Справа № 295/3291/25
Провадження № 2/293/343/2025
11 серпня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Проценко Л. Й.,
за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Короткий зміст позовних вимог
10.03.2025 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Богунського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Тараненка Артема Ігоровича про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №7624022 від 26.02.2024 у розмірі 26774,47 грн
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7624022 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» ініціювало преказ коштів шляхом безготівкового зарахування через компанію через компанію Paytech Financial на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Також позивач зазначає, що 23.10.2024 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 23.10/24-Ф. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 26774,47 грн. Крім того, 20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 20/01/2025-01, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №7624022 від 26.02.2024 в розмірі 26774,47 грн.
Вказує, що відповідач не в повному обсязі виконала умови взятого на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 26774,47 грн, яка складається з 23032,44 грн. заборгованості за тілом позики та 3742,03 грн - заборгованість за процентами від суми позики. Ця сума підтверджується випискою з особового рахунку за період з 20.01.2025 по 13.02.2025.
З урахуванням викладеного позивач просить стягнути на користь ТОВ "Юніт капітал" з ОСОБА_1 непогашену заборгованість та судові витрати.
ІІ. Рух справи, процедура та позиції сторін
Ухвалою від 27.03.2025 Богунський районний суд м. Житомира справу № 295/3291/25 передав за територіальною підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
01.05.2025 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справа № 295/3291/25 передана судді Проценко Л.Й.
Ухвалою від 05.05.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання призначив на 10.00 год 05.06.2025. Витребував з АТ КБ «Приват банк» інформацію за заявою позивача щодо зарахування коштів на рахунок відповідача (а.с.101).
20.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2025 на адресу суду надійшла відповідь АТ КБ «Приват банк» (а.с.107-109).
05.06.2025 представник позивача у судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в адресованій суду заяві від 23.05.2025 просив надати матеріали справи для ознайомлення, після чого з матеріалами справи згідно заяви від 02.07.2025 просив ознайомитись її адвокат Сидорчук М.В., який діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АМ № 1111988, та просив у зв'язку з цим відкласти розгляд справи (а.с.110,115-116).
04.07.025 на адресу суду надійшов відзив, згідно якого представник відповідача просить позов ТОВ «Юніт Капітал» задовольнити частково в сумі 9757,49 грн. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що відповідач не заперечує факту укладання з позивачем вищевказаного кредитного договору №7624022 від 26.02.2024 року на загальну суму 25 000 грн. Разом з тим, вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3742, 03 грн. заборгованості за процентами від суми позики не може бути задоволена з огляду на наступне:
Відповідно до положень ч.15 ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 року, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа і резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності І України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її І проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в І районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом - не нараховуються.
Зазначає, що 13 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 13.09.2022 року, витягом з державного реєстру актових записів про шлюб, паспортом ОСОБА_3 . Разом з тим, чоловік відповідача ОСОБА_4 в період з 23 травня 2022 року приймає безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується довідкою N°717 від 19.02.2023 р., довідкою №2365 від 13.04.2025 р., довідкою N93660 від 20.06.2025.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 13.09.2022, то станом на 26.02.2024, тобто на дату укладання вищезгаданого кредитного договору, вона мала зазначену пільгу щодо звільнення від сплати процентної ставки за користування кредитом. Таким чином, з часу укладання кредитного договору позивач не мав права нараховувати відповідачу процентів за користування кредитом. В свою чергу відповідач зобов'язана була сплачувати позивачу лише тіло кредиту.
Відповідно до наданого до позову розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку боржника, за весь період користування кредитом відповідач сплатила позивачу 15242,51 грн. Із вказаної суми позивач зарахував 13274, 95 грн. в якості процентів за користування кредитом та 1967,56 грн - на погашення тіла кредиту.
З урахуванням викладеного, сума кредиту, яка має бути сплачена відповідачем а користь позивача складає 9757,49 грн. (а.с. 123-125). Також до відзиву представник позивача долучив документи, що підтверджують шлюбні відносини позивачки з ОСОБА_2 та перебування останнього на військовій службі (а.с.126-135)
07.08.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви та заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просять стягнути з ОСОБА_1 23032,44 грн. тіла кредиту за кредитним договором, посилаючись на вимоги ч.15 ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», вказуючи на те, що позивач має встановлені законодавством пільги щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом (а.с.138-148)
11.08.2025 сторони в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить здійснити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Позов відповідач визнає частково в сумі 9757,49 гривень, згідно поданого відзиву. Судові витрати просить розділити згідно ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
ІІІ.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
26.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи укладений кредитний договір № 7624022, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 25000 грн., строком на 360 днів (а.с. 48-57).
Згідно з п. п. 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 гривень, строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2, 20 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Згідно п.1.5.2 знижена процентна ставка 0,44 % в день та застосовується, якщо споживач до 27.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах. При цьому, застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , що передбачено пунктом 2.1 кредитного договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за вказаним правочином виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листами ТОВ «ПЕЙТЕР» від 13.11.2024 (а.с. 75-76).
Також відповідно до наданої відповіді АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що на картковий рахунок Наталії Олександрівни № НОМЕР_4 здійснено переказ коштів у розмірі 25000,00 грн 26.02.2024 (а.с. 107- 108).
Згідно Договору факторингу №23.10/24-Ф між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс». Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №23.10/24-Ф від 23.10.2024 від ТОВ «ФК «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26774,47 грн (а.с. 11-16).
Згідно Договору факторингу №20/01/2025-01 20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7495622. (а.с. 23-26).
Відповідно до п.1.3. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №20/01/2025-01 від 20.01.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» та перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26774,47 грн. грн (а.с.27-28).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7624022 від 26.02.2024 відповідач має заборгованість у розмірі 26774,47 грн, яка складається з 23032,44 грн основного боргу та 3742,03 грн - заборгованість за процентами від суми позики. Разом з тим, вказаний розрахунок містить відомості про зараховані суми, які сплачувались відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Так, ОСОБА_1 сплачено процентів у сумі 13247,95 грн та 1967,56 грн, основного боргу, що разом становить 15242,51 грн. (а.с. 81-87).
IV. Законодавство, що підлягає застосуванню, мотиви та оцінка суду
Частиною 1статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначеніст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Частина 2ст.1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У п. 5, 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
З аналізу чинного законодавства слідує, що кредитний договір № 7624022 від 26.02.2024 укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору з первісним позикодавцем ТОВ «Авентус Україна», та отримання нею коштів у сумі 25000,00 грн. Проте, відповідач заперечує правомірність нарахування відсотків за вказаним кредитом відповідно до вимог ч.15 ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», так як є дружиною військовослужбовця.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, наданими у відзиві та зазначає наступне.
Пункт 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей»: військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вказаний пункт є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише, при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Як встановлено судом, з 23.05.2022 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 , брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 133-135); відповідач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, укладеним 13.09.2022 (а.с. 129), а тому на його дружину, як члена сім'ї поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тобто у відповідачки відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Враховуючи зазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами.
Втім судом зазначається, що позивач в заяві про зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23032,44 грн., зменшивши суму боргу за відсотками на суму 3742,03 грн. Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7624022 від 26.02.2024 ОСОБА_1 сплачено процентів на загальну суму 13247,95 грн та основного боргу в розмірі 1967,56 грн, що разом становить 15242,51 грн.
Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню у сумі 9757,49 грн (25000,00 - 15242,51), в іншій частині позову, - 13274,95 грн (23032,44 - 9757,49 ) слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1026,37 грн (42,37%).
Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст.137 ЦПК України.
До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги №10/02/25-02 від 10 лютого 2025 року, додаткову угоду до договору, акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Згідно з ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2965 грн 00 коп (42,37%).
Керуючись ст.ст.4,12,13,76,137,141,206,211,247,258,259,263-265,280 ЦПК України, ст.ст.526,626,628,1048,1050,1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 9757 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 49 копійок заборгованості за кредитним договором №7624022 від 26.02.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1026 (одна тисяча двадцять шість) гривень 37 копійок та 2965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок за надання професійної правничої допомоги.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місце знаходження: 01024, м. Київ, вул.Рогнідинська,4а,офіс 10,ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.08.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО