Справа № 357/12088/25
1-в/357/506/25
11.08.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» - ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)
засудженого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування положень Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перевальська Перевальського району Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого
вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024 до остаточного покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі,
1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 04.08.2025 надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування щодо нього положень Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
2. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання. Додатково пояснив, що просить звільнити його від покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023.
2.1. Представник ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» та прокурор не заперечували щодо задоволення клопотання ОСОБА_6 в частині звільнення його від відбування покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023.
3. Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, суд встановив таке.
3.1. Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024 у справі № 754/2860/24 ОСОБА_5 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року, Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року, та з урахуванням положень ст. 72 КК України призначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
3.2. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2023 у справі № 755/3899/23 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
3.3. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023 у справі № 755/1306/23 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Із застосуванням ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
3.4. Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
3.5. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
3.6. Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
3.7. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3.8. За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3.9. Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
3.10. Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі для відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України.
3.11. Відповідно до змісту Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, 22.01.2023 року, приблизно о 12:30 год., перебував за адресою: м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 3 у магазині «АТБ», де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає останній взяв з полиці шоколад молочний «Milka» з начинкою зі смаком ванілі та печивом «Орео» м/уп 2 штуки вартістю 96 гривень 58 копійок за штуку, шоколад 276 г молочний «Milka» з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп вартістю 96 гривень 58 копійок, шоколад 300 г молочний «Milka» з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками м/уп вартістю 109 гривень 50 копійок, шоколад 300 г молочний «Milka» з начинкою зі смаком «чізкейку», полуничною начинкою та печивом м/уп 2 штуки вартістю 96 гривень 58 копійок за штуку, на загальну суму 592 грн 40 коп (майно повернуто власнику), що належить ТОВ «АТБ-маркет», сховав їх до кишені штанів та направився до виходу, де був зупинений охороною.
3.12. У ході з'ясування, чи перевищує вартість майна, яким заволоділа особа шляхом зловживання довірою, розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та пп 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
3.13. Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
3.14. Приписами підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
3.15. Судом встановлено, що ОСОБА_5 у 2023 році вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вартістю 592,40 грн.
3.16. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 встановлений на рівні 2 684,00 грн. Отже для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2023 року має перевищувати 2 684,00 грн (50 % * 2 684,00 грн х 2 = 2 684,00 грн).
3.19. Відтак, на день розгляду клопотання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 , скоєне ним 24.03.2023 наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, замах на таємне викрадення якого він вчинив, не перевищує граничної вартості майна, за крадіжку якого передбачено саме кримінальну відповідальність.
4. Враховуючи, що ОСОБА_5 згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, вчинив замах на таємне викрадення майна на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто кримінальна караність вчиненого ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ усунута, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного цим вироком покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
4.1. Водночас, ОСОБА_5 є особою, яка наразі відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України та за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, невідбута частина якого була приєднана до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024.
4.2. Відтак суд вважає за необхідним визначити ОСОБА_5 остаточну міру покарання шляхом приєднання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до міри покарання, визначеної вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024 (2 роки позбавлення волі), з урахуванням положень ст. 72 КК України невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2023 (2 роки обмеження волі), у вигляді 3 років позбавлення волі.
Керуючись статтями ст. 5, 74, КК України, статтями 376, 535, 537 КПК України, Суд
1. Клопотання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2023, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року
3. Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України, до якого на підставі ч. 1 ст. 71 КК України повністю приєднано невідбута частина покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, та з урахуванням положень ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
4. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим з моменту вручення йому копії судового рішення.
5. Ухвала набирає законної сили після закінчення семиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_7