майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/685/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С.С.
з участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.
розглянувши заяву ТОВ “Баранівка-Агро» про відвід судді (вх.№01-19/101/25 від 11.08.2025)
під час розгляду за правилами загального позовного провадження справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Баранівка - Агро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір'я Агро»
про визнання договору недійсним
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Кєєр О. С. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Мазуренко М. М. (в режимі відеоконференції, в порядку самопредставництва)
Суд ухвалою від 01.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/685/25 до судового розгляду по суті на 11.08.2025 о 14:30.
11.08.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав заяву про відвід судді (вх.№01-19/101/25).
Заявник обґрунтовує відвід тим, що у справі № 906/266/25 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Парфенова І.М. до Товариство з обмеженою відповідальністю «Баранівка-Агро» про стягнення коштів у сумі 1 220 091,58 грн суддя постановила дві окремі ухвали про накладення штрафів на ТОВ “Баранівка-Агро» (відповідача) та його представника - адвоката Кєєр О. С., які постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 та 04.08.2025 скасовані як незаконні через відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій та для кваліфікації дій відповідача чи його представника як зловживання процесуальними правами.
Заявник стверджує, що під час розгляду справи № 906/685/25 суддя неодноразово посилалася на обставини та рішення, що були ухвалені у справі № 906/266/25, що, на думку заявника, свідчить про сформовану упереджену позицію щодо сторін.
Крім того в обґрунтування відводу заявник зазначає, що під час підготовчого провадження у цій справі суддя відмовила у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, необхідної для встановлення автентичності підпису у спірному договорі, та одразу закрила підготовче провадження, призначивши справу до розгляду по суті. Заявник вважає, що така відмова позбавила його можливості надати належний доказ, обмежила право на збирання та подання доказів, порушила принципи рівності сторін, змагальності та об'єктивного з'ясування обставин справи, гарантовані ст. 13, 42, 43, 74 ГПК України.
Сукупність цих обставин викликає у заявника обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України унормовано, що питання про відвід вирішується невідкладно.
Оскільки заяву про відвід судді подано 11.08.2025 (в день призначеного засідання), питання про відвід вирішується безпосередньо суддею, що розглядає дану справу.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про відвід судді, представник відповідача заперечив проти її задоволення, зазначивши про його необгрунтованість.
Суд дослідивши доводи заяви про відвід судді, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно із статтею 6 Кодексу суддівської етики, який затверджено Рішення XX чергового з'їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, встановлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Норми ГПК України не встановлюють вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Разом з цим суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи заявника щодо постановлення суддею ухвал про накладення штрафів у іншій справі (№ 906/266/25 у спорі позивача з іншою особою) та відмови у призначенні експертизи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що за приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України не є належною та обґрунтованою підставою для відводу.
Отже, наведені заявником аргументи у заяві про відвід судді не містять об'єктивно підтверджених обставин, які могли б викликати сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді та бути підставою для відводу у розумінні ст. 35 ГПК України.
Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
З огляду на викладене, керуючись ст. 35, 39, 234, 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Баранівка Агро» про відвід судді Нестерчук С. С.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК