ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
06.08.2025Справа № 910/6692/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Обслуговуючого кооперативу «МАГНОЛІЯ»
до: 1. Київської міської ради,
2. Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст»
про переведення прав та обов'язків орендаря за договором оренди,
Представники сторін:
від позивача: не з'явились,
від відповідача-1: Поліщук М.В.,
від відповідача-2: Кузьмін Д.Л.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу «МАГНОЛІЯ» до Київської міської ради та Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» про переведення на позивача прав та обов'язків орендаря за договором оренди, укладеного між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», серія та номер: 386, виданий 11.04.2018, видавник: Дем'яненко Т.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, земельна ділянка, місце розташування - мікрорайон Осокорки Дарницького району м. Києва, кадастровий номер 8000000000:96:471:0101, реєстраційний номер нерухомого майна 1528628780000, Площа (га): 1,515.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебування в оренді земельних ділянок у Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» перешкоджає членам Обслуговуючого кооперативу «Магнолія» скористатись своїм правом на безоплатне отримання у власність земельних ділянок на яких знаходяться їх садові будинки, а також поділ земельних ділянок виконаний таким чином, що не відповідає фактичному землекористуванню, накладається на будинки та споруди, сформовані в меншій площі ніж передбачено земельним кодексом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6692/25, підготовче засідання призначено на 30.06.2025. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
12.06.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 910/6692/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 вищевказану заяву представника позивача задоволено. Постановлено забезпечити участь представника позивача у призначеному на 30.06.2025 підготовчому засіданні та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 910/6692/25 в режимі відеоконференції.
19.06.2025 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
20.06.2025 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
25.06.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 910/6692/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
26.06.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні 30.06.2025, зокрема, поданого клопотання про призначення експертизи, без участі останнього, у зв'язку із зайнятістю представника - адвоката Баховського М.М. у розгляді кримінального провадження в Дніпровському районному суді міста Києва.
Також 26.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
В підготовче засідання 30.06.2025 з'явилися представник відповідача-1 та представник відповідача-2 в режимі відеоконференції.
Представники відповідачів 1, 2 не заперечували щодо задоволення поданого позивачем клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Однак, суд, у зв'язку з необхідністю надання представником позивача усних пояснень щодо поданого клопотання про призначення судової експертизи та уточнення питань для проведення такої експертизи, дійшов висновку про доцільність оголошення перерви у підготовчому засіданні до 06.08.2025 та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про що постановлено ухвалу без оформлення окремого документа.
Водночас, судом постановлено ухвалу від 30.06.2025, якою викликано представника позивача в наступне підготовче засідання, попереджено про наслідки неявки в судове засідання.
В підготовче засідання 06.08.2025 з'явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2 в режимі відеоконференції. Представник позивача не з'явився ані до зали судових засідань, ані в режимі відеоконференції, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не подавав.
Представник відповідача-1 в підготовчому засіданні 06.08.2025 заявила усне клопотання про залишення позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «МАГНОЛІЯ» без розгляду, у зв'язку з неявкою представника останнього в судове засідання та неповідомленням ним про причини своєї неявки. Представник відповідача-2 підтримав вказане клопотання представника відповідача-1.
Розглянувши усне клопотання представника відповідача-1 про залишення даного позову без розгляду, суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Так, держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Водночас п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у підготовче судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було забезпечено участі свого представника у підготовчих засіданнях 30.06.2025 та 06.08.2025.
Так, у зв'язку з поданою представником позивача 26.06.2025 заявою із повідомленням про причини неявки в підготовче засідання 30.06.2025 та необхідністю надання останнім усних пояснень щодо клопотання про призначення експертизи у даній справі, з метою забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, а також задля сприяння учасникам справи у реалізації їхніх процесуальних прав та обов'язків, суд в підготовчому засіданні 30.06.2025 постановив оголосити перерву для надання можливості позивачу забезпечити явку свого представника в підготовче засідання.
Втім, представник позивача повторно не з'явився в підготовче засідання на виклик суду, тоді як про дату, час та місце підготовчого засідання був належним чином повідомлений (ухвала про виклик від 30.06.2025 отримана позивачем 01.07.2025 шляхом доставлення її до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС).
Суд зазначає, що будь-яких заяв/клопотань про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 06.08.2025, або ж повідомлень про причини неявки до суду від позивача не надходило, а подана позивачем заява від 26.06.2025 не може братися судом до уваги, оскільки стосувалася причин неявки представника саме у підготовче засідання 30.06.2025, які до того ж, не доведені належними доказами, адже жодних підтверджуючих документів щодо наведених причин неявки (зайнятості представника у іншому судовому процесі у Дніпровському районному суді міста Києва) не було надано.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Так, позивач, у разі неможливості прибуття в підготовче засідання його представника - адвоката Баховського М.М., не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника. При цьому, суд враховує, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.
Отже, оскільки представник позивача повторно не з'явився у підготовче засідання, про причини неявки суд не повідомив, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
При цьому, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд не порушує прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 904/5646/20).
Щодо клопотання позивача про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, суд зазначає, що оскільки позов у даній справі залишено без розгляду, то у суду відсутні підстави для розгляду даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Позов Обслуговуючого кооперативу «МАГНОЛІЯ» до Київської міської ради та Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» про переведення на позивача прав та обов'язків орендаря за договором оренди у справі № 910/6692/25 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Дата складання та підписання повної ухвали: 11.08.2025.
Суддя Т.Ю. Трофименко