Справа № 545/6512/22 Номер провадження 22-ц/814/385/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
31 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2024 року,
У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
В обгрунтування позову зазначено, що ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату», надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно яких забезпечується надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Боржник оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не проводить, але фактично ними користується.
ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , забезпечує управління та утримання житловим будинком, виконує договірні зобов'язання, забезпечує дотримання інтересів всіх мешканців зазначеного будинку. З метою забезпечення якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлових будинків, його технічного обладнання та надання житлово-комунальних послуг надає послуги з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, житлово-комунальні послуги власникам та користувачам житлових та/або нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі публічного Договору укладеного між Заявником та Боржником.
Згідно Оборотної відомості, виданої на ім'я ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2016 року по 26.12.2022 року, становить 13 342,09 грн.
Оскільки відповідач не виконав грошове зобов'язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2024 рокупозовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» суму заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території в розмірі:13 342,09 грн. - сума основного боргу; 2 728,82 грн. - інфляційне збільшення; 6 217,01 грн. - подвійна облікова ставка НБУ; 861,86 грн. - 3% річних, а всього 23 149,78 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.
Відмовлено за недоведеністю в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7100 грн. 00 коп.
Відмовлено за недоведеністю в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в розмірі 227, 00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням у частині відмови у задоволенні позовних вимог, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату", посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення у частині відмови позовних вимог а ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що поновляючи процесуальний строк місцевий суд при відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення, не дослідив поважність причин пропуску строку звернення до суду та обгрунтованість неможливості звернення до суду.
ОСОБА_1 не наведено об'єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України.
Вказано, що відмовляючи у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції, помилково взяв до уваги заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яка була подана 02.07.2024 адвокатом відповідача.
Зазначено, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки як залишку заборгованості відповідача перед позивачем, так і періоду, протягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов'язання.
Також зазначено, що суд першої інстанції прийнявши до уваги лише докази відповідача, не надав належної оцінки доводам позивача.
У відзиві представник ОСОБА_2 - адвокат Сидоренко Ю.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 було наведено обставини, які об'єктивно перешкоджали їй подати заяву про перегляд заочного рішення, та надано докази, які ці обставини підтверджують.
Зазначено, що суд застосував позовну давність саме за заявою сторони у спорі і обгрунтовано прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню та стягненню боргу за період з 28.12.2019 року по 26.12.2022 року в сумі 7528,15 грн.
Також вказано, що представником позивача ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» не надано належної якості та зрозумілих розрахунків нарахування штрафних санкцій.
Крім того заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу не є обгрунтованою, оскільки фактично складається з написання позовної заяви.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату», надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно яких забезпечується надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Боржник оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не проводить, але фактично ними користується.
ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , забезпечує управління та утримання житловим будинком, виконує договірні зобов'язання, забезпечує дотримання інтересів всіх мешканців зазначеного будинку. З метою забезпечення якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлових будинків, його технічного обладнання та надання житлово-комунальних послуг надає послуги з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, житлово-комунальні послуги власникам та користувачам житлових та/або нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі публічного Договору укладеного між Заявником та Боржником.
За умовами вище вказаного договору, ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» надає наступні послуги з утримання будинків: підмітання території, прибирання та транспортування сміття в установлене місце, прибирання сміття з газонів, транспортування сміття в установлене місце, утримання у справному та охайному стані урн, очищення їх від сміття, транспортування сміття в установлене місце, скошування трави ручними мотокосами (трімерами), прибирання опалого листя в осінній період, підмітання снігу, який щойно випав, товщиною шару 2 см., згрібання снігу до купи або валів, посипання території піском (частково), зсування снігу, який щойно випав, товщиною шару понад 2 см. движком до валу або купи, очищення території від ущільненого снігу скрібачком, згрібання снігу до купи або валу, збирання, зберігання, перевезення, утилізація, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів, повне технічне обслуговування ліфтів та ліфтового обладнання, підтримання у робочому стані систем ліфтів, звільнення пасажирів з кабін ліфтів, що зупинилися, незаплановані ремонти за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта, огляд обладнання системи холодного водопостачання, огляд обладнання системи гарячого водопостачання (при наявності), огляд обладнання системи теплової енергії (при наявності), огляд обладнання системи гарячого водопостачання, огляд системи водовідведення, усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних та каналізаційних мереж (крім квартир), ремонт та заміна регульованих кранів, вентилів, засувок, заміна невеликих ділянок трубопроводу (крім стояків та внутрішньоквартирних мереж), роботи з усунення незначних аварій, ремонт та заміна окремих несправних фасонних частин. Огляд системи водовідведення. Усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних та каналізаційних мереж (крім квартир), ремонт та заміна регульованих кранів, вентилів, засувок, заміна невеликих ділянок трубопроводу (крім стояків та внутрішньоквартирних мереж), роботи з усунення незначних аварій, ремонт та заміна окремих несправних фасонних частин, послуги з поточного ремонту та технічного обслуговування електрообладнання та електричних мереж (заміна перегорілих ламп в місцях загального користування (вхід/вихід, технічний поверх, сходові клітки) та заміна електричних пристроїв (вимикачів, патронів), постачання силової електроенергії для роботи ліфтів за договором з енергопостачальною організацією, освітлення місць загального користування, облік спожитої електроенергії, перевірка вентиляційних каналів житлового будинку.
Згідно Оборотної відомості, виданої на ім'я ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2016 року по 26.12.2022 року, становить 13 342, 09 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 316, 317, 322 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників, згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Згідно положень ст.ст. 67, 68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання його умов не допускається.
Вимоги ст. 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 є власником квартири у будинку АДРЕСА_1 , де ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно яких забезпечується надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, суд обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги, які надає ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату».
При цьому, суд об'єктивно та обґрунтовано застосував строки позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Отже, спливла позовна давність і щодо відповідної частини вимог про стягнення нарахованих штрафних санкцій.
Таким чином, суд застосував позовну давність саме за заявою сторони у спорі, а тому доводи апеляційної скарги що суд першої інстанції помилково взяв до уваги заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованими.
Щодо відмови у нарахуванні штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав грошове зобов'язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» зазначає, що пеня є різновидом неустойки відповідно статті 549 Цивільного кодексу України. Таким чином, в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі N 914/1126/14 викладений наступний правовий висновок: "Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею З якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10,2011 у справі N 25/187 та від 07.11.2011 у справі N 5002-2/5109-2010. Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі N 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі N 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі N 916/4692/15.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про не дослідження судом розрахунку заборгованості за прострочення оплати за послуги утримання будинку, оскільки позивачем не надано належних та зрозумілих розрахунків нарахування штрафних санкцій.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо оскарження позивачем рішення в частині стягнення судових витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами/ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України/.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано довіреність №53а від 29.04.22 та акт приймання - передачі наданих послуг від 26.12.2022 року, згідно якого сторони погодили повне виконання послуг адвоката: 1400, 00 грн. за складання позовної заяви та 5000,00 грн. за забезпечення представництва інтересів замовника під час розгляду справи. Вартість наданих послуг у сумі 6400,00 грн. Будь яких інших документів на підтвердження понесених витрат позивачем надано не було.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні стягнення витрат на правову допомогу у зв'язку з їх недоведеністю.
Також є обгрунтованим висновок суду про те, що витрати по сплаті судового збору в розмірі 227, 00 грн також є недоведеними, оскільки позивачем не надано відповідну квитанцію.
Щодо недоведення ОСОБА_1 об'єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України, колегія суддів зазначає, що вказане підтверджується доказами, наданими відповідачкою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2025 року.
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль