Рішення від 06.08.2025 по справі 910/2010/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2025Справа № 910/2010/19 (910/8545/21)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К.

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Просяне"

про визнання недійсними акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018 та стягнення заборгованості

в межах справи № 910/2010/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Україна ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро"

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/2010/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Україна ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018 та стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. в межах справи № 910/2010/19; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.21; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 01.07.2021; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України до 14.07.2021.

01.07.2021 від відповідача надійшов відзив.

02.07.2021 від відповідача надійшов відзив.

12.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. в межах справи № 910/2010/19; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 15.09.21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 відкладено розгляд справи на 10.11.21.

10.11.2021 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 клопотання позивача задоволено; зупинено провадження у справі № 910/2010/19 (910/8545/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Просяне" про визнання недійсними акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018 та стягнення заборгованості в межах справи № 910/2010/19 до вирішення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справ: № 910/2010/19 (910/17948/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" про визнання недійсним договору в межах справи № 910/2010/19; № 910/2010/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", Фермерського господарства "Ружин", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство "Престиж Агролюкс" про визнання недійсним договору № 585 про відступлення права вимоги від 16.04.2018 в межах справи № 910/2010/19; № 910/2010/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", Фермерського господарства "Віктор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство "Престиж Агролюкс" про визнання недійсним договору № 522 про відступлення права вимоги від 16.04.2018 в межах справи № 910/2010/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 поновлено провадження у справі та призначити розгляд справи на 06.08.25; викликано у судове засідання, призначене на 06.08.25; зобов'язано позивача, ліквідатора банкрута, відповідача надати пояснення по справі.

В судовому засіданні ліквідатор банкрута надав пояснення по суті та виступив із промовою у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач у поданій позовній заяві зазначає про те, що 08.12.2017 між ТОВ «Імперія-Агро» (Постачальник) та Селянське (фермерське) господарство «ПРОЛІСОК» (Покупець) був укладений Договір поставки сільськогосподарської техніки №ДН-14/18-Д-СгТ (далі - Договір поставки с/г техніки).

За умовами Договору поставки с/г техніки, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця с/г техніку (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його ціну.

Найменування Товару, його кількість, ціна Товару в гривнях та її еквівалент в доземній валюті, порядок розрахунків, строк/термін поставки Товару, а також інші умови визначені у відповідному Додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору поставки с/г техніки, Покупець сплачує вартість Товару:

- до 25.05.2018 - 591 543,00грн.;

- до 05.06.2018 - 608 495,86грн.;

- до 06.06.2018 - 2 980 585,74грн.

Згідно з п.5.1. Договору поставки с/г техніки, права та обов'язки сторін цього Договору, виникають з моменту набуття чинності цього договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині невиконаних зобов'язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання.

На виконання умов Договору поставки с/г техніки, Постачальник передав Покупцю зазначену вище Техніку, що підтверджується Видатковою накладною №5391 від 05.06.2018.

Також, 05.06.2018 між ТОВ «Імперія-Агро» (Постачальник) та Селянське (фермерське) господарство «ПРОЛІСОК» (Покупець) був підписаний Акт приймання-передачі до видаткової накладної №ІА000005391 від 05.06.2018 відповідно до умов якого Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар за Договором поставки с/г техніки.

В подальшому, 05.06.2018 між Селянське (фермерське) господарство «Пролісок» (Первісний боржник), СТОВ «Агрофірма «Просяне» (Новий боржник) та ТОВ «Імперія-Агро» (Кредитор) був укладений Договір №1 про переведення боргу.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.3. Договору про переведення боргу, Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань Первісного боржника перед Кредитором, що виникли із Договору поставки сільськогосподарської техніки №ДН-14/18-Д-СгТ від 08.12.2017, укладеного між Кредитором та Первісним боржником в частині виконання грошового зобов'язання у розмірі 879 535,78грн. в тому числі ПДВ.

Новий боржник ознайомився із змістом зобов'язання, яке переводиться на нього. Будь-які заперечення відносно суми боргу, підстав його виникнення, способу та строків виконання зобов'язання - у Нового боржника відсутні.

21.06.2018 між ТОВ «Імперія-Агро» (Сторона 1) та СТОВ «Агрофірма «Просяне» (Сторона 2) був підписаний Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018.

Відповідно до умов Акту зарахування зустрічних однорідних вимог, Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 879 356,22грн., що виникла на підставі Договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2.

Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 879 535,78грн., що виникло на підставі Договору №1 про переведення боргу від 05.06.2018, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2.

Керуючись ст.601 ЦК України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за вказаними вище зобов'язаннями.

З метою отримання інформації про проведення розрахунків за Договором №1 про переведення боргу від 05.06.2018, 17.02.2021 ліквідатор банкрута направив на адресу боржника - СТОВ «Агрофірма «Просяне» запит №02-87/113 від 17.02.2021.

У відповідь на зазначений запит, СТОВ «Агрофірма «Просяне» надало копії документів в підтвердження оплати на користь ТОВ «Імперія-Агро» відповідно до умов Договору №1 про переведення боргу від 05.06.2018 та Договору поставки сільськогосподарської техніки №ДН- 14/18-Д-СгТ від 08.12.2017 надало: Акт звіряння за 2018р.; Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018; платіжне доручення №37 від 29.08.2018; виписку АТ «Ощадбанк» від 29.08.2018.

Дослідивши наявні документи, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Реверук П.К. дійшов висновку про необхідність звернення до господарського суду в межах справи про банкрутство №910/2010/19 з позовом до СТОВ «Агрофірма «Просяне» про визнання недійним Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018 та стягнення заборгованості за Договором №1 про переведення боргу від 05.06.2018 та Договором поставки сільськогосподарської техніки №ДН-14/18-Д-СгТ від 08.12.2017 в розмірі 879 535,78грн.

Відповідно до умов, зазначеного вище Акту зарахування зустрічних однорідних вимог, ТОВ «Імперія-Агро» має заборгованість перед СТОВ «Агрофірма «Просяне» за Договором поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017.

Згідно з п.1.1. Договору поставки №ДН-15/18-Д, ТОВ «Імперія-Агро» (Постачальник) зобов'язується передати у власність СТОВ «Агрофірма «Просяне» (Покупець) продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в кількостях та за ціною, що наводяться в Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору поставки, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови не зазначені в Специфікаціях та/або інших додаткових угодах до даного Договору.

До зазначеного Договору поставки було складено Специфікацію №1 від 24.11.2017 та Специфікацію №2 від 30.03.2018.

За умовами Специфікації №1 від 24.11.2017, поставці підлягають насіння соняшника на загальну суму 1 471 960,00грн. з ПДВ. Покупець сплачує Постачальнику в порядку попередньої оплати 10% вартості Товару, що складає 147 196,00грн. в строк до 27.11.2017. Грошові кошти в розмірі 90% вартості Товару, що складає 1 324 764,00грн. перераховуються Покупцем в строк до 25.12.2017.

За умовами Специфікації №2 від 30.03.2018, поставці підлягають Товари в асортименті (Актив Харвест в асортименті, Клінік в.р. 20л) на загальну суму 1 497 930,70грн. з ПДВ.

З наявних матеріалів вбачається, що на виконання умов Специфікації №1 від 24.11.2017, СТОВ «Агрофірма «Просяне» перерахувало на користь ТОВ «Імперія-Агро» передплату за насіння соняшника по договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 на суму 147 196,00грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 24.11.2017.

Також, 04.12.2017 СТОВ «Агрофірма «Просяне» оплатило на користь ТОВ «Імперія-Агро» за насіння соняшника по договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 суму в розмірі 1 324 764,00грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 04.12.2017.

Отже, СТОВ «Агрофірма «Просяне» оплатило на користь ТОВ «Імперія-Агро» по Договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 загальну суму 1 471 960,00грн. з ПДВ.

В свою чергу, ТОВ «Імперія-Агро» поставило на користь СТОВ «Агрофірма «Просяне» Товар (актів харвест в асортименті та клінік в.р.) за Договором поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 на загальну суму 1 497 930,70грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №3266 та №3279 від 20.04.2018, а також, товаро-транспортними накладними №587 та №588 від 20.04.2018.

Таким чином, постачальник - ТОВ «Імперія-Агро» поставило на користь покупця - СТОВ «Агрофірма «Просяне» товар за Договором поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 в обсягах всієї суми грошових коштів, яка була сплачена СТОВ «Агрофірма «Просяне» на користь ТОВ «Імперія-Агро» за договором поставки.

Водночас, наявність заборгованості у ТОВ «Імперія-Агро» за Договором поставки №ДН- 15/18-Д обґрунтовується тим, що 21.06.2018 (в день підписання оспорюваного Акту зарахування зустрічних однорідних вимог) СТОВ «Агрофірма «Просяне» повернуло постачальнику (ТОВ «Імперія-Агро») товар (актів харвест в асортименті) за договором поставки на загальну суму 905 326,92грн. з ПДВ., що підтверджується накладними на повернення постачальнику №9 та №10 від 21.06.2018.

Однак, наявні накладні на повернення постачальнику №9 та №10 від 21.06.2018 не можуть підтверджувати здійснення господарської операції, яку вони відображають (операція з повернення товару), оскільки накладні на повернення не містять даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зокрема, в накладних на повернення постачальнику №9 та №10 від 21.06.2018 не містяться ідентифікуючі ознаки особи (посада, прізвище, ім'я, по батькові), яка від імені постачальника (ТОВ «Імперія-Агро») отримала товар.

Відповідно до н.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції станом на 21.06.2018), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, в накладних на повернення не зазначені реквізити довіреності особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Викладені обставини свідчать про безпідставне відображення відповідачем в бухгалтерському обліку вказаної операції з повернення товару постачальнику та як наслідок віднесення її до дебіторської заборгованості ТОВ «Імперія-Агро» перед СТОВ «Агрофірма «Просяне».

Умови Договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 не місять положень про право Покупця повернути товар Постачальнику, крім випадків невідповідності Товару якості або наявності прихованих недоліків Товару. В такому випадку, Сторонами складаються відповідні Акти, передбачені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості № П- 6 і П-7.

Однак, жодні документи, які б свідчили про обґрунтовані підстави повернення Товару постачальнику відсутні, що може свідчити про безтоварність операції з повернення Товару постачальнику, яка відображена в накладних на повернення постачальнику №9 та №10від 21.06.2018.

З тексту відзиву, СТОВ «Агрофірма «Просяне» вбачається, що товар (актів харвест в асортименті) за договором поставки на загальну суму 905 326,92грн. повернуто за погодженням Сторін Договору. На підтвердження своїх тверджень, додано до відзиву копію спрямованого до ТОВ «Імперія-Агро» листа №05/06 від 05.06.2018 про повернення товару та лист-відповідь ТОВ «Імперія-Агро» № 599 від 07.06.2021.

Відповідно до листа №05/06 від 05.06.2018 СТОВ «Агрофірма «Просяне» звернулося до ТОВ «Імперія-Агро» з проханням прийняти Товар, який було отримано по Договору Поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 у зв'язку зі зміною технології вирощування в сезоні 2018р.

Як вже було зазначено, умови Договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 не місять положень про право Покупця повернути товар Постачальнику, крім випадків невідповідності Товару якості або наявності прихованих недоліків Товару. В такому випадку, Сторонами складаються відповідні Акти, передбачені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості № П-6 і П-7.

Товар був повернутий Постачальнику на підставі «зміни технології вирощування в сезоні 2018», що не передбачено умовами зазначеного Договору поставки.

Таким чином, Товар був повернутий Покупцем (СТОВ «Агрофірма «Просяне») та прийнятий Постачальником (ТОВ «Імперія-Агро») в порушення умов Договору поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017.

Виходячи з викладеного вище вбачається, що заборгованість ТОВ «Імперія-Агро» перед СТОВ «Агрофірма «Просяне» за Договором поставки №ДН-15/18-Д від 30.10.2017 не підтверджена належними доказами і неправомірно відображена відповідачем в бухгалтерському обліку, у зв'язку з чим, зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018 відбулось з порушенням положень ст. 601 ЦК України.

Відповідно до положень статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

В даному випадку, оспорюваний Акт зарахування зустрічних однорідних вимог є двостороннім правочином. Відповідно до Акту зарахування відбулась погоджена дія двох сторін, спрямована на зміну прав та обов'язків за договорами.

Згідно з ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як було зазначено вище, оспорюваний Акт зарахування укладений з порушенням положень статті 601 ЦК України.

Відповідно до ч.1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з наведених положень, оспорюваний Акт зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає визнанню недійсним на підставах передбачених в ч. 1 ст.203, ч.1,3 ст.215 ЦК України.

Оскільки, зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним Актом зарахування зустрічних однорідних вимог відбулось з порушенням ст.601 ЦК України, відповідач зобов'язаний виконати на користь ТОВ «Імперія-Агро» грошове зобов'язання у розмірі 879 535,78грн. за Договором №1 про переведення боргу від 05.06.2018 та Договором поставки сільськогосподарської техніки №ДН-14/18-Д-СгТ від 08.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При перегляді справи № 910/2010/19 за позовом ТОВ «Центр Лойер Компані» до ТОВ «Імперія-Агро», ФГ «Віктор», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ФГ «Престиж Агролюкс» про визнання недійсним договору № 522 про відступлення права вимоги від 16.04.2018, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 04.11.2021 сформував наступну позицію.

« 43. У справі, що переглядається спірний договір про відступлення права вимоги було укладено сторонами 16.04.2018, а провадження у справі № 910/2010/19 про банкрутство ТОВ «Імперія-Агро» відкрито Господарським судом міста Києва ухвалою від 13.03.2019.

Отже оспорюваний правочин вчинено боржником протягом одного року, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство у «підозрілий період», тобто у період дії Закону банкрутство від 22.12.2011 № 4212-УІ в редакції від 19.01.2013, що діяла до 21.10.2019, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано статтею 20 цього Закону.

45. Порівняно до загальних умов недійсності правочинів у статті 215 ЦК України що стаття 20 Закону про банкрутство розширює підстави для визнання недійсними правочинів боржника та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17).

46. За цільовою спрямованістю норми статті 20 Закону про банкрутство запобігають та/або компёнсують наслідки вчинення боржником фраудаторних дій у «підозрілий період».

47. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

48. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувана за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

49. За змістом частини першої статті 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

50. Таким чином, період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною першою статті 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.».

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви в повному обсязі.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2018, укладений між ТОВ «Імперія-Агро» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 14-Б, код ЄДРПОУ 35472893) та СТОВ «Агрофірма «Просяне» (92420, Луганська обл., Марківський р-н, с. Просяне, вул. Центральна, буд. 17, код ЄДРПОУ 38817518).

3. Стягнути з СТОВ «Агрофірма «Просяне» (92420, Луганська обл., Марківський р-н, с. Просяне, вул. Центральна, буд. 17, код ЄДРПОУ 38817518) на користь ТОВ «Імперія-Агро» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 14-Б, код ЄДРПОУ 35472893) заборгованість за Договором №1 про переведення боргу від 05.06.2018 та Договором поставки сільськогосподарської техніки №ДН-14/18-Д-СгТ від 08.12.2017 у розмірі 879 535,78грн. та судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.08.2025.

Суддя А.М. Івченко