ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/4077/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Котович І.О., Паршиков О.В.
від відповідача: Плясун О.І.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов'язання застосувати тарифи для населення та здійснити перерахунок заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм чинного законодавства України у частині визначення вірних тарифів для здійснення нарахувань за договором від 13.04.2018 № 19177/4-1-03.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підготовче засідання призначено на 29.04.2025.
Відповідачем 23.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" (24.04.2025 зареєстровано) відзив на позову заяву, яким позовні вимоги заперечено у повному обсіязі.
Відповідачем 28.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" (29.04.2025 зареєстровано) клопотання про залучення до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Позивачем 28.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" (29.04.2025 зареєстровано) відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, з огляду на його необґрунтованість.
Відповідачем 05.05.2025 сформовано у системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, клопотання про долучення доказів.
Для реалізації учасниками судового процесу своїх процесуальних прав, судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 01.07.2025.
Позивачем 26.06.2025 сформовано у системі "Електронний суд" (27.06.2025 зареєстровано) клопотання про долучення доказів разом із клопотанням про поновлення строку на подання.
Судом 01.07.2025 долучено до матеріалів справи подані докази, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 31.07.2025.
У судовому засіданні 31.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 13.04.2018 укладено договір № 19177/4-1-03 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред'явлених відповідачем (споживачем) умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, а відповідач - оплачувати їх вартість.
Згідно з підпунктом 2.2.1 договору, позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору позивач доводить відповідачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Відповідно до підпункту 2.2.2 договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.
Відповідно до пункту 7.1, договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини до укладання нового договору регулюються даним договором.
Зважаючи, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення про припинення дії цього договору від будь-якої із сторін, відповідно договір є чинним станом на день розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дослідивши зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод».
Статтею 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод», його дія поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють водовідведення, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, за якістю послуг з водовідведення та станом водовідведення, обслуговування локальних очисних споруд, а також на споживачів послуг з водовідведення.
Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно додатку до договору (дислокації) споживачем є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс». Також, у додатку визначено перелік адрес за якими надаються послуги.
Відповідно до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.
Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, втратили чинність 18.10.2008 року, у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, зареєстрованим у Мін'юсті 15.01.2018 року за № 56/31508 (надалі - Правила приймання № 316) затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.
Згідно з пунктом 2 Правил приймання № 316 останні поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (надалі - споживачі).
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що відповідають вимогам технічних регламентів.
Звертаючись із позовом позивач стверджує про незаконне застосування відповідачем до позивача нових підвищених тарифів замість тарифів, як для населення. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він не є споживачем послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а виконує тільки функції обслуговуючої організації та надає фізичним особам, за адресами яких відбувається отримання послуг водопостачання та водовідведення за договором № 19177/4-1-03, послуги з утримання території та житлово-комунальні послуги. Отже, не використовує водопостачання та водовідведення у власних цілях, а лише є посередником між відповідачем та жителями котеджного містечка «Деснянський». Також, за твердженням позивача, він не є споживачем, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки не споживає послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а розподіляє такі послуги між жителями котеджного містечка «Деснянське». Таким чином, на думку позивача, застосування відповідачем до нього тарифів, як для споживача, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення призводить до безпідставного підвищення тарифу для жителів котеджного містечка «Деснянський».
Відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що договір укладено з позивачем, як самостійною юридичною особою. При цьому, діяльність з надання житлово-комунальних послуг чітко регламентується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає порядок укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Позивачем укладено з третіми особами у даній справі договори про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг, за умовами яких позивач, як виконавець, зобов'язався виконувати функції обслуговуючої (експлуатуючої) організації на території котеджного містечка та надавати послуги (виконувати роботи), а треті особи - сплачувати їх вартість (договори № 1/27-П, № 1/8-С, № 1/11-С).
Дослідивши зазначені договори, суд наголошує, що останні не містять як визначення позивача - колективним споживачем, в розумінні норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», так само сторонами цих договорів, окрім позивача, є треті особи у цій справі, які виступають кожна, як окрема фізична особа, а не колективне об'єднання.
Також, суд звертає увагу, що адреси, за якими надаються послуги за договором № 19177/4-1-03, які наведені у переліку об'єктів водоспоживання у дислокації, не є тотожними адресам за якими позивачем надаються послуги третім особам.
Крім того, порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації асоціація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та об'єднань співвласників багатоквартирного будинку регулюється Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», асоціація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника;
співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Абзац 3 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
Державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації (стаття 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Наразі, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів створення мешканцями котеджного містечка - третіми особами у справі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Так само, позивачем не доведено суду наявності у нього права на укладання з відповідачем договору від імені та за рахунок усіх співвласників котеджного містечка.
Враховуючи надані позивачем докази та з урахуванням чинного законодавства України, суд встановив, що 13.04.2018 позивачем укладено з відповідачем договір № 19177/4-1-03 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мереж саме як індивідуальним споживачем - юридичною особою.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.05.2024 № 1019 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» відповідачу встановлено тарифи: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,66 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 21,42 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,79 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 17,64 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2313 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» відповідачу встановлено тарифи: 1) споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання - 10,93 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 7,47 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); 2) споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання - 22,87 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 18,78 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Пунктом 2 зазанених постанов визначено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання - 13,47 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 11,85 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).
Під час здійснення нарахувань за договром відповідачем застосовано до позивача тариф, який встановлено споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи вищезазначене до увагу, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами факт порушення відповідчем порядку здійснення нарахування щодо застосування до позивача вірного тарифу за водопостачання та водовідведення.
З огляду на безпідставність позовної вимоги про зобов'язання відповідача застосовувати до позивача тарифи за водопостачання та водовідведення, як для населення, та як наслідок відмова суду у її задоволенні, інша вимога про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок заборгованості, що виникла в наслідок застосування тарифів, як до споживача, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення не підлягає задоволенню, як похідна.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову у повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.08.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк