11 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1195/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського кооперативу "Еліт" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 (колегія суддів: Гудак А. В., Петухов М. Г., Олексюк Г. Є.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 (суддя Качура А. М.) у справі
за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Еліт" до Малолюбашанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди,
Сільськогосподарський кооператив "Еліт"(далі - СК "Еліт") звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення Малолюбашанської сільської ради №1256 від 27.08.2024 та визнання укладеною додаткової угоди.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті залишено без змін.
СК "Еліт" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другою статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження, скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо можливості звернення з позовом на захист переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, після відмови орендодавця у поновленні договору оренди, але до закінчення строку дії договору оренди.
При цьому скаржник не вказав, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Крім того, в касаційній скарзі скаржник визначив, підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України в системному зв'язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, та не надав їм оцінку з урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21
Водночас формально пославшись на недослідження у доказів та обставин, скаржник не вказав, які саме докази не дослідив суд першої чи апеляційної інстанції.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України), він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 ГПК України), скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.
Тож скаржнику необхідно визначитися щодо підстав касаційного оскарження, передбачених у пунктах 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, та обґрунтувати такі підстави з урахуванням викладеного вище.
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційна скарга СК "Еліт" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику можливості належним чином обґрунтувати визначені ним підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Еліт" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов