Справа № 357/4038/25
Провадження № 2/357/4696/25
07 серпня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в особі представника Грибанова Дениса В'ячеславовича звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 1461256 від 25 лютого 2024 року в розмірі 72500,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 57500,00 грн - сума заборгованості за процентами, 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначило, що 25.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1461256, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 1000,00 грн, строком кредиту 360 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартною процентною ставкою 2,50% в день, яка застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору, зниженою процентною ставкою, яка становить 0,750% в день та застосовується на умовах, зазначених у пункті 1.5.2 договору. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника. 14.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024. Відповідно до Реєстру боржників від 14.10.2024 до Договору факторингу № 14102024, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024 в сумі 72500,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 57500,00 грн - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн - заборгованість за пенею. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Представник відповідача направив до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій висловив незгоду з прийнятим заочним рішенням. Вважає позовну заяву необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні з наступних підстав. На думку Зазначає, що на підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору від 25.02.2024 року № 1461256. При цьому, приєднаний до матеріалів справи Договір не містить підписів сторін договору. Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору від 25.02.2024 року № 1461256, такий, нібито, укладено в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача. Проте, позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 25.02.2024 року № 1461256, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, а отже вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Надані Позивачем Витяги не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу, а містить лише підпис представника ТОВ "ФК "ЄАПБ", що свідчить про те, що витяг виготовлено Позивачем самостійно і, що Позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію, на власний розсуд. Також наголошує, що умови Договору позики, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день є нікчемними (п.п.1.5.1, 1.7.1, 1.7.2).
Представник позивача надала суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких зазначила, що у відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів. Звертає увагу суду, що у додаткових поясненнях по справі відповідач зазначає, як засіб зв'язку, номер мобільного телефону НОМЕР_3 , за допомогою якого і здійснювалась ідентифікація та підписання договорів, оскільки даний номер зазначено як контактний в Договорі про надання споживчого кредиту чим підтверджується факт укладення та підписання договору саме ОСОБА_1 . Зауважує, що інформація про ідентифікацію, реєстрацію та про відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору та додатків до нього знаходиться безпосередньо у ІТС Первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та Позичальник, як власник Особистого кабінету, в той час як ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має доступу до такої інформації. Вказує, що у відповідності до умов договору, кошти надано Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку, вказану власноруч Позичальником при укладанні договору. При укладенні Договору позики Позичальником власноручно зазначено реквізити платіжної картки НОМЕР_4 , на яку і було перераховано кошти. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими Позивачем чи ставить під сумнів правильність доданих до матеріалів справи Розрахунків заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але не скористалися даним правом. Враховуючи те, що Реєстр боржників до Договору Факторингу містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, надають Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача, інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб. Згідно статті 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. З урахуванням вищевикладеного, просить задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
В березні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
Ухвалою судді від 28.03.2025 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/4038/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.04.2025 на 12:00 год.
24.04.2025 в зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 22.05.2025 на 09:30 год.
22.05.2025 суд ухвалив заочне рішення у справі, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024 в розмірі 47750,00 грн (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 37750,00 грн - сума заборгованості за процентами. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
20.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
26.05.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Проте, оскільки пояснення надійшли до суду після ухвалення рішення у справі, суд залишає їх без розгляду.
26.05.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Проте, оскільки клопотання надійшло до суду після ухвалення рішення у справі, суд залишає його без розгляду.
27.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів. Проте, оскільки заперечення надійшли до суду після ухвалення рішення у справі, суд залишає їх без розгляду.
27.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Проте, оскільки заперечення надійшли до суду після ухвалення рішення у справі, суд залишає їх без розгляду.
16.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення.
18.06.2025 ухвалою судді прийнято до свого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
26.06.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення з доказами у справі.
26.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду та виключення поданих разом із запереченнями документів із числа доказів по справі.
02.07.2025 ухвалою судді заяву про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення скасовано. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 07.08.2025 на 11 год. 00 хв. Прийнято та долучено до матеріалів справи заперечення представника позивача разом з поданими доказами.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронний кабінет через систему «Електронний суд».
З огляду на положення ст.ст. 211, 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено № 1461256 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (а.с. 6-10).
Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.
Договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором К378, 25.02.2024, 10:30:03.
Відповідно до п. 1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору (а.с. 10 зворотній бік). Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені договором (п. 1.4 договору).
Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4, знижена процентна ставка становить 0,750% в день та застосовується на умовах, зазначених у пункті 1.5.2 (п. 1.5 договору та його підпункти).
Дата надання/видачі кредиту: 25.02.2024 або 26.02.2024 (п 2.2 договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 договору, а саме на платіжну картку № НОМЕР_4 .
Відповідно до п. 1.2 договору, клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
До кредитного договору банком долучено паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Паспорт підписано відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р958 (а.с. 11-12).
В Заяві-Анкеті містяться анкетні дані відповідача, а також міститься Заява-приєднання до публічної пропозиції ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 25.02.2024. Вказані заяви також підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К378, 25.02.2024 (а.с. 13 та зворотній бік).
Згідно з долученої до позову довідки від 05.11.2024 № 20241105-1610 вбачається, що 25.02.2024 на карту відповідача, маска картки НОМЕР_4 було перераховано 10000,00 грн за допомогою системи PayTech (а.с. 14).
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024, станом на 14.10.2024 у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 72500,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 57500,00 грн заборгованість за відсотками, 5000,00 грн заборгованість за пенею. Розрахунок заборгованості за Договором № 1461256 надано позивачем станом на 14.10.2024 за період з 25.02.2024 по 14.10.2024, згідно якого вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (а.с. 15-16).
14.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14102024, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників (а.с. 17-19, 203-211).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників від 14.10.2024 до Договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 72000,00 грн (а.с. 20-21, 212-213).
Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 1919185,10 грн плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024 (а.с. 214).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 1, 3-6, 8, 10, 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було підписано кредитний договір особистим електронним підписом.
Таким чином з договору та його додатків убачається, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають чинному законодавству.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024.
За правилами, встановленими статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні приведеної норми.
Щодо розміру заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.
Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Суд зазначає, що вищевказаний кредитний договір № 1461256 було укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а саме 25 лютого 2024 року.
З розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи (а. с. 15) вбачається, що за період з 25.02.2024 (дата укладення договору) по 14.10.2024 (дата відступлення права вимоги) нарахування відсотків здійснювалося з розрахунку 2,50% в день. Проте, суд не погоджується з даним розрахунком в частині застосованого розміру процентної ставки 2,50% для нарахування відсотків, оскільки вважає що застосування процентної ставки в розмірі 2,50% на день суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Так, за період з 25.02.2024 по 22.04.2024 (кількість днів 57) - проценти мали нараховуватися за ставкою не більше 2,5% в день (10000,00 (сума кредитних коштів) * 2,5% (максимальна процентна ставка) * 57 (кількість днів користування кредитними коштами) = 14250,00 грн).
За період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (кількість днів 120) - проценти мали нараховуватися за ставкою не більше 1,5% в день (10000,00 (сума кредитних коштів) * 1,5% (максимальна процентна ставка) * 120 (кількість днів користування кредитними коштами) = 18000,00 грн).
За період з 21.08.2024 по 14.10.2024 (кількість днів 55) - проценти мали нараховуватися за ставкою не більше 1% в день (10000,00 (сума кредитних коштів) * 1% (максимальна процентна ставка) * 55 (кількість днів користування кредитними коштами) = 5500,00 грн).
Загальна сума заборгованості за відсотками за період з 25.02.2024 по 14.10.2024 складає 37750,00 грн (14250,00 + 18000,00 + 5500,00).
В той же час, згідно з розрахунком заборгованості сума боргу за відсотками складає 57500,00 грн. Суд критично ставиться до розрахунку заборгованості позивача в частині визначення заборгованості за процентами та висновує про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 37750,00 грн з урахуванням наведеного судом розрахунку.
Щодо стягнення суми пені за кредитним договором, суд зазначає наступне
Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, оскільки пеня в сумі 5000,00 грн нарахована позивачем після 24.02.2022, то в її стягненні слід відмовити.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
З аналізу наданих сторонами доказів вбачається, що між відповідачем з однієї сторони та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свої зобов'язання за договором та надало грошові кошти відповідачу на суму 10000,00 грн.
Належних доказів про те, що позичальником в повному обсязі були повернуті грошові кошти за вказаними договорами відповідач не надав.
ТОВ «ЄАПБ» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Суд критично оцінює доводи відповідача викладені у письмових поясненнях та заяві про перегляд судового рішення, що Договір укладено з порушенням вимог винного законодавства, зокрема щодо відсутності доказів того, що відповідач здійснив дії, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір та підписав його одноразовим ідентифікатором з огляду на наступне. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на Веб-сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Відтак, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача. Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_4 , реквізити якої вказані у кредитному договорі, підписаному відповідачем, що також підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за договорами, відповідач ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню та стягненню з останнього заборгованості за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024 в розмірі 47750,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 37750,00 грн - сума заборгованості за відсотками. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1994,30 грн (47750,00/72500,00*3028,00).
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514 грн.) слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних витрат.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 142, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним договором № 1461256 від 25.02.2024 в розмірі 47750,00 грн (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 37750,00 грн - сума заборгованості за процентами.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1994,30 грн (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 07 серпня 2025 року.
Суддя Г. О. Рижко