Справа № 761/19797/25
Провадження № 1-кс/761/13543/2025
28 липня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 06.03.2025 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 року, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга захисників підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 06.03.2025 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 року.
Скарга мотивована тим, що слідчими Головного слідчого управління СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
06.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у здійсненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно вказаного повідомлення про підозру: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші не встановлені, на даний час, особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що діють в інтересах держави-агресора, достовірно знаючи про факт відкритої збройної агресії РФ проти України, забезпечили підготовку та передачу продукції ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» представникам держави-агресора, а також підтримали дії держави- агресора.
Наявність родинних зав'язків між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_8 не може слугувати беззаперечним доказом про обізнаність ОСОБА_4 в діях інших осіб.
Зазначили, що виходячи з аналізу матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовується підозра, відсутні будь-які ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, а обґрунтування підозри неналежними обставинами та матеріалами, які спростовують наявність протиправних дій з боку ОСОБА_11 , є незаконним.
Вказали, що жодних об'єктивних даних, щодо обізнаності ОСОБА_12 про подальше постачання сушильного обладнання, яке було поставлено по прямим контрактам з ООО «Промсушка» (Україна) до ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» (Республіка Вірменія), органом досудового розслідування як на час повідомлення ОСОБА_12 про підозру, так і при подальшому продовженню строку досудового розслідування та і запобіжного заходу, не було здобуто та долучено до матеріалів кримінального провадження як доказ.
Захисник ОСОБА_3 та підозрюваний в судовому засіданні скаргу підтримали, вказали, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України від 06.03.2025 року, у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 року, є незаконним, та необґрунтованим, а також таким, що підлягає скасуванню з підстав, зазначених у скарзі.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги, посилаючись на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_4 є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Крім того, вказали, що належність та допустимість фактичних даних, які покладені в основу підозри, не оцінюються в тій ступені, яка необхідна для ухвалення вироку. Надали в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовують підозру.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи учасників судового провадження, керуючись ст. 22,26 КПК України, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, Головного слідчого управління СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
06.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у здійсненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з обґрунтованістю пред'явленої підозри, сторона захисту звернулась до суду з даною скаргою в порядку ст.303 КПК України.
Так, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного Закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вказаних процесуальних норм.
Підозрою є обґрунтоване твердження слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Аналізуючи наявні у провадженні слідчого судді матеріали, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, слідчий суддя вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена 06.03.2025 року ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України. Такі висновки ґрунтуються на досліджених фактичних даних в сукупності: протоколів огляду, даних переписки, зокрема ОСОБА_4 , документів-контрактів, які свідчать про активні дії підозрюваного в схемі поставок РФ, зазначених в підозрі.
При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованим, доводів на спростування твердження в підозрі захисником не наведено, а тому слідчий суддя не вбачає у висновках слідчого про обґрунтованість підозри, процедури повідомлення про підозру, чогось очевидно довільного чи свавільного.
За вказаних обставин слідчий суддя в межах своєї компетенції приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 06.03.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, в рамках кримінального провадження №22024000000000726 від 17.08.2024 року, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, у зв'язку з чим у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Скарга розглядається в межах заявлених вимог згідно правил ст. 22,26 КПК України.
Керуючись ст.22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 06.03.2025 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні №22024000000000726 від 17.08.2024 року.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1