вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/805/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши заяву арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника та засновників боржника, яке надійшло на адресу суду за вх. № 02.3.1-02/6037/25 в межах справи про банкрутство,
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-СМЦ, м. Київ
до боржника Товариства обмеженою відповідальністю Стілмен, м. Мукачево
Встановив:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну.
13 вересня 2023 року на поштову адресу суду від ліквідатора арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни надійшла заява № 1693-02-01-907/805 про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства, в якій ліквідатор просить суд:
- покласти субсидіарну відповідальність на засновників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з доведенням до банкрутства Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен»;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» грошові кошти в сумі 5 825 118,68 грн, оскільки він володів 60% статутного капіталу товариства;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» грошові кошти в сумі 3 883 412,46 грн, оскільки він володів 40% статутного капіталу товариства;
- накласти арешт з забороною відчуження на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах суми заявлених кредиторських вимог з метою вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.
18 січня 2024 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/805/20, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2024 року (повний текст постанови підписано 15.11.2024), відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Потупало Н.І. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства.
Постановою від 06 березня 2025 року в цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024, а справу № 907/805/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
27.06.2025 року арбітражним керуючим подано заяву про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника та засновників боржника, відповідно до якої просить суд: -Визнати колишніх засновників та керівника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими що допустили порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та підлягають солідарній відповідальності за вимогами кредиторів у справі № 907/805/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛМЕН» (код 40236235); -Стягнути з солідарних відповідачів у справі про банкрутство № 907/805/20 ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт з безконтактним носієм № НОМЕР_1 , орган що видав 5114, дата видачі 19.02.2018р.), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛМЕН» (код 40236235, адреса реєстрації: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Томаша Масарика, буд. 15) грошові кошти в сумі 9 708 531,14 грн (дев'ять мільйонів сімсот вісім тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 14 коп.)
Разом з тим, головуючим суддею Андрейчуком Л.В. заявлено самовідвід від розгляду заяви з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам /справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36, і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Згідно із ч. 3 ст. 38 ГПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із ч. 9 ст. 39 ГПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (приcяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
За приписами ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році визначено, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів, суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує.
Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Рішенням Ради суддів України №1 від 04.02.2016 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Головуючий суддя Андрейчук Л.В. виносив ухвалу у справі №907/805/20, її залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2024 року (повний текст постанови підписано 15.11.2024), якою відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Потупало Н.І. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства.
Оскільки постановою Верховного Суду від 06 березня 2025 року скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024, а справу №907/805/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області, у сторін можуть виникнути сумніви в неупередженості судді Андрейчука Л.В. під час розгляду заяви по справі №907/805/20. Крім того, підстави і мотиви заяви про покладення солідарної відповідальності співпадають з підставами і мотивами заяви про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства. Вказаним обставинам головуючим суддею вже було надано оцінку відповідно до ухвали суду від 18 січня 2024 у справі №907/805/20. Наведена обставина не може бути підставою для висновку щодо наявної упередженості чи заінтересованості складу суду. Проте, суд не виключає, що під час розгляду заяви будь-який із її учасників може заявити про недовіру до складу суду з цієї підстави. Відтак, суд враховує, що з суб'єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даної заяви може вважатися не цілком безстороннім.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Тобто, суд повинен бути, по-перше, суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності
За наведених фактичних обставин справи, враховуючи наведені норми права та процесуального закону, суд вбачає підстави для задоволення самовідводу судді Андрейчука Л.В. від розгляду цієї справі.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Андрейчука Любомира Вікторовича від розгляду заяви арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника та засновників боржника, яке надійшло на адресу суду за вх. № 02.3.1-02/6037/25 в межах справи про банкрутство №907/805/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці до 08.08.2025 року включно, ухвала виготовлена та підписана 11.08.2025
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Любомир Андрейчук