, на підставі якого накладено арешт, або належної довідки з органу ДВС із зазначенням виду рішення, органу, який його видав, та номера виконавчого провадження.
Суддя звертає особливу увагу, що відсутність таких доказів унеможливлює перевірку належності спору до адміністративної юрисдикції та визначення компетентного суду, що прямо перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- надання належним чином засвідченої копії виконавчого документа (судового рішення, постанови органу чи посадової особи), на підставі якого державний виконавець наклав арешт на нерухоме майно та/або документів або довідки з органу державної виконавчої служби із зазначенням: номера виконавчого провадження; дати його відкриття; органу чи суду, який видав виконавчий документ; реквізитів постанови про арешт майна.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/16095/25 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна