адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.08.2025
Справа № 917/1256/25
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест", вул. Ковпака, 39, м. Полтава, Полтавська область, 36007
до Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва", вул. Ковпака, 29А, м. Полтава, Полтавська область, 36007
про стягнення коштів.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" про стягнення 38 689 098,62 грн заборгованості за Договором підряду № 40/06 від 01.11.2019 та Договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 06.05.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 05.08.2025, 10:00.
15.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов та вказав, що борг не має можливості сплатити через фінансові труднощі (вх. № 9383).
Відзив сформовано в системі Електронний суд 15.07.2025 та підписано керівником Морозовим С.С., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отримано підсистемою Електронний суд шляхом автоматизованого доступу та підписано кваліфікованою електронною печаткою.
Відповідно до частини 3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 1 статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд, відповідно до частини 4 статті 191 ГПК України.
Згідно сформованого судом витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.08.2025 Морозов С.С. є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва".
Суд дослідивши подану заяву відповідача про визнання позову, дійшов висновку, що остання не суперечить закону та не порушує інтереси інших осіб.
Від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. № 9982 від 30.07.2025)
Представники учасників справи в судове засідання 05.08.2025 не з'явились.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.
Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, наступне.
01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Мальва" було укладено Договір підряду № 40/06 (а.с. 12-13).
Відповідно до умов Договору Підрядник, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» в особі директора Ширмовського Олександра Олеговича, який діяв на той час на підставі Статуту, з однієї сторони, та Замовник Приватна виробничо-комерційна фірма «МАЛЬВА» в особі директора Кірку Валентини Миколаївни , яка діяла на той час на підставі Статуту, з другої сторони, уклали Договір, зокрема, про наступне:
- Предметом Договору є виконання «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, будиноу 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава» згідно затвердженої проектно-кошторисної документації. Підрядник в межах договірної ціни виконує власними і залученими силами і засобами всі передбачені договором роботи, здає в обумовлені строки об'єкт замовнику, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт;
- Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3-х днів з дня підписання Договору, але не раніше фактичної передачі Замовником будівельного майданчика, а також дозвільної та проектно-кошторисної документації;
- Підрядник має право дострокового закінчення робіт без права на додаткову винагороду;
- Якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або виконує роботи настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, Замовник має право відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків;
- Договірна ціна робіт складає 55 600 000,00 грн з урахуванням ПДВ;
- Змовник зобов'язується: передати Підряднику у встановленому порядку дозвільну, затверджену проектно-кошторисну документацію і устаткування, матеріали і вироби, передача яких покладена на Замовника; Своєчасно надавати фронт робіт, електроенергію та воду; Здійснювати оплату підряднику за виконані ним роботи;
- Підрядник зобов'язується: виконати передбачені Договором роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, графіку виконання, забезпечити готовність виконаних ним робіт і здати вказані роботи відповідно до будівельних норм і правил;
- Замовник може перерахувати Підряднику аванс в погоджених сторонами розмірах на придбання матеріалів або передає Підряднику необхідні для виконання робіт матеріали, конструкції, вироби та обладнання;
- Підрядник здійснює гарантійний ремонт виконаного їм комплексу робіт протягом двох років з моменту підписання акту здачі об'єкта в експлуатацію;
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт.
До матеріалів справи додано Акти приймання виконаних робіт за листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, довідки про вартість виконаних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат та підсумкові відомості ресурсів (а.с. 20-107).
При цьому доказів оплати вартості виконаних робіт зі сторони Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" суду не надано.
06.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" було укладено Договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (Первісний кредитор) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" (Новий кредитор) право вимоги у розмірі 38 689 098,62 (тридцять вісім мільйонів шістсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто вісім) гривень 62 копійок, що виникло на підставі Договору підряду № 40/06, укладеного 01 листопада 2019 року, між ТОВ «ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42565530, місцезнаходження 36014, Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 76) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «МАЛЬВА» (ЄДРПОУ 13948611, місцезнаходження 36007, Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ковпака, 29 а) (а.с. 14).
Наявність заборгованості підтверджується підписаними Приватною виробничо-комерційною фірмою "Мальва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" Актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 6).
Згідно Акту приймання-передачі від 06.05.2025 Первісний кредитор передав Новому кредитору оригінали документів, що підтверджують наявність суми боргу у розмірі 38 689 098,62 грн у Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" (а.с. 17-18).
Відповідно до п. 3.1 Договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 06.05.2025 «Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору вартість відступленого права вимоги в строк до 01.08.2025.
20.05.2025 між ТОВ "ПОЛТАВСЬКИЙ ЗАВОД БЕТОН ІНВЕСТ" та ТОВ "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого між товариствами було зараховано зустрічні однорідні вимоги (а.с. 16).
Відповідно до п. 6 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованості за Договором про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 06.05.2025 заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" відсутні.
07.05.2025 на адресу Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" було надіслано повідомлення за вих. № 14 про відступлення права вимоги та встановлено строк для сплати суми боргу у розмірі 38 689 098,62 грн протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання даного повідомлення.
Лист отримано директором Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" особисто 08.05.2025, про що свідчить його підпис на повідомленні (а.с. 19).
Як вказує позивач, строк для оплати закінчився 15.05.2025, борг сплачено не було, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із встановлених обставини у даній справі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДІНВЕСТ ПЛЮС" та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Мальва" виникли договірні правовідносини на підставі Договору підряду №40/06 від 01.11.2019.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, і є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 843 Цивільного кодексу України, визначено що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21, сформульовані такі висновки, що норми про правочини та сторони зобов'язання належать до різних інститутів цивільного права. Норми статей 512-514 ЦК України, встановлюючи підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), не визначають вимог до змісту правочину про заміну кредитора. Загалом глава 47 "Поняття зобов'язання. Сторони зобов'язання" ЦК України не регулює договірні відносини (хоча зміна суб'єктного складу зобов'язання може відбуватися на підставі правочину (договору)). Натомість у главі 47 ЦК України для цілей регулювання саме динаміки суб'єктного складу зобов'язання (а не договірних відносин між сторонами зобов'язання) законодавець встановлює правила, спрямовані на запобігання можливому порушенню прав та інтересів як кредиторів, так і боржників при заміні іншої сторони зобов'язання. У статті 519 ЦК України міститься правило щодо розподілу ризиків між первісним та новим кредитором: 1) первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги; 2) первісний кредитор не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (п. 87).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Право вимоги первісного кредитора до боржника визначено умовами Договору про відступлення прав вимоги від 06.05.2025 та повідомленням про відступлення права вимоги № 14 від 07.05.2025.
У частині 2 статті 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно частини 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
В свою чергу, відповідач, отримавши повідомлення про передачу права вимоги іншій особі - позивачу, будь-яких заперечень щодо відступлення права вимоги, розміру заборгованості, тощо не подавав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Презумпція правомірності правочину - Договору про відступлення, зокрема боржником не спростована, судове рішення, що набуло чинності та яким би був визнаний цей правочин недійсним, відсутнє. Суд не встановив підстав, які б дозволили дійти висновку про нікчемність Договору про відступлення в силу закону.
При цьому, відповідач у своєму відзиві визнав наявність заборгованості та не заперечував дійсність Договору про заміну кредитора.
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23.
Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 ГПК України.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 38 689 098,62 грн заборгованості, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору та інших витрат у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Мальва" (вул. Ковпака, 29А, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 13948611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод Бетон Інвест" (вул. Ковпака, 39, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 42565567) 38 689 098,62 грн заборгованості та 464 269,18 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 11.08.2025.
Суддя Погрібна С.В.