ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
06.08.2025Справа № 910/10180/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Оіл Трейд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА);
2) Дочірнє підприємство "АРДАЛ";
3) Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР",
про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились,
від третьої особи-1: Корнієнко К.С., Бончева О.С.,
від третьої особи-2: не з'явились,
від третьої особи-3: не з'явились
У червні 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Оіл Трейд" про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно продовжує користуватись майном, яке за договором управління майном (активами) від 13.06.2022, укладеним між позивачем та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, останнім передано в управління позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10180/23, підготовче засідання призначено на 02.08.2023. Також вказано, що питання про залучення третіх осіб, вказаних у позові, буде вирішено в підготовчому засіданні, оскільки потребує виклику та пояснень позивача.
20.07.2023 на електронну пошту суду надійшла заява Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі також - АРМА) про залучення останнього до участі у справі № 910/10180/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Аналогічна заява від АРМА надійшла до суду засобами поштового зв'язку 24.07.2023.
27.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
31.07.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
01.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Суд, в підготовчому засіданні 02.08.2023, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив долучити поданий відповідачем відзив на позовну заяву до матеріалів справи.
Також за результатами підготовчого засідання 02.08.2023 судом постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" та Дочірнє підприємство "АРДАЛ"; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2023; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень на відповідь на відзив, третім особам - строк для надання письмових пояснень на позов.
07.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.08.2023 та 14.08.2023 до суду від третьої особи-1 (АРМА) надійшли письмові пояснення.
06.09.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/10180/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12455/23.
В підготовчому засіданні 06.09.2023 представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі № 910/10180/23, просив суд задовольнити вказане клопотання. Представники позивача та третьої особи-1 не заперечували проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 зупинено провадження у справі № 910/10180/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12455/23. Запропоновано учасникам даної справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою зупинення провадження у справі.
У зв'язку з встановленням судом обставин щодо прийняття Господарським судом міста Києва у справі № 910/12455/23 рішення по суті позовних вимог від 05.03.2024, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 залишене без змін, а також із урахуванням постановлення Верховним Судом ухвали від 28.11.2024 про закриття касаційного провадження у вказаній справі, суд ухвалою від 03.07.2025 поновив провадження у справі № 910/10180/23 та призначив підготовче засідання на 06.08.2025.
05.08.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Відповідно до даних поясненню відповідач просить в задоволені позову відмовити, підготовче засідання проводити без участі його представника.
В підготовче засідання 06.08.2025 з'явилися представники третьої особи-1, інші представники сторін та третіх осіб 2, 3 не з'явились, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні та неможливості з'явитись представника у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач не вчинив.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Водночас, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
При цьому, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частин першої-четвертої ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
За змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Водночас ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності (постанови Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 03.02.2022 у справі №910/9271/21).
Так, від позивача будь-яких заяв/клопотань щодо відкладення судового засідання або розгляду справи без участі його представника до суду не надходило.
Отже, оскільки позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи № 910/10180/23, а тому мав сприяти у якнайшвидшому розгляді судом цієї справи, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у судове засідання.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність визначених п. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Оіл Трейд" про усунення перешкод у здійсненні права користування майном без розгляду.
Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Оіл Трейд" про усунення перешкод у здійсненні права користування майном без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Дата складання та підписання повної ухвали: 11.08.2025.
Суддя Т.Ю. Трофименко