11 серпня 2025 року Справа № 280/5265/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
20.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, та щодо невиплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, із урахуванням різниці, що вже була виплачена, та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки;
- стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір по справі.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі №280/5265/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№30957 від 20.06.2025). Зокрема зазначено, що позивач перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). 10.04.2025 у зв'язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2022-2024 роки), як передбачено статтею 40 Закону №1058-ІV. Крім того вказано, що відповідач на виконання положень пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV повинен був виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, однак безпідставно цього не зробив. Вказані дії, на думку позивача, порушують його законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності. На підставі вищезазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№34324 від 08.07.2025) в якому, зокрема, зазначено, що позивачу 16.09.2014 первинно призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом №1788-ХІІ. Згодом на підставі заяви позивача його переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком. Вказано, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. У зв'язку з тим, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 - 2024 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки такий показник середньої заробітної плати по Україні застосовуються лише при первинному призначенні пенсій у 2025 році. Водночас, зазначено, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Оскільки позивачем не дотримано умов для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій не дотримані, то підстави для її виплати відсутні. На підставі вищенаведеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 11.12.2000 Гуляйпільским РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.9-10).
З 16.09.2014 позивачу на підставі особистої заяви призначено пенсію за вислугу років згідно із статтею 55 Закону №1788-ХІІ, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком пенсії за вислугу років (а.с.17).
10.04.2025 набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. На підставі поданих документів та особистої заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Розрахунок пенсії здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с.20-24).
На відповідне звернення позивача листом від 05.06.2025 № 9398-10062/К-02/8-0800/25 відповідачем роз'яснено позивачу, що за матеріалами пенсійної справи позивачу з 16.09.2014 було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти. Після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, на підставі особистої заяви від 10.04.2025 заявника переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу та заробітної плати набутих після призначення пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років за 2014-2016 роки. Враховуючи, що позивачу вже було призначено пенсію за вислугу років правові підстави для застосування при обчисленні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком відсутні. Додатково повідомлено про відсутність підстав для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій (а.с.15-16).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки та бездіяльністю щодо невиплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Суд звертає увагу, що 16.09.2014 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 10.04.2025.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, оскільки позивач до 10.04.2025 не отримував пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022 - 2024 роки.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо переведення позивача з одного виду пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки на інший, замість призначення пенсії за віком та зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, починаючи з 10.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За правилами пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з:
1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах;
2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також
3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.06.2021 по справі №328/1620/17, умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що наявний у позивача страховий стаж становить 42 роки 4 місяці 14 днів. З 16.09.2014 позивачу призначалась пенсія за вислугу років, фактична виплата якої не здійснювалася, у зв'язку із працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення цього виду пенсії.
Суд звертає увагу, що жодних зауважень щодо наявного у позивача страхового стажу в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ та записів трудової книжки, які підтверджують наявність такого стажу відповідачем не зазначено.
Поряд з цим, суд зазначає, що з наданої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 23.08.1989, зокрема вбачається, що на момент звернення позивача за виплатою грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону№1058-IV останній працював в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивачем дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, для нарахування та виплати йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, на думку суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити на користь позивача відповідну виплату.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 422,40грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4394590372.1 від 03.06.2025 (а.с.25).
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 422,40грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) щодо переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки замість призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 10.04.2025.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.08.2025.
Суддя І.В.Садовий