08 серпня 2025 року Справа № 280/4555/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати рішення №930070813066 від 17.01.2025 року ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , відповідно вимог ст. 42 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , відповідно вимог ст. 42 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- застосувати величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %,
- зарахувати під час обчислення пенсії доходи отримані під час роботи в Державному Київському конструкторському бюро «Луч», на підставі отриманих з зазначеного підприємства архівних документів.
- зарахувати періоди ведення підприємницької діяльності з 2003 по 2006 роки в загальний стаж для обрахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем протиправно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, не зараховано під час обчислення пенсії доходи отримані під час роботи в Державному Київському конструкторському бюро «Луч», на підставі отриманих з зазначеного підприємства архівних документів та не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності з 2003 по 2006 роки в загальний стаж для обрахунку пенсії.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та з 2012 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV (далі - Закон 1058).
10.01.2025 року позивач звернувся із заявою про перерахунок із застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35, зарахування до стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 2003року по 2006 рік і періоду роботи у Державному Київському конструкторському бюро «Луч».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення №930070813066 від 17.01.2025року яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Зокрема зазначено, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон): страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом. Підстави для перерахунку пенсії із застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 не передбачено Законом. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі-Постанова): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. З урахуванням зазначеного, для зарахування періоду стажу у Державному Київському конструкторському бюро «Луч» ОСОБА_1 не надав документи про період стажу, для зарахування періоду підприємницької діяльності за 2003р. не надано скановану копію довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, за період 2004р.-2006р. відсутня інформація про сплату страхових внесків. Розрахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта стажу 1,35 ОСОБА_1 не передбачено законом.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Як встановлено судом позивач з 2012 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, що призначена згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Щодо правомірністі здійснення перерахунку пенсії на підставі положень Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктом 6 Порядку № 124 встановлено, що під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній до 11.10.2017) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11.10.2017 набув чинності Закон №2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Таким чином Законом № 2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
З огляду на вищезазначене, при перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Таким чином, враховуючи те, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд, дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
Щодо посилання позивача на положення пункту 4-4 розділу XV Закону № 1058-ІV, суд зазначає таке.
Відповідно до вказаної норми, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Суд наголошує на тому, що вказана норма закону стосується призначення певних пенсій, а не їх перерахунку. У свою чергу, згідно вимог пункту 6 Порядку № 124 при здійсненні перерахунку пенсій застосовується та величина оцінки одного року страхового стажу, яка визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо не зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності з 2003 по 2006 роки в загальний стаж, для обрахунку пенсії. суд зазначає наступне.
Так, ч. 1 статті 1 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За приписами підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до абзаців другого, третього пункту 4 Постанови № 637 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1058) періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначені документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Так, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків.
Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Тобто, у період з 1993 року по 01.07.2000, на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов'язковій реєстрації як платники внесків в органах пенсійного фонду.
Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 по справі №643/20104/15-а.
У даному випадку, спірним є питання правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового (страхового) стажу періоди роботи фізичної особи - підприємця, з 2003 по 2006 рік.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне свідоцтво про сплату єдиного внеску №566733 від 17.04.2003 року термін дії якого 2003 рік та свідоцтво про сплату єдиного внеску №160553 від 01.04.2004 року термін дії якого 2004 рік, яке в подальшому було продовжено з 01.01.2005 по 31.12.2005 та з 01.01.2006 по 31.12.2006 рік.
Крім того, позивачем також надано до суду квитанції щодо сплати єдиного податку. Так, позивачем підтверджується сплати єдиного податку в період з 17.04.2003 по 31.12.2003, з 01.06.2004 по 31.12.2004, з 01.02.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2006 по 30.09.2006 (а.с.14-20)
Отже, здійснення підприємницької діяльності позивача, у період з 17.04.2003 по 31.12.2003, з 01.06.2004 по 31.12.2004, з 2003 по 2006 рік, з 01.02.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2006 по 30.09.2006 підлягає зарахуванню до його трудового стажу, відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що у разі виявлення будь-яких сумнівів щодо наявності у позивача страхового стажу та сплати страхових внесків за цей період страхового стажу, відповідач мав право отримати будь-які необхідні документи або інформацію безпосередньо, а не відмовляти позивачу у належному зарахуванні стажу. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись певні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду, а також доказів того, що позивач не виконував трудові обов'язки у спірний період або що вказаний період не відповідає дійсності.
Щодо неврахування під час обчислення пенсії доходів отриманих під час роботи в Державному Київському конструкторському бюро «Луч», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно пп.3 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд зазначає, що позивачем не надано довідки про заробітну плату, які відповідають наведеним вище вимогам та складені на підставі первинних документів.
Натомість позивачем додано до заяви «лицевой счет» (російською) про нарахування заробітної плати, що взагалі не є належним документом для підтвердження отриманої заробітної плати за 1984-1988 роки.
Будь-яких інших документів, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу зазначених сум (довідки, платіжні відомості тощо), що є необхідною умовою для врахування відомостей про заробітну плату при обрахунку розміру пенсії, позивачем не надавалося.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №930070813066 від 17.01.2025року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період підприємницької діяльності з 17.04.2003 по 31.12.2003, з 01.06.2004 по 31.12.2004, з 2003 по 2006 рік, з 01.02.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2006 по 30.09.2006.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 08.08.2025.
Суддя О.В. Конишева