Справа № 550/1151/24 Номер провадження 22-ц/814/1166/25Головуючий у 1-й інстанції Литвин В. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
29 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року,
У вересні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому просило стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016 року у розмірі 39981 грн 83 коп., яка складається з суми заборгованості - 26048 грн 73 коп., суми інфляційних втрат - 11588 грн 07 коп., суми 3 % річних - 2345 грн 03 коп., а також стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200510096 щодо кредитування.
Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 9400 грн, з встановленням строку користування з 20.04.2016 по 20.04.2017, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором, на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальником ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором.
Станом на 30.09.2024 загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 39981 грн 83 коп., яка складається з суми заборгованості - 26048 грн 73 коп., суми інфляційних втрат - 11588 грн 07 коп., суми 3 % річних - 2345 грн 03 коп.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що станом на дату подачі позову ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є єдиним належним кредитором за кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016.
Зазначено, що зобов'язання не було виконано належним чином, оскільки при виконанні зобов'язання був відсутній елемент належного кредитора, в особі ТОВ «Діджи Фінанс».
У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Понятенко А.Й., просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
В обгрунтування відзиву вказувала, що з доказів, наданих позивачем, не вбачається, що до нього перейшло право вимоги за спірним кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016 року.
Жодних розрахунків на підтвердження заявленої суми боргу позивачем не надано.
Зазначала, що боржник, який виконав своє зобов'язання, не повинен повторно нести відповідальність за вже виконані ним зобов'язання за умовами кредитного договору. Зобов'язання відповідача є припиненими у зв'язку із поверненням кредитних коштів за кредитним договором.
Вважає, що рішення відповідає вимогам закону, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200510096 щодо кредитування.
Відповідно до кредитного договору банк надав позичальниці у користування кредитні кошти в сумі 9400 грн з встановленням строку користування з 20.04.2016 по 20.04.2017, а відповідачка зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
19 травня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір факторингу №1905, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» перейшли права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і який укладений з ОСОБА_1
20 травня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» перейшли права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і який укладений з ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки від 04.09.2019, виданої ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» - ТОВ «ФК «Фагор», що станом на 04.09.2019 є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «Банк Михайлівський» клієнту ОСОБА_1 за договором № 200510096 від 20.04.2016, повідомляє клієнта, що станом на 04.09.2019 заборгованість за договором погашена в повному обсязі та договір закритий (а.с. 101).
20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором, на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальником ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що станом на день подання позовної заяви існує заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016.
Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття ним права грошової вимоги до відповідачки саме за спірним договором № 200510096 від 20.04.2016.
Матеріалами справи встановлено, що у витязі з Реєстру боржників до договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 10.07.2020 в графі «номер кредитного договору» вказаний не спірний кредитний договір № 200510096 від 20.04.2016, а договір номер 200433307 із зазначенням іншої дати укладання договору та сум кредиту і боргу (а.с. 11).
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилався на те, при долученні документальних доказів по справі було помилково надано витяг з реєстру кредитних договорів щодо договору №200433307 від 15.01.2016.
Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, обов'язок доведення обставин на які посилалося ТОВ «Діджи Фінанс», було покладено на позивача, а тому доводи про помилковість долучення витягу з реєстру кредитних договорів щодо іншого договору, судом не беруться до уваги, оскільки не грунтуються на вимогах закону.
Як вбачається з наданої ОСОБА_1 довідки про відсутність боргу, ТОВ «ФК «Фагор» повідомляє останню, що станом на 04.09.2019 ТОВ «ФК «Фагор» є єдиним законним кредитором за кредитом №200510096 від 20.04.2016 наданим ПАТ «Банк Михайлівський».
Станом на 04.09.2019 заборгованість за Договором погашена в повному обсязі та договір закритий. (а.с.100).
Вказані обставини є свідченням належного виконання відповідачем умов договору, сплату заборгованості та закриття кредитного договору.
Всі подальші обставини, в тому числі і судові справи, пов'язані з розглядом позову ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» про застосування наслідків нікчемності договорів факторингу, результатом яких стало рішення про зобов'язання ТОВ «ФК» Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договорів факторингу, не може вважатись правовою підставою для повторного покладення на відповідача обов'язку по сплаті кредитної заборгованості.
Таким чином, встановивши зазначені обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта про те, що сплата коштів за кредитним договором ТОВ «ФК «Фагор» не може свідчити про належне виконання умов договору, оскільки укладені договори факторингу між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», та між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» були визнані постановою Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 недійсними, не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Станом на час виконання своїх кредитних зобов'язань в 2016 році ТОВ «Діджи Фінанс» ще не набуло прав вимоги за цим договором, а подальше визнання останнього єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», не може невілювати факт виконання відповідачем свого обов'язку як позичальника та слугувати підставою для повторного стягнення з нього кредитної заборгованості.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" - залишити без задоволення.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст виготовлено 05 серпня 2025 року
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль