11 серпня 2025 року Справа № 280/4992/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Острицького Андрія Олеговича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
13.06.2025 засобами системи “Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Острицького Андрія Олеговича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті позивачу пенсії з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 06.06.2025 № 712/с про грошове забезпечення для нарахування пенсії, з 01.02.2023 року;
зобов'язати відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 06.06.2025 № 712/с про грошове забезпечення для нарахування пенсії, з 01.02.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1643/25, уповноваженим органом надана (нова) оновлена довідка про розмір грошового забезпечення з зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років розрахованих відповідно до прожиткового мінімуму на 2023 рік, що є підставою для перерахунку та виплати пенсії, відповідно до норм чинного законодавства. Зазначена довідка про розмір грошового забезпечення була направлена Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на адресу відповідача, який повинен був перерахувати пенсію позивачу починаючи з 01.02.2023. Але відповідач протиправно не прийняв надану довідку та не провів перерахунок пенсії позивача. Вказує на те, що зазначені дії відповідача порушують соціальні права позивача, гарантовані Конституцією України та Законами України, на отримання пенсійного забезпечення в належному розмірі, в зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 16.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
27.06.2025 засобами системи “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначає, що з 29.01.2020 року п.6 Постанови №103 (яким п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Крім того, у вказаний період уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Враховуючи вищенаведене, ГУ ПФУ в Запорізькій області вважає, що підстави для задоволення позовної вимоги, а саме щодо перерахунку по довідкам станом на 01.01.2023, основного розміру його пенсії відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Щодо строку звернення до суду.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 дійшов висновку, що в правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України. Застосування вказаного строку матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо проведення такого перерахунку з дати виникнення на нього без обмеження строком в разі, коли перерахунок не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Аналогічні за своїм змістом висновки викладені Верховним Суду у постановах від 24 квітня 2024 року у справі №300/2762/23, від 11 червня 2024 року у справі №160/7961/23, від 12 червня 2024 року у справі №380/25617/23, від 30 липня 2024 року у справі №160/17314/23 та інших.
Отже, обмеження строку звернення до адміністративного суду за перерахунком пенсії не застосовується.
Також дане питання було вже вирішено судом під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Щодо суті заявлених вимог.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №280/1643/24, яке набрало законної сили, було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання судового рішення по справі №280/1643/25, було виготовлено та направлено на адресу ГУ ПФУ в Запорізькій області довідку про розмір грошове забезпечення №712/с від 06.06.2025.
Вважаючи протиправною бездіяльність позивача, яка виразилась у нарахуванні та не виплаті позивачу пенсії з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 06.06.2025 № 712/с про грошове забезпечення для нарахування пенсії, з 01.02.2023 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
У даній справі судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/1643/25, було виготовлено та направлено відповідачу довідку №712/с від 06.06.2025 (про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023).
Застосовуючи зазначені вище висновки в контексті обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області, яка полягає у не проведенні перерахунку на підставі нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, є протиправною.
Інші доводи сторін, викладені в позові та відзиві, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Також у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Острицького Андрія Олеговича (вул. Лисаветинська, 3А, кв. 88, м. Харків, 61010), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №712/с від 06.06.2025 про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, виданої станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №712/с від 06.06.2025 про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, виданої станом на 01.01.2023.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано “11» серпня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль