ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2025Справа № 910/5686/25
Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши матеріали за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016) до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, місто москва, вулиця Житня, будинок 14, будівля 1) про стягнення 924 992 396,67 грн,
У травні 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації 924 992 396,67 грн майнової шкоди, заподіяної: Публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь", Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Актив-Банк", Публічному акціонерному товариству "Енергобанк" та Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна", процедура ліквідації яких здійснювалася Фондом.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за наведеним позовом судом було встановлено, що позивачем порушено положення статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо правил об'єднання позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 травня 2025 року вказану позовну заяву Фонду повернуто заявнику на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 липня 2025 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 травня 2025 року скасовано, матеріали справи № 910/5686/25 надіслано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
У період з 21 липня 2025 року по 8 серпня 2025 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.
24 липня 2025 року з суду апеляційної інстанції до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи 910/5686/25.
Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору, суд згідно з частиною 3 статті 247 ГПК України дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем у справі Фонд визначив російську федерацію в особі міністерства юстиції російської федерації, яке є нерезидентом, місцезнаходження якого: 119991, місто москва, вулиця Житня, будинок 14, будівля 1. Працюючі представництва відповідача на території України відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 2 наведеної статті, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Аналогічна за змістом норма закріплена в статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до статті 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України (далі - Міністерство) для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19 грудня 1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19 грудня 1992 року.
Згідно зі статтею 5 вищезазначеної угоди компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Однак, Законом України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 12 січня 2023 року № 2855-IX держава Україна вийшла із зазначеної угоди з 5 лютого 2023 року, що унеможливлює подальше застосування її положень.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР було ратифіковано Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Конвенція).
Відповідно до статті 4 Конвенції установи юстиції Договірних Сторін (держав-членів Співдружності Незалежних Держав) надають правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам у справах, зазначених у пункті 1 цієї статті.
Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних осіб, створених відповідно до законодавства договірних сторін (пункт 3 статті 1 Конвенції).
Відповідно до статті 5 Конвенції при її виконанні компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Конвенції Договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема, складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів.
Частиною 1 статті 10 Конвенції передбачено, що запитуюча установа юстиції здійснює вручення документів у відповідності до порядку, діючому в його державі, якщо документи, що підлягають врученню написані на його мові чи на російській мові або скріплені засвідченим перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи отримувачу, якщо від погодився добровільно їх прийняти.
Проте, Законом України від 1 грудня 2022 року "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" Верховна Рада України постановила вийти із зазначеної Конвенції.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000 року № 2052-III Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в місті Гаага.
Стаття 8 вказаної Конвенції передбачає, що кожна договірна держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів.
Однак, згідно застереження російської федерації до статті 8 Конвенції "дипломатичним та консульським агентам іноземних держав не дозволяється здійснювати вручення документів на території російської федерації, крім випадків, коли документ підлягає врученню громадянину держави походження цих документів".
Слід також наголосити на тому, що згідно із заявою Міністерства від 24 лютого 2022 року дипломатичні відносини з російською федерацією розірвано, комунікація Міністерства з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється.
Крім того, обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією АТ "Укрпошта" з 25 лютого 2022 року припинений.
Відтак, враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства та обставини справи, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами за посередництва третіх держав, наразі неможлива, у зв'язку з чим суд не здійснює повідомлення відповідача про розгляд даної справи ані засобами поштового зв'язку, ані іншими дипломатичними каналами.
При цьому, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Отже, повідомлення відповідача про розгляд даної справи є належним та можливим шляхом його ознайомлення з даною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/, а також шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Керуючись статтями 12, 162, 164, 176, 177, частиною 2 статті 232, статтями 233, 234, 247 ГПК України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 11.09.25 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 7.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня його отримання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 11 серпня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко
Учасники справи мають можливість брати участь у засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів за допомогою модуля відеоконференцзв'язку (підсистеми «Електронний суд») (https://vkz.court.gov.ua) у порядку статті 197 ГПК України.
Зокрема, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному вебпорталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/