Справа № 365/262/25
Номер провадження: 2/365/236/25
іменем України
11 серпня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участі секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
26 березня 2025 року (згідно відмітки на поштовому відправленні) уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Какун А.С. звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за договором позики № 2983639 в розмірі 18966,00 грн; за договором позики № 79316254 в розмірі 19482,00 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 2983639 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 33 від 08.10.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18966,00 грн, з яких: 5800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,82 грн - сума заборгованості за відсотками; 11600,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1549,18 грн - комісія за надання позики.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 2983639 в розмірі 18966,00 грн.
Крім того, 07.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 79316254 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19482,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1494,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 11988,00 грн - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 79316254 в розмірі 19482,00 грн.
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 04.04.2025 року відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду.
У встановлений судом строк представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шелудько О.О. 11.04.2025 направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, зазначених у відзиві, зокрема, у зв'язку з відсутністю доказів, які підтверджують підписанням відповідачем договорів про надання коштів у кредит, а також доказів про отримання цих коштів відповідачем. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги, докази яких будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
23 травня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення сторони позивача, в яких представник позивача Летун Т.В. просила задовольнити позовні вимоги повністю, відмовити відповідачу у стягненні з позивача витрат на правову допомогу.
Також, 23.05.2025 представником позивача Летун Т.В. було заявлено письмове клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 10.07.2025 поновлено позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів та задоволено вказане клопотання, витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» запитувану інформацію.
17 липня 2025 року на адресу суду надійшла від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та 05.08.2025 від АТ УБ «ПРИВАТБАНК» витребовувана інформація та документи.
У судове засідання 06.08.2025 представник позивача не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її уповноважений представник - адвокат Шелудько О.О. не з'явилися. Від представника надійшла заява, в якій вона просила проводити розгляд справи у відсутність сторони відповідача.
06 серпня 2025 року суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і оголошення судового рішення до 11.08.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до пункту шостого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З досліджених письмових доказів по справі судом встановлено, що 05.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2983639. Відповідно до п. 21 договору цей договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно з п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Пунктом 2 договору позики визначені основні параметри та умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики - 5800,00 гривень (підп. 2.1); строк позики (строк договору) - 30 днів (підп. 2.2); процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики/день - 0,01% (фіксована) (підп. 2.3); комісія за надання позики - 26,71% (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 1549,18 грн); дата надання позики - 05.07.2024; дата повернення позики (останній день) - 03.08.2024; денна процентна ставка/день 0,90%; проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 5,00%; пеня/день - 5,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1925,33%; орієнтовна загальна вартість позики - 7366,00 грн. Пунктом 4 договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дна користування позикою до дати повернення позики (включно), на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Проценти не нараховуються за перший день користування позикою. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики (в перший день користування позикою) (а.с. 8-12 - копія договору з додатком).
Крім того, 07.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79316254. Відповідно до п. 21 договору цей договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Пунктом 2 договору позики визначені основні параметри та умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики - 6000,00 гривень (підп. 2.1); строк позики (строк договору) - 30 днів (підп. 2.2); процентна ставка/день - 0,83% (фіксована), яка діє протягом строку договору, визначеного підп. 2.2. п. 2. договору (підп. 2.3); дата надання позики - 07.07.2024; дата повернення позики (останній день) - 05.08.2024; денна процентна ставка/день - 0,83%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%; пеня/день - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1541,93%; орієнтовна загальна вартість позики - 7494,00 грн. Пунктом 4 договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором (а.с. 22-27 - копія договору з додатком).
Уклавши вказані вище договори позики на умовах, викладених у них, та підписавши їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позикодавець зобов'язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв'язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У реквізитах договору позики від 05.07.2025 № 2983639 відповідачем вказано номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 . Із інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 10.07.2025, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Із виписки з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_3 , за 05.07.2024 з відображенням часу зарахування коштів вбачається, що 05.07.2024 о 21:11:12 на карту № НОМЕР_3 було здійснено зарахування в сумі 5800,00 гривень (а.с. 183-186, 191-195).
У реквізитах договору позики від 07.07.2024 № 79316254 відповідачем вказано номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 . Із інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 10.07.2025, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . Із виписки за договором № б/н за період 07.07.2024-07.07.2024 вбачається, що 07.07.2024 на карту № НОМЕР_5 було здійснено зарахування коштів в сумі 6000,00 гривень (а.с. 200-201).
З досліджених доказів вбачається, що позивачем доведено факт перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб відповідача, як це зазначено у договорі позики від 05.07.2025 № 2983639 та у договорі позики від 07.07.2024 № 79316254.
З розрахунку по договору позики № 2983639 від 05.07.2024, здійсненим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що ОСОБА_1 05.07.2024 було видано кредит у сумі 5800,00 грн. В розрахунку зазначені ставки відсотків, а саме: комісія - 26.71% від суми позики; процентна ставка з другого дня - 0,01%, пеня - 5,00%. З таблиці розрахунків встановлено, що у період з 06.07.2024 по 03.08.2024 включно (30 днів) на тіло кредиту у розмірі 5800,00 грн нараховувалися проценти в розмірі 0,58 гривень щодня, що становить 0,01% від тіла кредиту, тобто відповідає умовам договору в частині нарахування відсотків протягом строку позики (строку кредиту), визначених пунктом 2 договору позики. У період з 04.08.2024 (зі спливу первісного строку користування) по 12.09.2024 (40 днів) первісним кредитором здійснювалося нарахування пені за невиконання позичальником умов договору на залишок суми позики. Загальна заборгованість станом на 08.10.2024 складає 18966,00 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту - 5800,00 гривень; залишок по процентам - 16,82 гривень; пеня - 11600,00 гривень; комісія - 1549,18 гривень (а.с. 89-93).
З розрахунку по договору позики № 79316254 від 07.07.2024, здійсненим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що ОСОБА_1 07.07.2024 було видано кредит у сумі 6000,00 грн. В розрахунку зазначені ставки відсотків, а саме: процентна ставка - 0,83%, процентна ставка (від 06.08.2024) - 1,50%, пеня - 2,70%. З таблиці розрахунків встановлено, що у період з 07.07.2024 по 05.08.2024 включно (30 днів) на тіло кредиту у розмірі 6000,00 грн нараховувалися проценти в розмірі 49,80 гривень щодня, що становить 20,83% від тіла кредиту, тобто відповідає умовам договору в частині нарахування відсотків протягом строку позики (строку кредиту), визначених пунктом 2 договору позики. У період з 06.08.2024 (зі спливу первісного строку користування) по 18.10.2024 первісним кредитором здійснювалося нарахування пені за невиконання позичальником умов договору на залишок суми позики. Загальна заборгованість станом на 26.11.2024 складає 19482,00 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту - 6000,00 гривень; залишок по процентам - 1494,00 гривень; пеня - 11988,00 (а.с. 95-98).
Надані позивачем розрахунки заборгованості за договорами позики, здійснені первісним позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідають умовам договорів позики та підтверджують отримання позики, користування нею, наявність та розмір заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.
Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов'язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов'язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до п. 1.1. якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору. Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до розділу 3 «Порядок розрахунків» договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в таких реєстрах боржників (а.с. 100-103 - копія договору факторингу з додатками).
Зі змісту Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 33 від «08» жовтня 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року вбачається, що сторони уклали даний Акт про те, що на виконання п. 1.2. договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників № 33 від «08» жовтня 2024 року кількістю 1083, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 105).
Відповідно до Реєстру боржників № 33 від «08» жовтня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором позики № 2983639 від 05.07.2024 в загальній сумі заборгованості - 18966,00 гривень (а.с. 106-107).
11 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило плату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 41 від «08» жовтня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 104 - додаткова угода, а.с. 108 - платіжна інструкція).
Зі змісту Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 33 від «26» листопада 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року вбачається, що сторони уклали даний Акт про те, що на виконання п. 1.2. договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників № 33 від «08» жовтня 2024 року кількістю 4679, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 110).
Відповідно до Реєстру боржників № 33 від «26» листопада 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором позики № 79316254 від 07.07.2024 в загальній сумі заборгованості - 19482,00 гривень (а.с. 111-112).
29 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило плату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 44 від «26» листопада 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 110 - додаткова угода, а.с. 113 - платіжна інструкція).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 ).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Судом встановлено, що договір позики № 2983639 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладений 05.07.2024, а договір позики № 79316254 - 07.07.2024, тобто більше ніж через три роки після укладення 14.06.2021 договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем. Отже, право вимоги до ОСОБА_1 у позивача не існувало на момент укладення договору факторингу, хоча як право майбутньої вимоги на момент укладення договору могло би бути визначеним. Однак, жодної визначеної вимоги у ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року не було, та сторони не могли передбачити, що 05 липня 2024 року буде укладено договір позики № 2983639, а 07 липня 2024 року договір позики № 79316254 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено належними та допустимими доказами перехід права грошової вимоги за договором позики № 2983639 від 05.07.2024 та за договором позики № 79316254 від 07.07.2024, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про відсутність такого права вимоги у позивача, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 203, 207, 509, 513-517, 519, 526, 599, 615, 626-629, 638, 1046, 1048, 1049, 1078 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 77-79, 81, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, фактична адреса: вулиця Лісова, буд. 2, поверх 4, місто Бровари Київської області, 07400, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча суддя Л.М. Кучерява