Іменем України
11 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14577/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), з вимогою зобов'язати відповідача здійснити виплату компенсації суми пенсії з дати первинної подачі документів, - з 16.02.2022 в сумі 30840 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач працювала на посаді обдирника алмазів без застосування робототехніки в ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД», яка передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 16.02.2022 № 3123 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, відповідачем було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач зазначив, що зарахування до пільгового стажу роботи можливе у разі підтвердження відповідною комісією.
В подальшому позивач отримала від ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД» підтверджуючу довідку про пільговий стаж роботи від 01.07.2022 № 1.01.03/191 та повідомлення від 01.07.2022 № 1.01.03/192 про те, що ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД» не заперечує щодо проведення перевірки первинних документів та знову звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 04.07.2022 № 9837.
Відповідач призначив позивачу пенсію з 04.07.2022, однак позивач вважає, що відповідач повинен був призначити їй пенсію з 16.02.2022.
У зв'язку з цим, позивач звернулася до відповідача із заявою від 14.07.2022, в якій просила переглянути її пенсійну справу, зокрема заяву, що була подана 16.02.2022, оскільки, на думку позивача, відмова на заяву від 16.02.2022 про призначення пенсії є незаконною, а також компенсувати позивачу виплату пенсії з дати первинної подачі документів, тобто з 16.02.2022.
На вказану заяву позивача від 14.07.2022, відповідач надав відповідь, що з новою заявою позивач звернулася 04.07.2022, отже пенсія за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена з дня подання заяви з необхідними документами, тобто з 04.07.2022.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 10.11.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.07.2022.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 16.02.2022 та документами для призначення пенсії за віком згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте у зв'язку з відсутністю підтвердження пільгового стажу роботи відповідною комісією для призначення пенсії за віком, їй було відмовлено в призначенні пенсії, на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.03.2022 за принципом екстериторіальності.
Відповідач вказує, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В подальшому, позивач звернулася за призначенням пенсії пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Таким чином, пенсія позивачу призначена з дня звернення останньої, тобто з 04.07.2022.
Також відповідач вказав, що вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії з дати первинної подачі документів, а саме з 16.02.2022, фактично стосується призначення пенсії з більш раннього періоду, а не щодо виплати компенсації у розумінні чинного законодавства, а отже вимога позивача щодо виплати компенсації є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/14577/22 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також, серед іншого, запропоновано учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта громадянина України, картки платника податків.
16.02.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області області від 28.03.2022 № 262240014087 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
В подальшому позивач повторно звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії.
Пенсію позивачу призначено з 04.07.2022, що визнається обома сторонами. Факт призначення пенсії також підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.07.2022 № 262240014087.
Також 14.07.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила переглянути її пенсійну справі від 16.02.2022 та компенсувати виплату пенсії з дати первинної подачі документів, тобто з 16.02.2022.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у відповідь на вказану заяву позивача, повідомлено, що з новою заявою та документами про призначення пенсії за віком позивач звернулася 04.07.2022, отже пенсія призначена за віком на пільгових умовах з дня подання заяви з необхідними документами, тобто з 04.07.2022.
Позивач вважаючи, що відповідач має виплатити їй компенсацію суми пенсії з дати первинної подачі документів, - з 16.02.2022, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацом 2 статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
В той же час, відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, статтями 44, 45 Закону № 1058-IV врегульовано питання порядку звернення за призначенням (перерахунком) пенсії та строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Також, згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктами 1.7 та 1.8 вказаного розділу Порядку № 22-1 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Як встановлено судом та визнається учасниками справи, позивач первісно звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії 16.02.2022.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.03.2022 № 262240014087 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вказаною вище заявою.
При цьому слід вказати, що позивачем не надано доказів оскарження вищенаведеного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в адміністративному або в судовому порядку, визнання його протиправним та скасування. Судом в свою чергу таких обставин також не встановлено.
Тобто, фактично вищевказане рішення пенсійного органу є чинним та не оспорювалось позивачем.
В подальшому позивач 04.07.2022 повторно звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, надавши до неї додаткові документи, та на підставі цієї заяви позивачу призначено пенсію з моменту її повторного звернення.
З наведеного вбачається, що позивач повторно звернулась за призначенням пенсії після спливу трьох місяців як після досягнення нею пенсійного віку, так і після прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за її первісною заявою.
Тож враховуючи наведені положення законодавства, суд погоджується з доводами відповідача, що пенсія позивачу мала бути призначена з моменту її повторного звернення.
При цьому суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є виключно здійснення виплати компенсації суми пенсії з дати первинної подачі документів про призначення пенсії з 16.02.2022, про що просить позивач у позовній заяві. Жодних інших вимог у позові не заявлено.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач, серед іншого, посилається на положення статті 46 Закону № 1058-IV та статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основною умовою для нарахування та виплати компенсації пенсіонерам втрати частини пенсії - є порушення строків виплати саме нарахованих сум пенсії, з вини пенсійного органу.
Однак, в даному випадку, пенсія позивачу з 16.02.2022 не нараховувалась, оскільки вона не призначалась з вказаної дати. А відтак, жодних правових підстав для нарахування позивачу компенсації втрати частини пенсії з 16.02.2022 немає.
Посилання позивача на незаконність дій відповідача щодо непризначення позивачу пенсії з 16.02.2022 є незмістовними, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не розглядало заяву позивача про призначення пенсії від 16.02.2022 та жодних рішень з цього питання не приймало.
Як вже зазначалось вище, відповідне рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за заявою від 16.02.2022, прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке позивачем не оскаржувалось.
Суд зазначає, що за даною позовною заявою позивач також не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні їй пенсії, оскільки жодних подібних вимог у позові не заявлено та вказаний пенсійний орган не визначено відповідачем за цим позовом, а тому це питання судом у даній справі не розглядається.
Суд розглядає дану справу виключно в межах позовних вимог, які звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та стосуються виплати компенсації втрати частини пенсії з 16.02.2022.
Однак, як вже вказано судом вище, за відсутності факту призначення позивачу пенсії з 16.02.2022 та, відповідно, несвоєчасності виплати позивачу з вини відповідача нарахованих сум пенсії з вказаної дати, такі вимоги є необґрунтованими.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність дій та рішень відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат в цій справі суд зазначає, що за правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Відповідачем вимог щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, не заявлено.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок