11 серпня 2025 року Справа № 280/4275/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Рижова Михайла Григоровича (вул. Перемоги, буд 129, оф. 105, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
26.05.2025 засобами системи “Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Рижова Михайла Григоровича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 1 квітня 2020 р. № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22 лютого 2021 р. № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році";
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням індексації за 2019 із застосуванням відповідного коефіцієнту 1,17 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" з 01.01.2025, за 2020 із застосуванням відповідного коефіцієнту 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 р. №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" з 01.01.2025 , за 2021 із застосуванням відповідного коефіцієнту 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" з 01.01.2025, та провести перерахунок пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 280/12610/21, згідно якого суд вирішив: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №33/28-2575 від 11.11.2021, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області», та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум», та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі №280/661/23, згідно якого суд вирішив: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.08.2022 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713, у розмірі 2000 грн. 00 коп., з урахуванням раніше виплачених сум» які набрали законної сили 22.06.2022 року та 27.04.2023 відповідно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про проведення індексації пенсії за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проте отримав відмову. Вважає зазначені дії протиправними, із посиланням на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 29.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
25.06.2025 засобами системи “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що індексація пенсії військовослужбовцям, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Вказує, що розмір пенсії позивача менший, ніж максимально встановлений, отже при розрахунку пенсії обмеження не застосовувалось. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про проведення індексації пенсії за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, проте отримав відмову, оформлену листом від 22.05.2025 № 0800-0201-8/50176.
Вважаючи, що має право на індексацію пенсії за вказаний період, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з частиною першою якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно ч. 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відповідно до Закону № 2262-ХІІ підставою для перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за вищевказаним Законом, у тому числі, позивачу, є підвищення грошового забезпечення особи, що несе службу за прирівняною посадою.
Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону України від 21.09.1999 № 1081-XIV) призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону України від 15.02.2022 № 2040-IX, що застосовується з 01.03.2022) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній до 11.10.2017) пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Визначення індексації наведено у ч. 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії.
Згідно статті 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 6 статті 5 Закону № 1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі по тексту - Порядок № 1078; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.
03.10.2017 прийнято Закон України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі по тексту - Закон № 2148-VIII), яким внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, статтю 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною 5 наступного змісту «Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, частину 1 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом № 2148-VIII було виключено, а частину 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено у новій редакції: «Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії».
На виконання наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 № 124, якою затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (пункт 1 Порядку).
Абзацом 4 пункту 2 наведеного Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна норма викладена і у постанові Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».
При цьому стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює питання заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій, а її частина 1 визначає, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. В свою чергу, середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Інші положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначають, що обчислення розміру пенсії особам з числа резервістів, які мають право на пенсію за цим Законом, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей з розміру відповідних складових грошового забезпечення.
Аналіз викладених приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після внесення до них змін Законом України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», дає підстави для висновку, що за частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.10.2017 здійснюється індексація лише тих пенсій, які обчислюються з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Зазначений показник враховується для пенсій, які обчислюються із заробітку, що визначається згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (стаття 40 цього Закону).
При цьому, пенсії за статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислюються із середньомісячного заробітку (грошового забезпечення), що визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», лише для осіб із числа військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до частини 1 статті 43.
Водночас, відповідно до ч. 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії обчислюються із відповідних складових грошового забезпечення, а не із заробітку, визначеного в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, оскільки пенсія позивача обчислена із розміру відповідних складових грошового забезпечення, а не із середнього заробітку, обчисленого відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то індексації за 2019, 2020, 2021 роки вона не підлягає.
Натомість, починаючи з 01.03.2022 пенсія позивача індексується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо індексації пенсії за 2019, 2020, 2021 роки задоволенню не підлягають. Стосовно решти позовних вимог слід зазначити, що пенсія позивачу обчислена на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 23.12.2021 № 394, виданої Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, з урахуванням щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, а розмір пенсії не обмежується максимальним розміром. Отже, в даній частині права позивача не порушені та не потребують відновлення.
Інші позовні вимоги позивача є похідними от вищезазначених, в зв'язку з чим також не підлягають задоволенню.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в позові доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі доводи не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Рижова Михайла Григоровича (вул. Перемоги, буд 129, оф. 105, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано “11» серпня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль