Справа № 554/12191/23 Номер провадження 22-ц/814/1876/25Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
05 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі Грицак А.Я.
за участю позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Шерстюк А.О., відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Неверчака Євгена Борисовича на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Материнко М.О., повний текст судового рішення виготовлено 17.02.2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,-
Зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання спільної доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 усіх видів доходів відповідача, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (яка є працездатною особою), щомісячно, починаючи стягнення з моменту отримання судом позовної заяви і до закінчення дитиною навчального закладу або досягнення 23-річного віку.
Позов мотивовано тим, що відповідач - ОСОБА_2 є батьком їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 28.03.2005 року.
3 01.09.2023 року ОСОБА_3 є студентом першого курсу, групи ДХМоС-13, денної форми навчання на контрактній основі, Київського університету культури, ІV рівня акредитації, що підтверджується довідкою № 24 від 10.10.2023 poку. Термін навчання: з 01 вересня 2023 р. по 30 червня 2027 р.
Оскільки ОСОБА_3 навчається на контрактній основі, оплата за навчання становить 44 000 (сорок чотири тисячі) гривень за навчальний рік, що підтверджується договором №44084 від 11.08.2023 року.
Навчання на денній формі не дозволяє спільній донці позивача та відповідача, ОСОБА_3 , утримувати себе самостійно, тому цей обов'язок лежить на батьках, в т.ч. на батькові, який офіційно працевлаштований та має дохід для сплати аліментів на утримання доньки на час навчання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.12.2023 на період навчання доньки у Київському університеті культури, але не більш як до досягнення нею 23 (двадцяти трьох) років.
Допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 не надає матеріальної допомоги доньці, не сплачує за її навчання, хоча є працевлаштованим та отримує заробіток.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ОСОБА_2 адвокат Неверчак Є.Б. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 4 000 грн або 1/9 частину від заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею двадцяти трьох років або до закінчення навчання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Позиція інших учасників справи
24.04.2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Неверчака Євгена Борисовича у якому представник ОСОБА_1 адвокат Шерстюк А.О. просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Неверчака Є.Б., а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Колегія суддів заслухавши пояснення сторін, представника позивача адвоката Шерстюк А.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка вже досягла повноліття, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 28.03.2005 року.
Відповідно до довідки № 24 від 10.10.2023 poку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою Київського університету культури, ІV рівня акредитації, групи ДХМоС-13, денної форми навчання на контрактній основі, з терміном навчання: з 01 вересня 2023 р. по 30 червня 2027 р.
Відповідно до Договору N44084 про підготовку фахівця з вищою освітою від 11.08.2023 року, студентка ОСОБА_3 , є замовником (за рахунок замовника) освітньої послуги за спеціальністю: «022 Дизайн», освітнім рівнем: «Бакалавр», формою навчання: «денна», обсягом навчального навантаження в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи: 240. Строк надання освітньої послуги з 01.09.2023р. по 30.06.2027р. Сума до плати за навчальний рік, згідно пункту 4.1.Договору становить 44000 (сорок чотири тисячі) гривень.
Донька проживає разом із позивачем, що підтверджено витягами з Реєстру Полтавської територіальної громади щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідач є працездатним, працює та на постійній основі, має стабільний дохід, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5).
Відповідач має іншу неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 23.11.2010 року.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, з обов'язковим урахуванням її потреби в отриманні матеріальної допомоги та наявності у батьків можливості надавати таку допомогу.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 182 СК Українип при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Положеннями частини 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 не надав достатніх доказів того, що він не має можливості сплачувати аліменти саме у розмірі 1/5 частини від свого заробітку (доходу) щомісячно.
Так, ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів погіршення його матеріального становища. Навпаки він має роботу, за яку отримує стабільний дохід.
Твердження апелянта стосовного того, що належним аргументом для зменшення розміру аліментів на повнолітню доньку ОСОБА_3 з визначеної судом 1/5 до 1/9 частини всіх видів заробітку (доходу), з урахуванням рівних прав дітей на утримання від батьків, є наявність в останнього неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів не бере до уваги, оскільки наявність лише цього факту не може бути достатньою підставою для прийняття судом рішення про зменшення розміру аліментів без врахування в сукупності інших підстав.
Враховуючи обов'язок обох батьків утримувати дитину, всебічно забезпечуючи її розвиток, факт перебування дитини на утриманні однієї матері та розмір доходів батька, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.12.2023 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Також колегія суддів дійшла до висновку, що розмір аліментів, присуджений місцевим судом, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що апелянт має на утриманні доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є достатньою підставою та не буде спрямоване на належне забезпечення його доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначена позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 вересня 2020 року по справі № 565/2071/19 (провадження №61-9460 св 20).
Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити - без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Неверчака Євгена Борисовича- залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль