Іменем України
11 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/582/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Чернігівської окружної прокуратури,
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код 0291011426,
в інтересах держави,
в особі позивача: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації,
вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код 04014246;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУДІНВЕСТ»,
вул. Тюленіна, буд. 29, м. Чернігів, 14007, код 42669720;
про стягнення 11390,95 грн
без виклику сторін
09.06.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУДІНВЕСТ» про стягнення 11390,95 грн вартості будівельних робіт, обсяги яких не відповідають обсягам, наведеним в Актах виконаних робіт до Договору підряду №8-Б про закупівлю робіт за державні кошти «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Шевченка в с. Халявин, Чернігівського району, Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015 -45200000-9 «Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)» від 18.08.2020, що встановлено Висновком експерта №СЕ-19/125-23/2875-БТ від 08.08.2024, здійсненого в межах кримінального провадження №42021272010000178 від 08.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/582/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена прокурору до його електронного кабінету в ЄСІТС 18.06.2025, 00:53, позивачу - 18.06.2025, 02:35, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду).
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
12.06.2025 ухвала Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2025 про відкриття провадження у даній справі надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, та повернулася до суду неврученою із позначкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
26.06.2025 ухвала суду від 10.06.2025 про відкриття провадження у справі повторно надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, і повернулася до суду неврученою із позначкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну/чинну учасника судового процесу адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки адресатом.
Відповідач у справі не позбавлений прав та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/582/25.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
За результатами проведеної публічної закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-07-06-002201-c) між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУДІНВЕСТ» (далі - виконавець) укладено договір підряду № 8-Б від 18.08.2020 про закупівлю робіт за державні кошти «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Шевченка в с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва» (далі за текстом - договір).
Згідно пунктів 1.1-1.2 договору замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи за об'єктом: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Шевченка в с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва» (далі - об'єкт), і здає їх замовнику.
Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об'єкт в експлуатацію у відповідності до затвердженої проектної документації, чинних ДСТУ та інших нормативних актів України. Виконавець надає замовнику всю виконавчу документацію за об'єктом.
Обсяг робіт - відповідно до проектної документації. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).
Відповідно до пунктів 2.1-2.2 договору виконавець повинен передати замовнику роботи, передбачені цим договором, якість яких відповідає умовам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об'єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України.
Виконані роботи, якість яких не відповідає вимогам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об'єкт: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Шевченка в с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області - будівництво», державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України, вважаються не виконаними.
Ціна цього договору визначається, виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за даним договором та становить 4515,78402 тис. грн, в тому числі ПДВ 20% - 752,63067 тис.грн, в т.ч.:
- вартість будівельних робіт та інших витрат - 4411,47786 тис.грн, в тому числі ПДВ 20% - 735,24631 тис. грн;
- вартість устаткування, що підлягає встановленню - 104,30616 тис. грн, в тому числі ПДВ 20% - 17,38436 тис. грн (п. 3.2 договору).
У відповідності до п. 3.3 договору оплата за договором здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості та коштів співфінансування з місцевого бюджету.
Згідно із п. 4.2 договору замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме - після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом договору.
Розрахунок за виконані в цілому на об'єкті роботи здійснюються замовником після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом даного договору (п. 4.4 договору).
Пунктом 5.1 договору визначено строки виконання робіт: початок робіт - серпень 2020 року, закінчення робіт - відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених договором. Календарний графік виконання робіт складає виконавець та передає його замовнику до початку виконання робіт.
Згідно з п. 6.3.15 договору виявлені під час виконання робіт або на закінченому будівництвом об'єкті протягом гарантійного строку недоліки виконавець повинен усунути у строк, визначений замовником. У разі відмови усунути недоліки або неусунення їх у встановлений строк виконавець зобов'язаний відшкодувати з власних коштів вартість цих робіт замовнику.
Пунктом 7.3.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором виконавець відшкодовує збитки замовнику у повному обсязі.
У відповідності із п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а у разі невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов'язань.
В подальшому сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими продовжувалися терміни дії договору, зокрема, додатковою угодою №16 від 28.10.2021 термін дії договору продовжено до 31.12.2021.
Відповідно до додаткової угоди №17 від 05.11.2021 ціна договору становить 4515789,9 грн з ПДВ.
Відповідно до розміщеного на електронному майданчику системи «Prozorro» Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-06-002201-c договір №8-Б виконано і сума оплати за договором становить 4 515 783,99 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт №1 за вересень 2020 року ТОВ «СІТІ-БУДІНВЕСТ» виконано роботи на загальну суму 324 320,03 грн, акту №2 за жовтень 2020 року - на загальну суму 188 230,33 грн, акту №3 за жовтень 2020 року - на загальну суму 146 144,39 грн, акту №4 за листопад 2020 року - 232 800,44 грн, акту №4 за листопад 2020 року - 789 175,70 грн, акту №7 за грудень 2020 року - 463 720,50 грн, акту №9 за лютий 2021 року - 5 990,40 грн, акту №10 за квітень 2021 року - 243 147,46 грн, акту №11 за квітень 2021 року - 456 948,10 грн, акту №12 за травень 2021 року - 188 433,45 грн, акту №13 за травень 2021 року - 140 775,41 грн, акту №14 за червень 2021 року - 100 153,81 грн, акту №15 за червень 2021 року - 216 275,40 грн, акту №16 за червень 2021 року - 28 836 грн, акту №17 за липень 2021 року - 17 051,59 грн, акту №18 за липень 2021 року - 505 321,06 грн, акту №19 за липень 2021 року - 59 127,86 грн, акту №20 за серпень 2021 року - 210 339,40 грн, акту №21 за серпень 2021 року - 144 459,81 грн, акту №22 - 60 523,25 грн.
Згідно із вказаними актів виконаних робіт виконано роботи на загальну суму 4 515 783,99 грн.
Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджено факт оплати Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації грошових коштів у загальній сумі 4515783,99 грн на рахунок ТОВ «СІТІ-БУДІНВЕСТ».
Таким чином, оплату наданих послуг замовником здійснено в повному обсязі.
Відповідно до висновка експерта від 08.08.2024 №СЕ-19/125-23/2875-БТ за результатами експертного дослідження, яке проведено під час досудового розслідування кримінального провадження № 42021272010000178 від 08.09.2021, встановлено, що вартість будівельних робіт, обсяги яких не відповідають обсягам, наведеним в актах виконаних робіт за договором №8-Б від 18.08.2020, становить 11 390,95 грн.
Вказаною експертизою, зокрема, встановлено, що загальна вартість фактично виконаних робіт за об'єктом «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Шевченка в с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області - будівництво» станом на час проведення дослідження становить 4 504 393,04 грн. Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту станом на час проведення дослідження не відповідають обсягам та вартості, визначеними в узгодженій кошторисній документації та первинній обліковій документації до вказаного договору. Вартість фактично виконаних будівельних робіт, зазначена в узгодженій кошторисній документації до договору підряду, менша на 11 207,16 грн. Вартість фактично виконаних будівельних робіт, зазначена у первинній обліковій документації до договору підряду, менша на 11 390,95 грн.
Вартість обсягів будівельних робіт, які не відповідають обсягам наведеним а актах, становить без ПДВ 9492,46 грн, з яких: 4354,07 грн - прямі витрати, 3958,00 грн - загальновиробничі витрати, 994,86 грн - прибуток, 185,53 грн - адміністративні витрати. ПДВ - 1898,49 грн.
Таким чином, прокурор зазначає, що загальна вартість фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту становить 4 504 393,04 грн, тому ТОВ «СІТІ-БУДІНВЕСТ» зобов'язане повернути грошові кошти у сумі 11 380,95 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Щодо підстав представництва інтересів держави Чернігівською окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
За частинами 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Чернігівською окружною прокуратурою листом №55-77-1809вих-25 від 27.02.2025 повідомлено Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про те, що у кримінальному провадженні № 42021272010000178 за результатами проведення експертизи встановлено, що вартість будівельних робіт, які виконані ТОВ «СІТІ-БУДІНВЕСТ» за договором підряду №8-Б, що не відповідають обсягам, наведених в актах виконаних робіт, становить 11 390,95 грн.
Згідно з листа Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації №01-11/352 від 05.03.2025 встановлено, що вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ «СІТІ-БУДІНВЕСТ» грошових коштів у сумі 11 390,95 грн у судовому порядку не планується.
Отже, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.
У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор листом №55-77-4518Вих-25 від 04.06.2025 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с. 211-212).
За таких обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про доведення Чернігівською окружною прокуратурою бездіяльності Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації наявності підстав для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Щодо суті позовних вимог суд доходить викладеного нижче висновку.
Матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за спірним договором. До обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо завищення об'єму робіт; наявності чи відсутності підстав для стягнення збитків, встановлення їх розміру.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч.1,2 ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Положеннями ст.857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
У відповідності із ч.1-3 ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За змістом ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Визначення поняття збитків наведено також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Водночас загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
При цьому суд зазначає, що обов'язок доведення факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15).
Збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Водночас докази, відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути:
- належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
- допустимими підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
- достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи;
- вірогідними наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Правова позиція щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 16.02.2023 у справі №910/14588/21, від 25.05.2023 у справі №910/17196/21 тощо).
Пунктом 7.3.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за даним договором виконавець відшкодовує збитки замовнику у повному обсязі.
Проведеною в межах кримінального провадження судовою експертизою встановлено, що вартість робіт, обсяги яких не відповідають обсягам, зазначеним у актах приймання виконаних робіт по договору 8-Б від 18.08.2020, становить 11 390,95 грн.
Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (п.83 постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/5898/20).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Вказаний вище висновок експерта містить відповіді на питання, що виникають у даному господарському спорі, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, висновок поданий до суду у належним чином завіреній копії, а тому вказаний висновок експертизи приймається судом як належний доказ у справі.
Судом встановлено наявність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка яка полягає у невиконанні робіт на суму 11 390,95 грн; розмір збитків становить 11 390,95 грн; причинний зв'язок між завданими збитками та протиправною поведінкою заподіювача (відповідача), який не виконав підрядні роботи у повному обсязі; відповідач не довів відсутність своєї вини у заподіяних збитках.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 390,95 грн збитків є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУДІНВЕСТ» (вул. Тюленіна, буд. 29, м. Чернігів, 14007, код 42669720) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код 04014246) грошові кошти у розмірі 11390 (одинадцять тисяч триста дев'яносто) грн 95 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУДІНВЕСТ» (вул. Тюленіна, буд. 29, м. Чернігів, 14007, код 42669720) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114, отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA248201720343140001000006008) 2422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 11.08.2025.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.О. Демидова