Справа № 425/3312/17
Провадження №11-кп/991/18/25
Головуючий суддя І інстанція: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_10 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_9 про призначення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 5201700000000675,
На розгляді колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2023 року.
05 серпня 2025 року у судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заявив усне клопотання (із подальшим скеруванням його тексту на електронну пошту суду) про призначення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №5201700000000675, на вирішення якої захисник просить поставити наступні питання:
-чи підтверджується документально висновок Аудиторського звіту діяльності ДП «НВО «ПХЗ» за 2013-2015 роки від 21.09.2016 № 01-10 в частині завданих ДП «НВО «ПХЗ» збитків (недоотриманих доходів) внаслідок укладання та виконання договорів поставки № 900-147215 від 23.06.2015 та № 901-14715 від 23.06.2015 протягом 2015 року. Якщо підтверджується, то який розмір завданих ДП «НВО «ПХЗ» збитків за вказаний період;
- визначити рівень звичайних (ринкових) цін на грамоніт № 79/21; амоніт № 6 ЖВ 200; амоніт № 6 ЖВ - порошок на території України станом на червень 2015 року (т. 40 а.п. 64-73).
Проведення експертизи захисник просить доручити експертам Дніпропетровського НДЕКЦ.
Клопотання обґрунтовано тим, що в матеріалах кримінального провадження наявні експертизи, які суперечать одна одній, дві з яких проведені за ініціативою сторони обвинувачення, інші дві - стороною захисту. Захисник зазначає, що суд першої інстанції не усунув розбіжності між висновками експертів № 30/17 від 29.03.2017 та № 1041/07701 від 30.08.2017, наданими стороною обвинувачення, при чому два інших висновки експертів, наданих стороною захисту, якими були спростовані висновки аудиторів, судом взагалі не прийняті до уваги. Зауважив, що жоден з експертів не досліджував повний обсяг всіх матеріалів кримінального провадження, які були надані суду першої інстанції; в матеріалах кримінального провадження наявні докази та відомості, які вказують на необґрунтованість та незаконність висновків експертиз, які проведенні за дорученням сторони обвинувачення. Тому, з метою усунення сумнівів щодо обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, та протиріч у висновках експертів, вважає за необхідне призначити комплексну комісійну експертизу для підтвердження чи спростування висновків аудиторів про заподіяння збитків державному підприємству та визначення звичайного рівня цін.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання захисника ОСОБА_9 , яке просили задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника. Зазначив, що у матеріалах кримінального провадження містяться висновки експертиз, проведені як за замовленням сторони обвинувачення так і сторони захисту. Вони були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції, належним чином оцінені судом, що і відображено у тексті оскаржуваного вироку.
Заслухавши доводи та пояснення учасників судового провадження, обговоривши наведені в клопотанні захисника доводи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 Кодексу.
Частиною 1 ст. 332 КПК визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Як вбачається, в матеріалах судового провадження наявні чотири висновки судових-економічних експертиз, проведених як за ініціативою сторони обвинувачення, так і сторони захисту, висновки яких не співпадають між собою.
Так, за ініціативи сторони обвинувачення було проведено дві експертизи, за наслідками яких складені:
1)Висновок комісійної судово-економічної експертизи № 30/17 від 29.03.2017 експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_11 (т. 14 а.п. 113-136);
2)Висновок судово-економічної експертизи № 1041/07701 від 30.08.2017 ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» (т. 14 а.п. 187-247).
Стороною захисту долучено до матеріалів провадження два висновки судових експертиз, проведених за ініціативою цієї сторони, а саме:
1)Висновок комісійної судово-економічної експертизи №29/12/16-1 від 29.12.2016 судових експертів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т. 10 а.п. 199-251);
2)Висновок судово-економічної експертизи ДНД КЦ МВС України судового експерта ОСОБА_14 від 22.08.2022 № СЕ-19/104-22/12801-ЕК (т. 29 а.п. 104-140).
В апеляційних скаргах сторона захисту не погоджується із висновками суду першої інстанції, який при встановленні в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст.364 КК України, врахував висновки експертів, що були проведені за ініціативи сторони обвинувачення, при чому безпідставно, на думку сторони захисту, відхилив висновки сторони захисту, які не підтвердили висновки аудиторів про ймовірно завдані збитки у вигляді недоотриманого доходу через відсутність реальних взаємовідносин між ДП «НВО «ПХЗ» та ПАТ «ЦГЗК», ПАТ «КЗРК», що б могло бути єдиним реальним доказом ймовірності існування більш вигідних умов.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Під час апеляційного провадження судом були повторно досліджені в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України висновки судових експертиз як сторони обвинувачення, так сторони захисту. За наслідком такого дослідження у колегії суддів не виникло потреби для виклику експертів, що проводили експертизи, для допиту в суді через відсутність сумнівів, необхідності роз'яснення чи доповнення таких висновків.
Водночас, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, висновок експерта є одним із видів доказів, який суд оцінює нарівні з іншими доказами. Він не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з таким висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному судовому рішенні (ч. 10 ст. 101 КПК).
Таким чином, колегія суддів у світлі доводів апеляційних скарг сторони захисту щодо не врахування судом першої інстанції висновків експертиз сторони захисту під час прийняття рішення уповноважена здійснити самостійний аналіз наявних у матеріалах провадження висновків судових експертиз, співставити їх між собою, а також іншими доказами, та у кінцевому судовому рішенні оцінити висновки суду першої інстанції у відповідній частині та вмотивувати свій висновок щодо прийняття чи відхилення кожного висновку судової експертизи як джерела доказів.
Крім того, як вбачається зі змісту ч.ч. 1) 2) ст. 332 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство надає суду саме право, а не покладає на суд обов'язок призначити нову експертизу, у разі наявності у кримінальному провадженні кількох висновків експертів, які суперечать один одному. Питання щодо оцінки таких висновків експертів законодавець відніс до дискреції суду, в межах якої суд може або призначити експертизу, або надати оцінку наявним висновкам в порядку, визначеному ч. 2 ст. 84, 94, ч. 10 ст. 101 КПК України.
При чому, колегія суддів враховує той факт, що доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , наведені в клопотанні про призначення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи від 05.08.2025 за структурою та змістом не відрізняється від аналогічного клопотання, поданого цим захисником до суду апеляційної інстанції 06.03.2024 та у задоволенні якого було відмовлено через недоведеність наявності підстав, передбачених ст. 332 КПК, про що 12.03.2024 постановлено ухвалу.
Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання захисника про призначення комплексної експертизи в ухвалі від 12.03.2024, окрім іншого, зазначив, що норми ст.243 КПК надають стороні захисту право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Тобто, на переконання колегії суддів, сторона захисту не була позбавлена процесуальної можливості самостійно залучити експерта, в тому числі шляхом ініціювання проведення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи, на стадії тривалого судового розгляду.
В свою чергу, висновок комісійної судово-економічної експертизи №29/12/16-1 від 29.12.2016 сторона захисту провела за власною ініціативою на стадії досудового розслідування, а висновок судово-економічної експертизи ДНД КЦ МВС України судового експерта ОСОБА_14 від 22.08.2022 № СЕ-19/104-22/12801-ЕК наданий стороною захисту під час судового розгляду. При цьому ініціювання проведення обох експертиз було реалізовано без звернення до слідчого судді або суду.
Посилання на обставини, наведені у ч. 1 ст. 244 КПК України, які унеможливили самостійне залучення стороною захисту експертів для проведення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи під час судового розгляду, клопотання захисника ОСОБА_9 не містить, як і не містить доводів, відмінних від викладених у аналогічному клопотанні захисника від 06.03.2024.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання захисника ОСОБА_9 не містить обґрунтування, яке б переконало колегію суддів у наявності підстав для проведення у кримінальному провадженні комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи. Відтак у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243, 332, 418 КПК України, колегія суддів -
Клопотання захисника ОСОБА_9 про призначення комплексної комісійної судово-економічної та товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 5201700000000675 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4