Справа № 293/1199/24
Провадження № 2-о/293/8/2025
05 серпня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лось Л.В.
присяжних Маліновської Т.Б., Проценка С.М.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
представника заявника Кононенко А.А.
представника заінтересованої особи 2 - Чечко В. В.
розгляну у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за заявою ОСОБА_1
Заінтересовані особи:
1. ОСОБА_2 ;
2.Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна
Процесуальні дії по справі.
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить:
визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 16.08.2024 суд заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав заявнику 7-денний строк для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою від 27.08.2024 суд прийняв заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами окремого провадження в складі одного судді і двох присяжних.
Ухвалою від 09.10.2024 суд призначив у справі судову психіатричну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Провадження у справі зупинив на час проведення судово-психіатричної експертизи.
20.06.2025 на адресу суду від Житомирської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" повернуті матеріали справи № 293/1199/24, на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2024 надано висновок судово-психіатричного експерта № 258-2025.
Ухвалою від 25.06.2025 суд поновив провадження у справі, розгляд справи по суті призначив на 05.08.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною заявою, у якій просить визнати недієздатною свою матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном.
В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_2 являється його матір'ю, яка потребує постійного стороннього догляду, має хронічний стійкий психічний розлад, внаслідок чого не усвідомлює характеру та значення своїх дій, що підтверджуються консультаційним висновком психіатра від 13.03.2024, висновком про наявність когнітивних порушень № 35/82 від 25.03.2024 та витягом з протоколу засідання ЛКК КНП "Черняхівське ТМО" № 35/82 від 07.05.2024.
Заявник вказує, що внаслідок психічного захворювання мати не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, тому потребує постійного догляду та допомоги в побутових та повсякденних питаннях. Вказані обставини становлять небезпеку для її життя і здоров'я тому мати потребує постійної сторонньої опіки.
З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_2 , заявник просить визнати останню недієздатною та встановити над нею опіку.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити. Просила проводити розгляд справи у відсутності заявника оскільки ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу.
Уповноважений представник Органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судовому засіданні висловив думку щодо вирішення справи, вказавши, що покладається на розсуд суду.
08.10.2024 на адресу суду від Органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надійшов висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 05.08.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 (заявник) являється сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане Черняхівським р/в ЗАГС Житомирської області від 20.07.1980, де матір'ю ОСОБА_1 (заявника) значиться - ОСОБА_2 (а.с.8).
Згідно витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9,10).
Відповідно до довідки Черняхівської селищної ради №1494-А від 16.05.2024, за адресою АДРЕСА_1 згідно реєстру Черняхівської ТГ, зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а с. 11).
Консультативним висновком лікаря психіатра ОСОБА_5 , КНП Обласного медичного спеціалізованого центру, від 13.03.2024 у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений діагноз " прояв вираженого когнітивного зниження " (а.с.13).
Згідно витягу з протоколу засідання ЛКК № 35/82 від 25.03.2024 та висновку № 35/82 від 25.03.2024 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано висновок про рекомендовані соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи ( а.с. 12,14).
Рішенням виконавчого комітету Черняхівської селищної ради від 29.08.2024 року №115 про затвердження висновку органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над матір'ю ОСОБА_2 , вирішено вважати можливим призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , опікуном над матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає там же ( а.с. 87).
Ухвалою від 09.10.2024 суд за клопотанням заявника призначив у справі судову психіатричну-експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.94-96).
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
- чи хворіє (страждає) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічні захворювання (розлади)? Якщо так, то на які саме?;
- чи здатна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з огляду на свій психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?;
- чи має ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичну можливість за станом здоров'я, з'явитись у судове засідання та дати пояснення по суті справи?
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №258-2025 від 10.06.2025 (а.с.102-103):
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час виявляє клінічні ознаки органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з помірним когнітивним зниженням (F 06.8 МКХ-10).
- психічний розлад у ОСОБА_2 істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( згідно ст. 36 ЦПК України).
- ОСОБА_2 може бути присутня при розгляді клопотань, надавати покази та пояснення.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частина 1 ст. 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч. 3 ст. 296 ЦПК України).
Частина 1 ст. 295 ЦПК України вказує на те, що заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
В силу приписів ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Упостанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-384цс16 викладено правову позицію про те, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною.
Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (частина першастатті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
Суд звертає увагу, що дієздатність - це категорія цивільного та цивільно-процесуального права. Набуття дієздатності, обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною встановлюються зазначеними галузями права та відбувається за рішенням суду. Обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною обмежує здатність фізичної особи самостійно вступати в правовідносини, та після визнання такого факту особі призначається опікун чи піклувальник.
Таким чином, недієздатність - втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов'язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в Цивільному кодексі України. Стан недієздатності характерний тільки для фізичних осіб та встановлюється в судовому порядку після обов'язкового проведення судово-психіатричної експертизи.
Визнання особи недієздатною - це не тільки визначення стану здоров'я, але й складне юридичне поняття, яке містить в собі два критерії: медичний та юридичний (психологічний).
Під медичним критерієм слід розуміти "хронічний, стійкий психічний розлад". Другий, юридичний (психологічний) критерій, вказує на нездатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Але чіткого категоричного розмежування юридичного (психологічного) та медичного критеріїв існувати не може.
Вказані критерії одночасно несуть як медичний, так і юридичний характер. Юридичний критерій недієздатності має, перш за все, психологічну природу. Він свідчить про тяжкість психічного захворювання, ступінь розладів у інтелектуально-мнестичної та емоційно-вольової сферах психічної діяльності. Не кожний психічний розлад призводить до нездатності особи приймати участь у цивільних відносинах, а тільки такий його ступінь (глибина), який суттєво впливає на волю, пам'ять та інтелект хворого, що позбавляє особу можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, для визнання особи недієздатною встановити, у передбаченому порядку, тільки наявність психічного захворювання недостатньо. Суттєве значення має встановлення наслідків, які настали в результаті захворювання у вигляді глибини ураження інтелектуально - мнестичної та емоційно-вольової сфери. Таким чином, межа між дієздатністю та недієздатністю психічно хворого встановлюється відповідно до юридичного (психологічного) критерію - здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, визначення якого віднесено до компетенції судово-психіатричних експертів.
Суттєве ураження інтелектуально - мнестичної та емоційно-вольової сфери психічної діяльності, яке проявляється у неможливості особи усвідомлювати значення своїх дії та (або) керувати ними, може потягнути за собою важливі наслідки правового характеру у вигляді визнання громадянина недієздатним.
Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров'я.
Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №258-2025 від 10.06.2025 (а.с.102-103):
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час виявляє клінічні ознаки органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з помірним когнітивним зниженням (F 06.8 МКХ-10).
- психічний розлад у ОСОБА_2 істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( згідно ст. 36 ЦПК України).
Виходячи з вищенаведеного, матеріали справи не дають жодних підстав для встановлення тієї обставини, що ОСОБА_2 хворіє на психічну хворобу і внаслідок цього вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною. В той же час виявлений у неї розлад психіки, істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що може бути підставою для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи в порядку ст. 36 ЦК України.
Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто та заявником не надано
За встановлених обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданя заява про визнання ОСОБА_2 недієздатною задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , то оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви в частині визнання недієзданою ОСОБА_2 , то і вимога про призначення опікуном також задоволенню не підлягає.
Окремо суд вважажє за необхідне звернути увагу на наданий суду висновко органу опіки та пуклуванння.
Так, суду надано рішення виконавчого комітету Черняхівської селищної ради №115 від 29.08.2024 "Про затвердження висновку органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради", яким вирішено вважати можливим призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , опікуном над матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає там же.
При цьому суд зазначає, що ожливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Вказаний правовий висновок викладений у Постанові КЦС ВС від 27.11.2024 № 341/1526/23 (61-6358св24).
У постанові Верховного Суду від 8 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про можливість виконання обов'язків опікуна над ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку виконавчого комітету Черняхівської селищної ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Черняхівської селищної ради №115 від 29.08.2024, яким вирішено вважати можливим призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , опікуном над матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає там же.
Обґрунтування висновку Виконавчого комітету Черняхівської селищної ради щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, не зазначено обґрунтувань щодо можливості виконувати обов'язки опікуна ОСОБА_1 за умови, що останій призваний за мобілізацією з грудня 2022 року.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов таке подання не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.
Орган опіки та піклування не перевірив особу заявника, особисті взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та не перевірив наявність інших осіб родинного кола, на яких можливо було б покласти обов"язки опікунана.
Таким чином суд оцінює висновок органу опіки піклування про можливість призначення опікуном ОСОБА_1 як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних, отриманих від заявника, та є формальним.
Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Розподіл судових витрат
Судові витратив в розгляді справи покласти на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,272,273, 354,355 ЦПК України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 )
Заінтересовані особи:
1. ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 )
2. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (адреса місця знаходження: майдан Рад, 1, с-ще Черняхів Житомирський район Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повний текст рішення складено: 11.08.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ
Присяжні Сергій ПРОЦЕНКО
Тетяна МАЛІНОВСЬКА