08 серпня 2025 року м. Львівсправа № 380/4184/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, та про складові заробітної плати державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року, за відповідною (прирівняною) посадою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, за формою, установленою постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, за відповідною (прирівняною) посадою.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - також Закон № 1058).
17 грудня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - також Закон № 889), а саме довідок про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, та про складові заробітної плати державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року, за відповідною (прирівняною) посадою (додатки 4, 6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - також Порядок № 622)).
Листом від 23 грудня 2024 року № 1300-5603-8/208749 відповідач відмовив позивачці у видачі згаданих вище довідок, посилаючись на те, що позивачка в період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року отримувала пенсію по інвалідності на умовах, визначених Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - також Закон № 3723).
Позивачка не погоджується із зазначеною відмовою відповідача, вважає її протиправною, оскільки раніше їй призначалась пенсія по інвалідності за нормами Закону № 3723, однак станом на дату звернення із відповідною заявою до відповідача позивачка досягла необхідного пенсійного віку та звернулася із заявою про видачу довідок державного службовця для призначення пенсії за віком, тому в цій ситуації відбувається призначення іншого виду пенсії, а саме за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка раніше позивачці не призначалася.
Позивачка звертає увагу на те, що на час призначення пенсії по інвалідності (27 липня 2013 року) вона не мала права на пенсію за віком, оскільки не досягла відповідного пенсійного віку, встановленого Законом № 1058, проте надалі у зв'язку із досягненням пенсійного віку набула право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Також позивачка зауважує, що окрім умов, передбачених пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, Порядок № 622 передбачає додаткову умову для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а саме якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону. Утім ані Закон № 3723, ані Закон № 889 такої умови не містять. Отже, положення Порядку № 622 не відповідають приписам пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, тому на підставі статті 7 КАС України до спірних правовідносин належить застосовувати саме приписи пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, який має вищу юридичну силу.
Зважаючи на наведене, з метою захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення позивачка звернулася з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що пунктом 3-1 Порядку № 622 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. А відповідно до пункту 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Відповідач зазначає, що позивачка в період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року отримувала пенсію по інвалідності на умовах, визначених Законом № 3723. Законом № 889 не передбачено проведення перерахунку пенсії, зокрема й призначеної згідно із Законом № 3723.
Отже, на переконання відповідача, законні підстави для видачі позивачці довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за відповідною (прирівняною) посадою відсутні.
Зважаючи на викладене, відповідач уважає, що відмовляючи позиваці у видачі спірних довідок, він діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому в задоволенні поданого позову просить відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 10 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26 липня 2013 року працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що підтверджується записами в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 14 березня 1980 року.
Згідно з Розрахунком стажу для призначення пенсії форми РС-право стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, становить більше 20 років.
У період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року позивачка отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 3723, що не заперечується сторонами.
З 25 лютого 2020 року позивачку за її заявою переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058, що також не заперечується сторонами.
17 грудня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889, а саме довідок про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року (додаток 4 до Порядку № 622), та про складові заробітної плати державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року (додаток 6 до Порядку № 622), за відповідною (прирівняною) посадою.
Листом від 23 грудня 2024 року № 1300-5603-8/208749 відповідач відмовив позивачці у видачі згаданих вище довідок, посилаючись на те, що позивачка в період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року отримувала пенсію по інвалідності на умовах, визначених Законом № 3723, а тому відповідно до пункту 3-1 Порядку № 622 правові підстави для видачі відповідних довідок відсутні.
Уважаючи зазначену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови у видачі позивачці довідок про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року (додаток 4 до Порядку № 622), та про складові заробітної плати державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року (додаток 6 до Порядку № 622) за відповідною (прирівняною) посадою.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності з 01 травня 2016 року.
Згідно із статтею 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано таким, що втратив чинність, зокрема Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Положення пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 закріплюють, що:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною восьмою статті 37 Закону № 3723 передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
За змістом пункту 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Додатком 4 до Порядку № 622 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Додатком 6 до Порядку № 622 затверджено форму довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Суд встановив, що відповідач відмовив позивачці у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формами, затвердженими додатками 4, 6 до Порядку № 622, посилаючись на те, що позивачка в період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року отримувала пенсію по інвалідності на умовах, визначених Законом № 3723, а тому відповідно до пункту 3-1 Порядку № 622 правові підстави для видачі відповідних довідок відсутні.
Оцінюючи правомірність такої відмови, суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону № 3723 пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Суд встановив, що у період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2020 року позивачка отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 3723.
З 25 лютого 2020 року позивачку за її заявою переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058.
Надалі позивачка, маючи необхідний стаж державної служби (не менше 20 років) та досягнувши пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.
Отже, у розглядуваній ситуації наявний факт призначення позивачці іншого виду пенсії, а саме за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вказані висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21 та від 09 квітня 2024 року у справі № 560/9407/22.
Такі ж висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 560/2123/24 та на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом під час розгляду цієї справи.
Що ж стосується покликань відповідача на зроблене у пункті 3-1 Порядку № 622 застереження, згідно із яким право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби мають лише державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, то суд зазначає, що по-перше, вказаний пункт не стосується позивачки, оскільки вона на день набрання чинності Законом № 889 не займала посади державної служби (бо була звільнена та перебувала на пенсії), а по-друге, згадане застереження суперечить пунктам 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, статті 37 Закону № 3723, які мають вищу юридичну силу, тому на підставі статті 7 КАС України до спірних правовідносин не застосовується.
Щодо посилань відповідача на те, що Законом № 889 не передбачено проведення перерахунку пенсії, зокрема й призначеної згідно із Законом № 3723, то суд їх відхиляє, оскільки за встановлених судом обставин метою отримання позивачкою відповідних довідок є призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а не її перерахунок, тому такі доводи відповідача є помилковими.
Що стосується покликань відповідача на пункт 5 Порядку № 622, то суд відзначає, що позивачка звернулася до відповідача із заявою про видачу спірних довідок не з метою перегляду (чи перерахунку) раніше призначеної їй пенсії, а саме для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 (оскільки має право на її призначення), що не суперечить пункту 5 Порядку № 622, а навпаки відповідає встановленим цим пунктом умовам.
Отже, суд висновує, що позивачка має більше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, утім на час призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 3723 (24 липня 2013 року) не мала права на пенсію за віком, оскільки не досягла відповідного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058. Проте надалі у зв'язку з досягненням необхідного пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058, позивачка набула права на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 відповідно до статті 37 Закону № 3723. За вказаних обставин позивачка має право на отримання довідок про заробітну плату державного службовця за формою, визначеною згідно з додатками 4, 6 до Порядку № 622, для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а відмова відповідача у видачі таких довідок є протиправною.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З метою ефективного захисту порушеного права позивачки, за захистом якого вона звернулася з цим позовом до суду, належить зобов'язати відповідача видати позивачці довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, за формою, установленою згідно з додатками 4, 6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, за відповідною (прирівняною) посадою.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачувала, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, та про складові заробітної плати державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року, за відповідною (прирівняною) посадою.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, за формою, установленою згідно з додатками 4, 6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, за відповідною (прирівняною) посадою.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 08 серпня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна