Справа № 761/23071/22
Провадження № 1-кп/761/1417/2025
07 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріалами обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022105100001303, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який являється фізичною особою підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України, -
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження 12022105100001303, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно обвинувального акту, 20.07.2022 року приблизно о 11 год. 35 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на сходовій клітині між третім та четвертим поверхом під'їзду АДРЕСА_4, умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наступних обставин.
Так, 20.07.2022 року, приблизно об 11 год. 30 хв., ОСОБА_6 перебував на сходовій клітині між третім та четвертим поверхом під'їзду АДРЕСА_4 , та почув сімейний конфлікт, який лунав із приміщення зазначеної квартири. Приблизно об 11 год. 32 хв., з кв. АДРЕСА_4 , вийшов ОСОБА_3 , у збудженому стані. У свою чергу ОСОБА_6 , оцінивши обстановку на місці події по характеру лунаючи звуків з приміщення квартири АДРЕСА_5 зрозумів, що ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження жінці та з метою припинення конфлікту та його вирішення в установленому законом порядку висунув ОСОБА_3 вимогу залишитись на місці події до приїзду наряду поліції, який ОСОБА_6 самостійно викликав, використовуючи власний мобільний телефон. У зазначені часі та місці, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що викликала поведінка ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , 20.07.2022 року приблизно об 11 год. 33 хв., перебуваючи на сходовій клітині між третім та четвертим поверхами під'їзду АДРЕСА_4, підійшов ззаду до ОСОБА_6 та став впритул до останнього. В подальшому, 20.07.2022 року приблизно о 11 год. 35 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи на сходовій клітині між третім та четвертим поверхом під'їзду АДРЕСА_4, лівою рукою охопив шию ОСОБА_6 , а правою рукою стиснутою в кулак наніс 1 (один) удар в область носа ОСОБА_6 . В результаті чого, у ОСОБА_6 відкрилась кровотеча.
Тим самим, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 , відкриту травму носа - у вигляді перелому кісток носа зі зміщенням уламків, забійну рану на лівому скаті носу з переходом на спинку в верхній третині, синців в лобній ділянці по серединній лінії з переходом в проекцію перенісся та спинку і скати носу в верхній третині, на переднє-внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але не менш ніж 21 добу.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Захисник ОСОБА_4 під час проведення судового засідання подав клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника, зазначивши, що не наполягає на продовженні судового розгляду, та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності та кримінальне провадження відносно його закрити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Потерпілий, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причин неявки не повідомив та з клопотанням про відкладення судового засідання не звертався.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Зі змісту пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення випливає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується останній, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Також суд бере до уваги, що вищевказане кримінальне правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_3 , згідно обвинувального акту вчинене 20 липня 2022 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінальногоправопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Так, враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, згідно обвинувального акту вчинено 20 липня 2022 року, а п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України встановлює граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, то строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України сплинув 20 липня 2025 року.
Виходячи з фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, станом на день розгляду справи сплинув строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України. Підстав переривання перебігу строку давності суд не вбачає, у зв'язку з чим, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, враховуючи, що ст. 49 КК України носить імперативний характер, тобто є обов'язковою для застосування в разі наявності для цього підстав, з урахуванням строку зупинення судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Відомості щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні відсутні.
Разом з тим, при винесенні остаточного рішення суд у відповідності до ст. 126 КПК України своїм вироком або ухвалою вирішує питання щодо процесуальних витрат.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальнепровадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).
Таким чином, витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-963-2022 від 17.08.2022 у сумі 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 100, 284, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022105100001303, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-963-2022 від 17.08.2022 у сумі 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. віднести на рахунок держави.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7