11 серпня 2025 року Справа № 280/2638/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
08 квітня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , як особи, яка має відстрочку від призову у встановленому законом порядку;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період.
Позовну заяву мотивовано тим, що під час збоїв системи «Оберіг», у застосунку «Резерв+» у березні 2025 року, у ОСОБА_1 змінився статус з «перебуває на обліку» на «не на обліку», відповідно, зникла відстрочка від призову за мобілізацією згідно п.1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як останній є студентом денної форми навчання у КЗВО «Хортицький національний навчально - реабілітаційна академія» Запорізька обласна рада, з 01.09.2024. Позивач 27.03.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою постановки на облік та оформлення відстрочки від призову за мобілізацією. Цього ж дня, останнього було поставлено на військовий облік. В подальшому через застосунок «Резерв+», оформлено відстрочку від призову за мобілізацією згідно п.1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, всупереч чинному законодавству, не дивлячись на наявність відстрочки, 28.03.2025 співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено мобілізаційне розпорядження відносно позивача та цього ж дня його направлено до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_4 . Позивач з даними діями відповідача не згоден та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судного збору на суму 1937,92 грн., копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період (клопотання про його витребування), відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача за адресою, вказаною у позові.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
21 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надано до суду відзив на позовну заяву. Так, у відзиві представник відповідача вказує на те, що згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено:· позивача було включено до поіменного списку (тобто мобілізовано) 27.03.2025 о 15:50 год,· відстрочку оформлено через мобільний додаток «Резерв+» лише о 20:32 год цього ж дня, тобто після моменту мобілізації. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов'язаний зобов'язаний прибути у строки, визначені у мобілізаційному розпорядженні, і з моменту внесення до поіменного списку (а саме з 15:50 27.03.2025), позивач вважається призваним на військову службу під час мобілізації. Таким чином, на момент оформлення відстрочки - 20:32 год 27.03.2025 - позивач вже перебував у статусі військовослужбовця. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв у межах своїх повноважень відповідно до пункту 11 Положення, затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022, та на підставі наявного станом на 15:50 год 27.03.2025 статусу позивача в Реєстрі - як такого, що підлягає мобілізації. Враховуючи вказане, оформлення відстрочки не має зворотної сили, а отже, не може скасувати вже завершений юридичний факт - мобілізацію позивача. Позивач міг би реалізувати право на відстрочку до моменту мобілізації, однак не скористався таким правом своєчасно. Відтак, немає правових підстав визнати дії ТЦК протиправними або скасувати мобілізацію, що вже відбулася. Відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 витребувано додаткові відомості по справі.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відмовлено у задоволенні представника позивача про залучення другого відповідача у справі.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із перебуванням судді Артоуз О.О. з 30 червня по 10 серпня 2025 року у щорічній відпустці розгляд справи здійснюється у перший робочий день після виходу судді із відпустки.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Мар'їнським РВ ГУ ДМС України в Донецькій області 21.12.2013.
Позивач 27.03.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік та відстрочки.
27 березня 2025 року о 20:32 год. ОСОБА_1 за допомогою застосунку «Резерв+» оформлено відстрочку.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 106 від 28.03.2025 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу» ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, до військової частини НОМЕР_6 .
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває й на дату розгляду справи судом.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, для надання відстрочки за наведеною нормою потрібна одночасна наявність 3 умов:
1) особа є здобувачем або професійної (професійно-технічної), або фахової передвищої, або вищої освіти;
2) навчання відбувається за денною або дуальною формою;
3) особою здобувається рівень освіти, вищій ніж раніше здобутий, з дотриманням послідовності рівнів освіти, визначеної ст. 10 ч. 2 Закону України «Про освіту».
Стаття 10 ч. 2 Закону України «Про освіту» встановлює такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 7 статті 23 Закону № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Абзацами першим - другим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Згідно з положеннями пункту 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки.
Відповідно до п. 62 Порядку № 560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Пунктом 81 Порядку № 560 встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період щодо військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи) (п. 82 Порядку № 560).
Відомості про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та записуються до облікових документів резервіста (військовозобов'язаного) не пізніше ніж протягом наступного дня після відправки військових команд до військових частин (установ) або у день отримання витягу із наказу командира військової частини про призов та зарахування до списків військової частини резервіста або військовозобов'язаного (абз. 1 п. 84 Порядку № 560).
Пунктами 90 - 91 Порядку № 560 встановлено, що резервісти та військовозобов'язані, які отримали повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, прибувають у строк та місце, зазначені в повістці для відправлення до військової частини (установи).
Відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
До складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил) (п. 94 Порядку № 560).
На склад військової (зведеної військової) команди районним, міським (обласним, Київським та Севастопольським міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оформляється поіменний список (додаток 14) у трьох примірниках.
Старший військової (зведеної військової) команди отримує перший та другий примірники поіменного списку, військово-облікові документи, обліково-послужні картки, особові справи, довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я на кожного резервіста та військовозобов'язаного та приймає особовий склад військової команди у своє підпорядкування.
Третій примірник поіменного списку підшивається до справи у районному, міському (обласному, Київському та ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Перший примірник поіменного списку та комплект документів на кожного резервіста та військовозобов'язаного передається військовій частині (установі) або обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_7 ) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.
Після завершення прийому особового складу військової команди другий примірник поіменного списку з відмітками про кількість прийнятих (неприйнятих) резервістів та військовозобов'язаних, скріплений гербовою печаткою військової частини або обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_8 , повертається старшому військової команди для повернення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п. 97 Порядку № 560).
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження (п. 12 Положення № 154).
Як вже було встановлено судом та не заперечується сторонами 27.03.2025 о 20:32 год. ОСОБА_1 за допомогою застосунку «Резерв+» оформлено відстрочку від мобілізації.
Проте, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 106 від 28.03.2025 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу» ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, до військової частини НОМЕР_6 , що свідчить про порушення відповідачем порядку призову на військову службу під час мобілізації, визначеного Порядку № 560.
Доводи, відповідач з приводу того, що позивача було включено до поіменного списку (тобто мобілізовано) 27.03.2025 о 15:50 год, до оформлено відстрочку через мобільний додаток «Резерв+», тобто після моменту мобілізації суд не приймає з огляду на наступне.
Відповідно начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 106 від 28.03.2025 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу» ОСОБА_1 вважається призваним на військову службу (мобілізованими) саме з дати прийняття відповідного наказу - 28.03.2025.
Внесення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 до поіменного списку не свідчить про завершення щодо позивача мобілізаційних заходів та призов його на військову службу.
Поіменний список не є розпорядчим актом, що породжує зміну правового статусу військовозобов'язаного та підлягає коригуванню з метою актуалізації даних, які відправляється у складі відповідної військової команди.
Таким чином, на момент проведення мобілізаційних заходів позивач мав законні підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу, відповідно посадові особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки мали перевірити наявність обставин, що дають право позивачу на відстрочку.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для проведення призову на військову службу.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ст. 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Практика Верховного Суду (Великої Палати) дає змогу зробити висновки, що для перевірки, чи діяв орган на підставі та в межах своїх повноважень, доцільно з'ясувати, зокрема: чи є ці повноваження дискреційними; якщо так, то чи їхня реалізація (нереалізація) може бути об'єктом судового контролю, чи ж дискреція адміністративного органу має виключний характер; якщо ж реалізація дискреційних повноважень може зазнати судового втручання для захисту порушених прав особи, то чи переслідував орган легітимну мету, чи діяв прозоро і в якомога послідовніший спосіб; чи дотримав процедурні гарантії; чи належно вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; необ'єктивним або явно несправедливим.
Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримується принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймає своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.
Усі ці принципи - дотримання мети повноваження, безсторонності, рівності та недискримінації, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості - втілені в частині другій статті 2 КАС України як критерії для перевірки оскаржених рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу.
Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (пункти 70-71) зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, пункт 120; «Онер'їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, пункт 72; «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51). У цій же справі також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено за подання даного позову судовий збір у сумі 1 937,92 грн.
Враховуючи викладене і обсяг задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі сумі 1 937,92 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , як особи, яка мала відстрочку від призову у встановленому законом порядку.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 106 від 28.03.2025 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу», яким ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, в частині, що стосується ОСОБА_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 937,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11 серпня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз