м. Вінниця
11 серпня 2025 р. Справа № 120/16472/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо невизнання безнадійним та не списання податкового боргу позивача з податку на додану вартість в сумі 46278,56 грн та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 50395,85 грн, який виник у 2016 році.
Ухвалою від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
30.12.2024 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у позові.
Відповідач зазначає, що не погашений борг у сумі 192098,64 грн згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 по справі 0240/2212/18-а зменшився та складає 86482,35 грн та не підлягає списанню, оскільки відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України строк його стягнення встановлений до повного погашення такого платежу. При цьому, такий борг не є безнадійним відповідно до норм п. 101.2, 101.1 ст. 101 ПК України.
Відповідач також зауважує, що новостворений борг, який ще не заявлений до стягнення в сумі 57021,89 грн не підлягає списанню, оскільки станом на грудень 2024 року строк для стягнення 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу ще не сплинув.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.01.2025 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач з 05.07.2006 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області як фізична особа-підприємець та зареєстрована як платник ПДВ з 15.08.2011.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 по справі 0240/2212/18-а задоволено позов ГУ ДПС у Вінницькій області та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 192098,64 грн.
22.10.2018 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі 0240/2212/18-а.
Стягнення даного податкового боргу перебувало на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 58148638.
04.07.2024 позивач звернулася до Головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 46 278,56 грн та з податку на доходи фізичних осіб, в сумі 50 395,85 грн, який виник у 2016 році. Заява вмотивована тим, що постановою державного виконавця від 06.08.2021 року у ВП № 58148638, виконавчий лист № 0240/2212/18-а, виданий 22.10.2018 року був повернутий відповідачу як стягувачу. Даною ж постановою, державний виконавець повідомив відповідача, що виконавчий лист може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 07.11.2021 року. Проте, у вказаний державним виконавцем строк, відповідач не скористався своїм правом на повторне пред'явлення виконавчого листа № 0240/2212/18-а від 22.10.2018 року до виконання. Зважаючи на відсутність активних виконавчих проваджень та приймаючи до уваги положення статті 101 ПК України, позивач просила списати безнадійний податковий борг, за яким минув строк давності, визначений п. 102.4. ст. 102 ПК України.
Листом відповідач відмовив у списанні безнадійного податкового боргу, зазначивши, що згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності визначеного у п. 102.1 цієї статті, платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною і такою, що порушує її права, тому звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють розстрочення, відстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Визначення поняття податкового боргу надано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Питання списання безнадійного податкового боргу врегульоване статтею 101 ПК України.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Відповідно до пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Міністерство фінансів України наказом від 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи);
2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;
4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;
5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;
6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;
7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;
8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури,- станом на дату прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
Пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 220 вказує, що у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 220 у випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додається Сертифікат.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Пунктами 4-6 Розділу ІІІ Порядку № 220 встановлено, що у разі якщо станом на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за даними ІКС податковий борг повністю або часткового погашено (у тому числі за рахунок зарахування коштів відповідно до пункту 87.9 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України), рішення про списання безнадійного податкового боргу не приймається (у разі повного погашення) або приймається на залишок непогашеної суми, що обліковується за даними ІКС (у разі часткового погашення).
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Таким чином, Порядок № 220 визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.
За приписами пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється:
101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;
101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Разом з тим, у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, вказаний податковий борг не підпадає під визначення "безнадійного", що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.05.2020 №826/8231/15, від 11.06.2020 у справі №823/127/17, від 17.02.2022 у справі №820/6713/17, від 22.01.2025 у справі № 0940/1970/18.
Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970 виснував, що наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу, як безнадійного до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні.
Судом встановлено, що податковий борг позивача, який останній просить визнати безнадійним, стягується за рішенням суду, яке набрало законної сили та в силу приписів статті 129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання.
В силу положень пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України податковий борг позивача не може вважатись "безнадійним", адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
З огляду на встановлені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що податковий борг позивача не є "безнадійним", а тому відсутні правові підстави для списання такого боргу контролюючим органом.
Інші доводи та аргументи, наведені позивачем, не спростовують висновків суду.
При обґрунтуванні рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна