11 серпня 2025 року № 320/17069/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОС-АРТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217359/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 04.10.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ».
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 04.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217358/32957777.
4. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 04.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217356/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 13.10.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ».
6. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 62 від 13.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
7. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217348/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 80 від 13.10.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ» .
8. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 80 від 13.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
9. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217357/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 81 від 13.10.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ».
10. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 81 від 13.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
11. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217401/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 134 від 22.11.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ».
12. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 134 від 22.11.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
13. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217411/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 29.10.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ».
14. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 156 від 29.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
15. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217415/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 28 від 06.12.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ» .
16. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 156 від 29.10.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
17. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 06.02.2023 № 8217414/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 06.12.2022, складеної ТОВ «ГРОС-АРТ» (код ЄДРПОУ 32957777).
18. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 33 від 06.12.2022, складену ТОВ «ГРОС-АРТ» датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
Позовні вимоги ТОВ "ГРОС-АРТ" обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті ГУ ДПС у м. Києві безпідставно, оскільки позивачем подано письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а також копій документів на їх підтвердження відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року. Однак подані пояснення та документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Контролюючим органом було протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних. Крім того, надіслані на адресу ТОВ "ГРОС-АРТ" квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких заперечують проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що в оскаржуваних рішеннях зазначено, що підставою для їх прийняття є ненадання платником податку копій документів, які є достатніми та необхідними для реєстрації податкових накладних. Крім того, зазначено, що заявлена позивачем позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А. І. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та визначено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ТОВ «ГРОС-АРТ» за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1», на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, були складені в електронній формі та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні:
№ 19 від 04.10.2022 на суму 3007,62 грн., у т.ч. ПДВ 501,27 грн.;
№ 21 від 04.10.2022 на суму 3 223,20 грн., у т.ч. ПДВ 537,20 грн.;
№ 62 від 13.10.2022 на суму 3 287,04 грн., у т.ч. ПДВ 547,84 грн.;
№ 80 від 13.10.2022 на суму 352,20 грн., у т.ч. ПДВ 58,70 грн.;
№ 81 від 13.10.2022 на суму 598,74 грн., у т.ч. ПДВ 99,79 грн.;
№ 134 від 22.11.2022 на суму 352,20 грн., у т.ч. ПДВ 58,70 грн.;
№ 156 від 29.11.2022 на суму 6 966,54 грн., у т.ч. ПДВ 1 161,09 грн.;
№ 28 від 06.12.2022 на суму 704,40 грн., у т.ч. ПДВ 117,40 грн.;
№ 33 від 06.12.2022 на суму 352,20 грн., у т.ч. ПДВ 58,70 грн.;
Товариство отримало в електронному вигляді в текстовому форматі квитанції (квитанція № 1), згідно з якими податкові накладні прийняті, але реєстрація їх зупинена, у зв'язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4404 та 3920, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих квитанцій, товариству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації в ЄРПН ПН.
Позивачем було направило до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС у м. Києві письмові пояснення з копіями необхідних первинних документів на підтвердження реальності вчинених із ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» господарських операцій по вищенаведеним податковим накладним.
Однак, з урахуванням отриманих від позивача пояснень та копій документів, комісією ГУ ДПС у м. Києві були прийняті наступні спірні рішення, а саме:
- від 06.02.2023 № 8217359/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 04.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217358/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 04.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217356/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 13.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217348/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 80 від 13.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217357/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 81 від 13.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217401/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 134 від 22.11.2022;
- від 06.02.2023 № 8217411/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 156 від 29.10.2022;
- від 06.02.2023 № 8217415/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 28 від 06.12.2022;
- від 06.02.2023 № 8217414/32957777 про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 06.12.2022.
У всіх вищенаведених рішеннях вказана однакова підстава, на яку посилається комісія ГУ ДПС у м. Києві при відмові в реєстрації податкової накладної, а саме: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити). Додаткова інформація: платником не надано документи що підтверджують подію на дату складання пн, не надано розрахункові документи з замовником».
Не погоджуючись із прийнятими Комісією ГУ ДПС у м. Києві спірними рішеннями, позивач звернувся із скаргами на ці рішення до Державної податкової служби України. За наслідками адміністративного оскарження рішень, ДПС України прийняла рішення, відповідно до яких скарги товариства залишені без задоволення, а рішення - без змін.
У своїх рішеннях комісія ДПС України, залишаючи скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін, зазначив також одну й ту саму підставу, а саме: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погодившись з вищевказаними рішеннями комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Щодо заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Частина 1 статті 45 КАС України також передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
За змістом ст.102 ПК України вказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошового зобов'язання.
З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, то в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені КАС України.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 дійшов висновку про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Як убачається із матеріалів справи, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень від 06.02.2023, які рішеннями від 17.02.2023, 03.03.2023, 20.04.2023 було залишено без змін.
Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Головного Управління ДПС у м. Києві від 06.02.2023 становить три місяці.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 06.02.2023 сплинув 18.05.2023, 04.06.2023 та 21.07.2023 відповідно.
Матеріали справи свідчать, що 19.02.2024 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
При цьому, до Київського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про поновлення строків подання позову, в якій товариство обґрунтувало поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації діяльність товариства зазнала значних змін.
Суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
При цьому, у п. 52, 53 постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
Проте, як зазначає позивач, через непрогнозовані аварійні відключення електроенергії, тривалу відсутність електропостачання (блекаути), систематичні авіаційні та балістичні обстріли, з метою збереження життя та здоров'я працівників, керуючись ст. 113 КЗпП України та на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» діяльність товариства у 2023 році була фактично зупинена. Наказом вiд 15.02.2023 № 01/02 «Про встановлення простою у роботi ТОВ «ГРОС-АРТ» встановлено простiй у роботi товариства. Також товариство зупинило виконання договорів, закупівлі робіт, товарів, послуг. Така ситуація безпосередньо вплинула й на економічний чинник Товариства щодо можливості в повному обсязі відновити діяльність ТОВ «ГРОС-АРТ». В подальшому, Наказом ТОВ «ГРОС-АРТ» від 15.12.2023 № 01/12 «Про припинення простою в роботі у відділі адміністрації» припинено простій у роботі деяких працівників ТОВ «ГРОС-АРТ» з 16.12.2023.
У зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості чинити процесуальні дії для захисту своїх інтересів та своєчасно звернутись до суду.
Ураховуючи викладене та оцінюючи зазначені в заяві причини пропуску строку звернення до суду, суд з огляду на те, що підприємство згідно наказів від 15.02.2023 та 15.12.2023 перебувало в простої та фактично не здійснювало свою господарську діяльність, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновити процесуальний строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень, значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;
5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до визначених КВЕД;
6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;
7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.
Відповідно до пункту 5 Порядку, Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. п. 10, 11 Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 10 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стала відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Відповідно до пункту 1 Додатку 3 до Порядку, Критерієм ризиковості здійснення операцій, є коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Отже вказаний критерій ризиковості здійснення операцій передбачає, що для віднесення спірної операції до ризикової обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної має дорівнювати або перевищувати величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, що впливає на необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Однак відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, надісланих комісії ГУ ДПС у м. Києві, зазначення обґрунтованого розрахованого показника за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податковій накладній, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень і положення пункту 11 Порядку №1165 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Суд звертає увагу, на те, що рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії, адже виданий суб'єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 листопада 2022 року у справі №320/3484/21.
При цьому, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення операцій за поданою податковою накладною до категорії ризикових відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п.13 Порядку).
На підставі вимог п. 16 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
Суд наголошує, що п. 12 Порядку передбачає право платника податку на подання такої таблиці. Крім того, з аналізу вказаних норм вбачається, що таблицю даних платника податку має бути не лише подано, але і враховано податковим органом, про що приймається рішення.
Податковим органом не обґрунтовано наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки доказів того, що позивачем подавались таблиці даних платника податків, які враховувались податковим органом, у зв'язку з чим у відповідача була можливість співставити дані такої таблиці з даними податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, матеріали справи не містять.
У зв'язку з чим суд доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття комісією ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваних рішень.
Крім того, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Відповідно до п. 9 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Суд зазначає, що позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних було надано податковому органу як пояснення, так і документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних, що не заперечується відповідачем.
Проте Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
У спірних рішеннях комісії ДПС регіонального рівня зазначено, що податковим органом було відмовлено у реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити). Додатково проінформовано: платником не надано документи що підтверджують подію на дату складання податкової накладної, не надано розрахункові документи з замовником.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивачем до повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено було направлено на підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених податкових накладних достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних обсяг документів.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних документів чи подання певних документів, складених з порушенням, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності чи неприйняття таких документів за наявності інших поданих документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Суд зазначає, що при зупиненні реєстрації податкових накладних, податковий орган не навів конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу на підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 16.11.2020 у справі № 640/17687/19.
Суд наголошує, що підставами для відмови у реєстрації податкової накладної, відповідно до вимог п. 10 Порядку №520 може бути лише ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як підтверджується матеріалами справи, після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних було подано до податкового органу письмові пояснення та додані відповідні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, поданих на реєстрацію.
Суд наголошує, що позивачем був наданий достатній обсяг документів для розгляду питання та прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних. Проте оскаржувані рішення прийнято без надання оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.
Суд зазначає, що оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних було надано як пояснення, так і достатній для прийняття позитивного рішення комісією, обсяг документів у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Посилання відповідача у спірних рішеннях на те, що платником не надано розрахункові документи з замовником, суд вважає необґрунтованими, оскільки податкові накладні складались за першою подією - поставка товару.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 16 вересня 2022 року у справі № 380/7736/21.
З огляду на викладене, на думку суду, у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішень від 06.02.2023 року № 8217359/32957777, № 8217358/32957777, № 8217356/32957777, № 8217348/32957777, № 8217357/32957777, № 8217401/32957777, № 8217411/32957777, № 8217415/32957777, № 8217414/32957777 про відмову в реєстрації податкових накладних № 19 від 04.10.2022 р., № 21 від 04.10.2022 р., № 62 від 13.10.2022 р., № 80 від 13.10.2022 р., № 81 від 13.10.2022 р., № 134 від 22.11.2022 р., № 156 від 29.10.2022 р., № 28 від 06.12.2022 р., № 33 від 06.12.2022 р., а тому такі рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 19 від 04.10.2022 р., № 21 від 04.10.2022 р., № 62 від 13.10.2022 р., № 80 від 13.10.2022 р., № 81 від 13.10.2022 р., № 134 від 22.11.2022 р., № 156 від 29.10.2022 р., № 28 від 06.12.2022 р., № 33 від 06.12.2022 р. датою їх фактичного подання.
Щодо посилань відповідача на дискреційність повноважень, що саме на контролюючий орган покладено обов'язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, як вже було вказано вище датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246). У справі, що розглядається, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Відтак вказані доводи суд не приймає до уваги.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 листопада 2022 року у справі №320/3484/21.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, з огляду на подання позовної заяви в електронній формі, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір, сплачений згідно платіжної інструкції від 19.02.2024 № 54 по 10900,8 грн. з кожного.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" цей строк.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2023: № 8217359/32957777, № 8217358/32957777, № 8217356/32957777, № 8217348/32957777, № 8217357/32957777, № 8217401/32957777, № 8217411/32957777, № 8217415/32957777, № 8217414/32957777 про відмову в реєстрації податкових накладних № 19 від 04.10.2022, № 21 від 04.10.2022, № 62 від 13.10.2022, № 80 від 13.10.2022, № 81 від 13.10.2022, № 134 від 22.11.2022, № 156 від 29.10.2022, № 28 від 06.12.2022, № 33 від 06.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 19 від 04.10.2022, № 21 від 04.10.2022, № 62 від 13.10.2022, № 80 від 13.10.2022, № 81 від 13.10.2022, № 134 від 22.11.2022, № 156 від 29.10.2022, № 28 від 06.12.2022, № 33 від 06.12.2022, складені ТОВ "ГРОС-АРТ", датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" (код ЄДРПОУ 32957777, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м.Київ, 03083) судовий збір у розмірі 10900,8 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" (код ЄДРПОУ 32957777, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м.Київ, 03083) судовий збір у розмірі 10900,8 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.