вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"31" липня 2025 р. Cправа № 902/386/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представників:
позивача - Слівінської Н.І.,
відповідача - Косунця Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)
про стягнення 10 325 379,01 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 10 325 379,01 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/386/25 в порядку загального позовного провадження. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.
Так, під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 126-139) та заперечення на відповідь на відзив (а.с. 154-158); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 140-146).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.06.2025. Поряд з цим у судовому засіданні в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 12:30 год. 31.07.2025.
Слід зазначити, що на підставі відповідного клопотання представниці позивача забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/386/25 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначений час у судове засідання 31.07.2025 з'явилися усі учасники справи, які підтримали викладені письмово позиції по суті спору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00415 в частині своєчасної оплати вартості купленої електричної енергії за період листопада 2023 року - червня 2024 року, внаслідок чого Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 10 325 379,01 грн, з яких: 2 426 527,96 грн - 3% річних та 7 898 851,05 грн - інфляційних втрат.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що позивачем здійснено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат виходячи з вартості загального обсягу електричної енергії за Додатковими угодами, а не з вартості купленої електричної енергії, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність таких нарахувань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" зазначає, що купленою електричною енергією за Договором вважається електрична енергія, обсяг, якої зареєстрований ОСП. При цьому така реєстрація здійснюється щоденно в обсязі електричної енергії, купленої протягом одного торгового дня. І виключно після такої реєстрації електрична енергія набуває статусу купленої електричної енергії відповідно до Договору.
При цьому встановлений Додатковими угодами порядок оплати передбачає оплату у відсотках від вартості саме купленої електричної енергії, тобто тієї, що вже зареєстрована ОСП, а не від вартості загального обсягу електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов Додаткової угоди протягом періоду постачання.
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що Додаткові угоди не відповідають умовам підписаного між Сторонами Договору, оскільки не містять посилань на аукціонні свідоцтва для кожного Періоду постачання, тому не можуть бути належними доказами, щодо обсягів і вартості електричної енергії, що підлягають розрахункам в "розрахунковому періоді". Водночас структурою тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" на 2025 рік не затверджено видатків для оплати 10 325 379,01 грн, з яких: 2 426 527,96 грн - 3% річних та 7 898 851,05 грн - інфляційних втрат.
У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що зі змісту п.1.3 Договору та п.6 додаткових угод до Договору слідує, що сторонами погоджено здійснювати оплату поставленої електричної енергії рівними платежами у відсотковому співвідношенні від загальної вартості електричної енергії, яка купується у відповідному розрахунковому місяці, а не від вартості зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі на кожну дату оплати, про що стверджує відповідач.
Так, питання, що слід вважати купленою електричною енергією за Договором, було предметом дослідження Господарського суду Вінницької області у рамках розгляду справи № 902/1511/23 за позовом АТ "НАЕК "Енергоатом" до ТОВ "Енера Вінниця" про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення оплати за Договором у період з березня 2022 року по жовтень 2023 року.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2024 у справі № 902/1511/23, залишеним без змін в апеляційному та касаційному порядку, частково задоволено позовні вимоги АТ "НАЕК "Енергоатом" з урахуванням здійсненого судом перерахунку розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Зокрема, Верховний Суд у справі № 902/1511/23 виснував, що сторонами погоджено здійснювати оплату поставленої електричної енергії рівними платежами у відсотковому співвідношенні від загальної вартості електричної енергії, яка купується у відповідному розрахунковому місяці, а не від вартості зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі на кожну дату оплати. Підтвердив правильність обрахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат саме виходячи із загальної вартості електричної енергії, яка купується у відповідному розрахунковому місяці (пункти 7.40., 7.43. постанови від 28.01.2025).
Крім того, позивач зауважує, що на час дії воєнного стану Міністерством енергетики України скасовано проведення електронних аукціонів для продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг за двосторонніми договорами, у тому числі і за спірним Договором.
У запереченні на відповідь на відзив ТОВ "Енера" зазначає, що жодних преюдиційних обставин для даної справи у справі № 902/1511/23 не встановлено та і не могло бути встановлено, оскільки хоча у обох справах предметом позову є стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за договором купівлі - продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00415 від 24.09.2021, проте періоди заборгованості є різними. І відповідно у справі № 902/1511/23 не встановлювалися обставини наявності або відсутності заборгованості за період з листопада 2023 року по червень 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.09.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого є позивач (Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера" (Постачальник універсальних послуг (ПУП) укладено Договір № 65-150-SD-21-00415 купівлі - продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (Договір).
Згідно із пунктом 1.1. Договору цей договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 (зі змінами) (Положення про ПСО) та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021.
Відповідно до пункту 1.2. Договору кожна Сторона зобов'язалася вжити всіх необхідних заходів (вчинити необхідні дії), що передбачені у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах для належного виконання своїх зобов'язань за цим Договором щодо купівлі-продажу електричної енергії, які, зокрема можуть включати, але не виключно, укладання відповідних договорів, внесення необхідних платежів та гарантій, отримання необхідних дозволів, підтверджень та погоджень, здійснення відповідних повідомлень, реєстрацію та надання необхідної інформації, впровадження програмного забезпечення тощо.
Згідно із пунктом 1.3. Договору терміни та поняття, що використовуються у цьому договорі, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах.
Для цілей цього договору під словосполученням "куплена електрична енергія" у всіх зворотах та сполученнях сторони розуміють електричну енергію, обсяги якої зареєстровані сторонами на електронній платформі оператора системи передачі відповідно до Правил ринку та щодо яких сторонами отримано від ОСП автоматичне повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований договір є дійсним.
Для цілей цього договору сторони під терміном "Розрахунковий місяць" розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та продавцем.
Відповідно до умов пункту 2.1. Договору за цим договором Продавець зобов'язався продати, а ПУП - купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (далі - ОЕС України).
Пунктом 2.2. Договору визначено, що обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП електричної енергії.
Згідно із пунктом 3.1. Договору, періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого календарного дня по 24:00 год. останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
До 5-го числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, ПУП направляє на адресу продавця, вказану у розділі 13 цього договору, з накладенням КЕП керівника або уповноваженої особи інформацію про обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році. На жовтень 2021 року ПУП до 24-го числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, направляє на адресу продавця, вказану у Розділі 13 цього договору, з накладенням КЕП керівника або уповноваженої особи інформацію про обсяг електричної енергії, що визначається відповідно до пункту 3.3. У разі аномально низького обсягу споживання електричної енергії побутовими споживачами за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, ПУП має право надати інформацію про обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу максимального з мінімального фактичного споживання електричної енергії побутовими споживачами за годину в аналогічних місяцях двох попередніх років з наданням підтверджувальних документів настання подій, що спричинили таке зменшення обсягу споживання електричної енергії, відповідно до розділу 9 цього договору (пункт 3.2. Договору).
Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання (пункт 3.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.4. Договору відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що є додатком до додаткової угоди для періоду постачання.
Кожна сторона самостійно зобов'язана до 10:00 за 2 (два) дні до кожного Торгового дня (Доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам Торгового дня (Доби постачання), на електронній платформі ОСП (пункт 3.5. Договору).
У пункті 3.6. Договору визначено, що підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у торговий день (добу постачання) за цим Договором є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним. Якщо будь-яка сторона не здійснила реєстрацію обсягів електричної енергії або реєстрації договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСП на електронній платформі ОСП, купівлі/продажу цих обсягів припиняється. Обсяг електричної енергії, продаж (відпуск) якого сторонами було припинено внаслідок невиконання сторонами пункту 3.5 цього Договору, може бути реалізований продавцем на власний розсуд на інших сегментах ринку. Залишок грошових коштів отриманих продавцем, зараховується у рахунок наступного платежу, відповідно до Додаткової угоди до Періоду постачання.
Згідно із пунктами 4.1.-4.3., 4.9. Договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та додатковій угоді для періоду постачання.
Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт/год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
Після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання, сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2-го робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає ПУП з накладенням кваліфікованого електронного підпису Акт купівлі - продажу електричної енергії.
Згідно із пунктом 11.1. Договору означений вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання.
За спірний період листопада 2023 року - червня 2024 року між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, а саме: № 27 від 23.10.2023, № 28 від 21.11.2023, № 29 від 28.12.2023, № 30 від 18.01.2024, № 31 від 24.01.2024, № 32 від 20.02.2024, № 33 від 20.03.2024, № 34 від 26.04.2024, № 35 від 27.05.2024 (Додаткові угоди, Додаткові угоди 27-35).
Пунктом 6 вказаних Додаткових угод до Договору встановлено строки оплати за куплену електричну енергію у спірному періоді.
Так, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати.
Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої У Розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, здійснивши продаж електричної енергії у період листопада 2023 року - червня 2024 року у строки та в обсягах, визначених відповідними Додатковими угодами № 27 - 35 для періоду постачання, що підтверджується, зокрема, обопільно оформленими сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії (а.с. 82-86), а саме: № 1319 від 30.11.2023 щодо купівлі 70 937,280 МВт/год за листопад 2023 року на суму 341 031 824,84 грн; № 1512 від 31.12.2023 щодо купівлі 83 132,328 МВт/год за грудень 2023 року на суму 370 119 090,49 грн; № 5 від 31.01.2024 щодо купівлі 87 865,656 МВт/год за січень 2024 року на суму 396 408 718,74 грн; № 112 від 29.02.2024 щодо купівлі 74 751,096 МВт/год за лютий 2024 року на суму 362 478 529,66 грн; № 202 від 31.03.2024 щодо купівлі 67 790,577 МВт/год за березень 2024 року на суму 297 258 697,36 грн; № 328 від 30.04.2024 щодо купівлі 63 876,240 МВт/год за квітень 2024 року на суму 258 338 510 грн; № 441 від 31.05.2024 щодо купівлі 54 747,240 МВт/год за травень 2024 року на суму 203 695 209,01 грн; № 528 від 30.06.2024 щодо купівлі 50 076 МВт/год за червень 2024 року на суму 174 750 617,81 грн.
Відповідач, в свою чергу вартість купленої електричної енергії сплатив повністю, однак з простроченням. Надходження відповідних коштів на рахунок позивача відображено у наданій Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" інформації за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 та банківських виписках (а.с. 78-82).
Несвоєчасна оплата відповідачем поставленої електроенергії за період листопада 2023 року - червня 2024 року слугувала підставою для нарахування 2 426 527,96 грн - 3% річних та 7 898 851,05 грн - інфляційних втрат, які заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця".
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За змістом Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (пункт 68 частини першої статті 1).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити прийняту енергію (частина перша статті 275 Господарського кодексу України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 654 Цивільного кодексу України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
В силу приписів ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За змістом пунктів 4.1 - 4.3 Договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та додатковій угоді для періоду постачання. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт/год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
Умовами Додаткових угод до Договору сторонами кожного місяця визначалися, зокрема: періоди постачання (пункт 4), загальні обсяги електричної енергії (пункт 3), ціна та вартість купленої електричної енергії у визначеному періоді (пункти 4, 5), у тому числі і порядок розрахунків (пункт 6).
Як встановлено судом, у пункті 4.3 Договору сторони узгодили, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Така ж умова міститься у п. 6 Додаткових угод 27-35. При цьому для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої У Розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20% вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці.
У пункті 1.3 Договору сторонами погоджено такі визначення для терміну "розрахунковий місяць" - календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем.
Поряд з цим відповідно до пункту 1.3 Договору під словосполученням "куплена електрична енергія" у всіх зворотах та сполученнях сторони розуміють електричну енергію, обсяги якої зареєстровані сторонами на електронній платформі оператора системи передачі відповідно до Правил ринку та щодо яких сторонами отримано від ОСП автоматичне повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований договір є дійсним.
Отже, згідно з умовами Договору сторонами погоджено, що у визначенні обсягів купленої електричної енергії за основу береться обсяг купленої електричної енергії та зареєстрованої сторонами на електронній платформі оператора системи передачі. Водночас у визначенні порядків та строків розрахунків сторонами за основу береться календарний місяць. При цьому у визначенні строків та суми попередньої оплати у розумінні пункту 4.3 Договору сторони керуються обсягом електричної енергії визначеної у пунктах 3 Додаткових угод на визначений у цій угоді період.
У свою чергу термін "куплена електрична енергія" сторонами визначений задля визначення остаточного (фактичного) обсягу купленої ПУП електричної енергії за календарний місяць. Саме з цією метою і застосовуються дані щодо обсягів зареєстрованих сторонами на електронній платформі ОСП.
З наведеного слідує, що сторонами погоджено здійснювати оплату поставленої електричної енергії рівними платежами у відсотковому співвідношенні від загальної вартості електричної енергії, яка купується у відповідному розрахунковому місяці, а не від вартості зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі на кожну дату оплати.
З огляду на положення сторонами умов щодо форми розрахунків "попередня оплата" невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення та розраховується виходячи із погоджених сторонами обсягів та підлягає остаточному виконанню, з урахуванням коригувань проведених саме за наслідком фактичного обсягу купленої електричної енергії.
Такий висновок щодо визначення купленої електричної енергії та відповідного алгоритму оплати на підставі аналізу умов Договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00415 викладено у постанові від 25.01.2025 у справі № 902/1511/23. Поряд з цим спір у справі № 902/1511/23 та у даній справі № 902/386/25 виник з тих же підстав та між тими самими сторонами, оцінка надавалася умовам одного і того ж Договору з урахуванням укладених Додаткових угод, однак за різний період прострочення виконання грошового зобов'язання.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
Враховуючи вищенаведене, суд застосовує преюдицію в частині алгоритму оплати купленої електричної енергії на підставі аналізу умов Договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00415, про що викладено у постанові від 25.01.2025 у справі № 902/1511/23.
Поряд з цим, оскільки спірний період нарахування у цій справі підпадає під умови інших Додаткових угод до Договору, аніж у справі № 902/1511/23, аналізуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості 3% та інфляційних втрат (а.с. 5-8), суд приходить до висновку про його обґрунтованість відповідно до порядку розрахунків, встановленого умовами Договору та Додаткових угод 27-35 (нарахування здійснено на фактичний обсяг купленої електричної енергії з урахуванням відсоткової поетапності, визначеної п. 6 Додаткових угод).
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що такий розрахунок є методологічно правильним та відповідає розрахунку суду.
Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із положень укладеного між сторонами Договору з урахуванням додаткових угод, чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого суд приходить до висновку про задоволення позову повністю з вищенаведених мотивів.
Доводи відповідача щодо необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат спростовуються наведеними судом мотивами щодо застосування преюдиції в частині алгоритму оплати купленої електричної енергії на підставі аналізу умов Договору, здійсненого ВС КГС у постанові від 25.01.2025 у справі № 902/1511/23. Водночас суд акцентує увагу, що суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Водночас власного контррозрахунку заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" не надано.
Крім того, слушними є доводи позивача, що на час дії воєнного стану Міністерством енергетики України скасовано проведення електронних аукціонів для продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг за двосторонніми договорами, у тому числі і за спірним Договором.
Так, пунктом 2 Наказу № 114 від 13.03.2022 "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам системи розподілу та постачальниками універсальних послуг" зобов'язано ДП "НАЕК "Енергоатом", правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом", забезпечити продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг, у тому числі тим, територією ліцензованої діяльності яких до об'єднання торгових зон була територія торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС", за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів.
Незатвердження видатків у структурі тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" на 2025 рік для оплати 10 325 379,01 грн, з яких: 2 426 527,96 грн - 3% річних та 7 898 851,05 грн - інфляційних втрат, жодним чином не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до положень частини першої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг".
Отже, незатвердження видатків у структурі тарифу на послуги постачальника універсальних послуг не спростовує обов'язку своєчасного виконання грошового зобов'язання, зокрема із джерел за результатами власної господарської діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 123 904,55 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) 2 426 527,96 грн - 3% річних; 7 898 851,05 грн - інфляційних втрат та 123 904,55 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 11 серпня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.