про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 серпня 2025 р. Справа № 120/11044/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що таку заяву належить залишити без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на рівні 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру дорівнює 1211,20 грн за кожну немайнову вимогу.
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про визнання бездіяльності відповідача протиправною. Похідною вимогою є вимога про зобов'язання відповідача до вчинення певних дій.
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з такими позовними вимогами становить 1211,20 грн.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі на відповідний розрахунковий рахунок.
Водночас позивач заявив клопотання, у якому просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у нього необхідних для сплати судового збору коштів.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Отже, в силу приписів закону звільнення позивача від сплати судового збору здійснюється за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.
Водночас критерієм оцінки майнового стану позивача-фізичної особи є її річний дохід за попередній календарний рік і суд може звільнити такого позивача від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру відповідного доходу.
Поряд з цим саме заявник має довести наявність зазначених обставин та надати суду належні документи на підтвердження факту об'єктивної відсутності можливості сплатити судовий збір через свій майновий стан.
До позовної заяви позивач додав довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2023 № 15/0200-0219-11, з якої слідує, що позивач не перебуває на обліку в пенсійному органі та не отримує ніяких видів пенсій згідно з Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Утім, вказана довідка не може вважатися достатньою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки підтверджують лише факт неотримання позивачем пенсії, як одного з різновидів доходу.
Крім того, позивач надав відомості щодо себе з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 09.06.2023, з яких слідує, що за період з I кварталу 2022 року по I квартал 2023 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
Разом з тим суд зауважує, що згідно з процитованими вище положеннями Закону України "Про судовий збір" для оцінки майнового стану сторони в цілях вирішення питання про звільнення від сплати судового збору має враховуватися річний дохід позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, надана суду довідка про доходи за період з I кварталу 2022 року по I квартал 2023 року не є належним доказом на підтвердження майнового стану позивача, який свідчить про неможливість сплати судового збору за подання позову у цій справі.
Будь-яких інших переконливих документів, які б доводили викладені у клопотанні обставини про відсутність доходу заявника та, відповідно, неспроможність у зв'язку з цим сплатити судовий збір за подання адміністративного позову (наявність у позивача статусу малозабезпеченої особи, відсутність задовільних умов проживання, тимчасова непрацездатність, наявність потреби у лікуванні тощо), до позовної заяви не додано.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору.
Відтак позивачу необхідно:
1) додатково обґрунтувати клопотання та надати суду належні й допустимі докази на підтвердження свого майнового стану та неможливості сплати судового збору за подання позову, або ж:
2) надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Визначаючись щодо строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Главою 11 Розділу II КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця. Однією з таких особливостей є встановлення скороченого строку звернення до адміністративного суду.
Так, за приписами ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді його заяви від 22.10.2024 та поверненні без виконання виконавчого документа.
Водночас, як зазначено самим позивачем у позовній заяві, відповідь Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на вищевказану заяву було отримано позивачем 08.01.2025, і з цієї відповіді позивач дізнався про безпідставне повернення йому виконавчого документа з підстав, передбачений пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
У свою чергу, не погоджуючись з такою відповіддію, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 06.08.2025, тобто з істотним перевищенням встановленого законом 10-денного строку звернення до суду.
Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску
Водночас вказаних вимог позивач не виконав та разом з позовною заявою не подав клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Згідно з п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, але не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.
Щодо ненадання доказів, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За змістом ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в силу вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви також узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що 22.10.2024 він подав заяву до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а 08.01.2025 отримав від відповідача відповідь, з якої йому стало відомо, що виконавчий документ повернуто без виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак до позовної заяви не додано документів, що підтверджують факт звернення позивача до відповідача (заяву від 22.10.2024 і додатки до неї (за наявності)), а також отриману позивачем 08.01.2025 відповідь відповідача на вказану заяву.
Також відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві зазначено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, з відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що попередньо позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом, в додатках до якого містилась копія нотаріально посвідченої довіреності, з якої вбачається, що місцем постійного проживання ОСОБА_1 є Португалія.
Відтак позивачу необхідно надати суду докази зареєстрованого місця проживання (перебування) в Україні або ж підтвердити, що його місцем проживання є вищезазначена адреса, вказана ним у позовній заяві.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна