11.08.2025 року м. Дніпро Справа № 908/610/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя»
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р.
( суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст ухвали підписано 10.06.2025 р.),
прийняту за результатами розгляду клопотань
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Ресанта-Запоріжжя» та
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд»,
про визнання поважними причини пропуску строку
для подачі доказів та поновлення його (строку) у справі
за позовом:
Запорізької міської ради,
м. Запоріжжя
до відповідача-1:
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд»,
м. Запоріжжя
до відповідача-2:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя»,
м. Запоріжжя
про визнання недійсним д
оговору купівлі-продажу нерухомого майна
1. Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/610/25 за позовною заявою Запорізької міської ради до ТОВ “ТВП Капітал-Буд» ( Відповідач -1) та до ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» ( Відповідач -2 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2024 р., укладеного між ТОВ “ТВП Капітал-Буд» та ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» ( посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстровано в реєстрі за № 5170).
28.05.2025 р. до суду в системі «Електронний суд» від Відповідача -2 надійшло клопотання в якому викладено прохання до суду визнати поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновити його, приєднати до матеріалів справи: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості з супровідним листом від 12.05.2025 р., акт № ОУ-0000046 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), рахунок-фактуру № СФ-0000048 від 25.12.2024 р..
30.05.2025 р. до суду в системі «Електронний суд» від Відповідача -1 надійшло клопотання визнати поважними причинами пропуску строку для подачі доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи: платіжні інструкції, копію протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20240707-08570 з роздруківкою про учасників торгів, копію протоколу № 616273 зі скріншотами про учасників торгів, копію протоколу № 616309 зі скріншотами про учасників торгів, копію протоколу № 616044 зі скріншотами про учасників торгів, роздруківку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, довідку про наявні основні засоби від 13.05.2025 р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 відмовлено Відповідачу -2 ( його представнику ) у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його ( строку ). Відмовлено Відповідачу -1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його ( строку ).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя», через систему "Електронний кабінет", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресанта-Запоріжжя» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство КАПІТАЛ-БУД» строк для подання доказів у справі № 908/611/25.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що Відповідачем -2 вже було укладеного договір на проведення оцінки із суб'єктом оціночної діяльності, але станом на дату подання клопотання, звіт про оцінку ще не було оформлено у письмовому вигляді. Відповідач -2 впевнений, що цей доказ спростує надумані у позовній заяві доводи Позивача з приводу вартості майна, ототожнюючи його із іншим майном на території інших областей України. Відповідач -2 не міг подати відзив без інформації про ринкову вартість майна, оскільки це безпосередньо впливає на правову позицію по справі, яка, з огляду доктрину venire contra factum proprium ( заборони суперечливої поведінки ), не могла бути змінена протягом розгляду справи. У той час, технічний стан майна, переданого за договором був гіршим, ніж станом на дату проведення оцінки. На підтвердження цього, а саме проведення ремонтних робіт на об'єкті після його передачі у власність Відповідачу -2 та до проведення оцінки, що покращило його технічний стан, а відтак і збільшило його ринкову вартість, надаються Акт № ОУ-0000046 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та рахунок-фактуру № СФ-0000048 від 25.12.2024 р. на суму 390 374,40 грн. з ПДВ.
Водночас, на думку Скаржника, наведені причини пропуску строку на подання доказу є поважними та підтверджують, що Відповідачем -2 велись активні дії щодо доведення тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своєї позиції у справі, з використанням наданих процесуальним законом прав.
При цьому, Скаржник зазначає, що судом допущено надмірний формалізм при вирішенні питання щодо поновлення строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, що в свою чергу призводить до: порушення прав Відповідача на справедливий судовий захист; відсутність забезпечення справедливого вирішення спору; не прийняття законного та обґрунтованого рішення із встановленням всіх обставин справи, як підстави для забезпечення основних засад господарського судочинства при прийнятті рішення. Позивачем не було надано докази, на підставі яких можливо встановити ринкову вартість майна, яке є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу. Натомість, Господарським судом Запорізької області було відмовлено долучити до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості, акт № ОУ-0000046 здачі-прийняття виконаних робіт ( надання послуг ), рахунок-фактуру № СФ-0000048 від 25.12.2024 р., якими підтверджується, що продаж майно здійснено за реальною, не заниженою при даних обставинах ціною.
Скаржник наголошує на тому, що Господарським судом Запорізької області було відмовлено не тільки Відповідачу -2 у прийнятті відзиву та доказів, а також і Відповідачу -1, що призводить до того, що судом розглядається справа виключно за доводами Позивача, без врахування позиції відповідачів, що явно призводить до порушення принципу рівності сторін та є однобоким підходом до вирішення спору. Для правильного вирішення цієї справи Відповідач -1 та Відповідач -2 мають бути почутими Господарським судом Запорізької області.
На переконання Скаржника - відмовляючи Відповідачу -1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку), суд зазначив, що перебування на лікарняному не є поважною причиною пропуску строку для надання доказів, що є абсолютно протиправним. Окрім того, представник Відповідача -1 не є найманим працівником - юристом Відповідача-1, а є практикуючим адвокатом, який надає свої послуги іншим клієнтам та виконує їхнє доручення за ступенем надходження та з огляду на їх терміновість.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Запорізька міська рада посилається на те, що ціна майна, яке є предметом договору купівлі-продажу № 5170 від 24.09.2024 р., укладеного між відповідачами є однією з підстав, за якою Позивач просить визнати вказаний Договір фраудаторним, Відповідачу -2 було відомо вказане ще при поданні до суду заперечень на заяву про забезпечення позову ( 13.03.2025 р. ), а так само з моменту отримання копії позову з додатками в електронному кабінеті ( 17.03.2025 р. ). Тому, Відповідач -2 жодним чином не був позбавлений можливості саме у вказаний період звернутись до суб'єкта оціночної діяльності з відповідним запитом про проведення оцінки вартості спірного майна та надати вказаний висновок у строк, визначений ухвалою суду.
Крім того, Запорізька міська рада вважає, що доводи Відповідача -2, зазначені в апеляційній скарзі створені виключно для затягування розгляду справи з метою підготування своєї позиції щодо позовних вимог, а відтак такими, що не підлягають задоволенню. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства без порушення будь-яких норм матеріального чи процесуального права.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/610/25.
Матеріали справи № 908/610/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи ( ч. 2 ст. 271 ГПК України ).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити пропущений процесуальний строк у справі.
Оскільки у даному випадку товариство з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя» оскаржує ухвалу про відмову поновити пропущений процесуальний строк у справі, апеляційн скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.08.2025р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мороза В.Ф., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 до свого провадження, для розгляду у поядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/610/25 за позовною заявою Запорізької міської ради до ТОВ “ТВП Капітал-Буд»( Відповідач -1) та до ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» ( Відповідач -2 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2024 р., укладеного між ТОВ “ТВП Капітал-Буд» та ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» ( посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстровано в реєстрі за № 5170).
28.05.2025 р. до суду в системі «Електронний суд» від Відповідача -2 надійшло клопотання в якому викладено прохання до суду визнати поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновити його, приєднати до матеріалів справи: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості з супровідним листом від 12.05.2025 р., акт № ОУ-0000046 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), рахунок-фактуру № СФ-0000048 від 25.12.2024 р..
30.05.2025 р. до суду в системі «Електронний суд» від Відповідача -1 надійшло клопотання визнати поважними причинами пропуску строку для подачі доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи: платіжні інструкції, копію протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20240707-08570 з роздруківкою про учасників торгів, копію протоколу № 616273 зі скріншотами про учасників торгів, копію протоколу № 616309 зі скріншотами про учасників торгів, копію протоколу № 616044 зі скріншотами про учасників торгів, роздруківку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, довідку про наявні основні засоби від 13.05.2025 р..
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 відмовлено Відповідачу -2 ( його представнику ) у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його ( строку ). Відмовлено Відповідачу -1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його ( строку ).
Судове рішення мотивоване тим, що через необґрунтованість та наявність правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 09.10.2018 р. у справі № 5/452/06 про те, що можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись, як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків, а не через надмірний формалізм, судом відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідачів -1 та -2 ( сформованих в системі «Електронний суд» 28.05.2025 р. та 30.05.2025 р. ) про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного провадження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відмову відповідачам у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачи доказів та поновлення його ( строку ).
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК.
Отже право на подачу суду доказів не є абсолютним. Подаючи додаткові докази заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо їх подання.
Частиною 1 ст. 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до частини 8 ст. 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, прямо з норми частини 8 ст. 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом ( ст. 113 ГПК).
Частиною 1 ст. 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 42 ГПК учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі ст. 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином право на подання доказів може бути реалізовано Відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 р. у справі № 910/5172/19.
Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи - додаткові докази додані відповідачами з пропуском такого строку.
Відповідно до ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).
За змістом наведеної ст. 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, вказуючи на відсутність правових підстав для поновлення відповідачам -1 та -2 у справі № 908/610/25 строку для долучення доказів ( у контексті вимог ч. 4 ст. 13 ГПК України про те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій ), суд першої інстанції послався врахування такого:
- відповідно до вимог частин 2, 4 ст. 13 ГПК України, учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій;
- ухвалою від 17.03.2025 р. судом відкрито провадження у справі № 908/610/25, судове засідання було призначено до слухання на 15.04.2025 р. об 10 год. 00 хв.;
- Відповідач -1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Вишняковою І.О. - 21.03.2025 р., а 01.04.2025 р. захворів син представника Відповідача -1, у зв'язку з чим вона перебувала на лікарняному до 08.04.2025 р.. На переконання суду вказані твердження не можуть свідчити про поважність причин пропуску для надання доказів Відповідачем -1, оскільки: чинне законодавство України не забороняє підприємству мати декілька представників, які мають змогу представляти інтереси підприємства (товариства); за умови функціонування електронного суду представник Відповідача -1 не була позбавлена права, в порядку частин 3, 4 ст. 80 ГПК України, клопотати перед судом про наявність обставин, які перешкоджали їй надати той чи інший доказ, чого зроблено не було; керівник відповідача 1 сам не був позбавлений права з'явитись до суду та повідомити суд про обставини, які перешкоджали своєчасно надати суду у справу ті чи інші докази;
- як свідчить ордер про надання правничої допомоги, серії АР № 1216498, на підставі договору без номеру від 14.04.2025 р. адвокат Бурцева І.Ю. вправі надавати правову допомогу ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» в Господарському суді Запорізької області;
- Відповідач -1 ( представник Вишнякова І. О. ) в клопотанні про відкладення (перенесення) розгляду справи ( сформованому в системі «Електронний суд» від 14.04.2025 р. ) призначеної на 15.04.2025 р. об 10 год. 00 хв. повідомила господарський суд про неможливість прибуття в судове засідання по цій справі у визначений час у зв'язку із зайнятістю представника Відповідача -1 у іншому судовому засіданні призначеному на 10 год. 00 хв. 15.04.2025 р. у якості представника потерпілої по кримінальній справі № 331/337/24, що перебуває у провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( тобто представником було віддано перевагу справі № 331/337/24 перед справою № 908/610/25 );
- у відзиві сформованому в системі «Електронний суд 15.04.2025 р. представник Відповідача -1 всупереч положенням вимог частини 4 ст. 80 ГПК України в письмовому вигляді не повідомила суд та не зазначила який доказ не може (міг) бути поданий з об'єктивних причин; причини, з яких такий доказ не може (міг) бути поданий у визначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії спрямовані на отримання такого доказу;
- строк для подання відзиву відповідачам -1, -2 на позовну заяву сплинув 03.04.2025 р.;
- в засіданні 14.05.2025 р. судом було залишено без розгляду відзив Відповідача -1 ( сформований в системі «Електронний суд» 15.04.2025 р. ) на позовну заяву;
- керівником Відповідача -2 Телюпа Т.В. ще 13.03.2025 р. було подано до суду клопотання заперечення ( сформовані в системі «Електронний суд» 13.03.2025 р. ) проти заяви про забезпечення позову у цій справі, яке ( клопотання ) свідчить про її обізнаність щодо спору між сторонами у цій справі та те, що заява про забезпечення позову подається як до подачі позову, так і одночасно з ним;
- ухвалою від 14.05.2025 р. судом відмовлено представнику Відповідача -2 у задоволенні клопотання ( сформованого в системі «Електронний суд» 05.05.2025 р. ) про продовження строку надання відзиву на позовну заяву, а також у задоволенні клопотання викладеного в прохальній частині відзиву ( сформованого в системі «Електронний суд» 13.05.2025 р. ) на позову заяву та усного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву з підстав викладених в тексті такої ухвали;
- Відповідачем -1 не вказано об'єктивних причин, що перешкоджали йому надати суду у цю справу у визначений чинним законодавством строк протоколи № 616044 проведення електронного аукціону торгів від 15.07.2024 р., № 616273 проведення електронного аукціону торгів від 18.07.2024 р., № 616309 проведення електронного аукціону торгів від 18.07.2024 р., протоколу про результати електронного аукціону від 22.07.2024 р., платіжних інструкцій від 23.10.2024 р. № 921, № 922 від 23.10.2024 р., № 953 від 30.12.2024 р., № 952 від 30.12.2024 р.;
- клопотання відповідачів -1 та -2 про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його ( строку ) подано до суду 28.05.2025 р. та 30.05.2025 р., тобто після спливу строку 03.04.2025 р.;
- посилаючись на ч. 10 ст. 80 ГПК України щодо доказів, які не були додані до відзиву …, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи представниками відповідачів 1 та 2 залишено поза увагою вимоги частин 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України щодо об'єктивності причин не надання такого доказу та наслідків не подання таких доказів у встановлений законом чи судом строк;
- Відповідачем -2 у цій справі взагалі не було надано суду доказів звернення ТОВ “Ресанта-Запоріжжя» до ТОВ «Брок Сервіс плюс» із заявою ( замовленням ) від 11.04.2025 р. про надання звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна (групи будівель і споруд) розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд. 16;
- не повідомлення Відповідачем -2 (керівником чи представником) суд в письмовому вигляді у встановлений кодексом та ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк про об'єктивні причини пропуску такого строку із зазначенням який доказ не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу свідчить про порушення відповідачем 2 вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України щодо об'єктивних причин не подання до суду у визначений строк звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна (групи будівель і споруд) розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд. 16;
- не надання Відповідачем -2 Звіту (висновку) про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна (групи будівель і споруд) розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд. 16 в строк визначений в ухвалі суду про відкриття провадження у цій справі (з огляду, як стверджує представник останнього), на об'єктивну неможливість, оскільки такий доказ (звіт) ще не існував в об'єктивній дійсності, не звільняв (няє) Відповідача -2 від обов'язку (в порядку визначеному частинами 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України) повідомити суд про об'єктивні причини не надання такого доказу у визначений судом строк;
- наданий керівником Відповідача -2 супровідний лист за вих. від 12.05.2025 р. за вих. № 1 про надання висновку про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна (групи будівель і споруд) розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд. 16 із пропуском визначеного в ухвалі суду від 17.03.2025 р. по справі № 908/610/25 строку для надання відзиву та доказів на переконання суду свідчить про пропущення строку Відповідачем -2 не через об'єктивні обставини (об'єктивні причини), а через обставини суб'єктивного характеру (які залежали від керівника Відповідача -2 чи інших уповноважених осіб) щодо зволікання із укладення договору про надання правничої допомоги та на представництво такого правника в цій справі) та не є достатнім доказом для визнання обґрунтованим клопотання Відповідача -2 ( сформованого в системі «Електронний суд 28.05.2025 р. ) про об'єктивні причини не надання такого доказу у строк визначений чинним ГПК України та судом;
- Відповідачем -2 не обґрунтовано причини пропуску не надання до суду у цій справі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.2024 р. № ОУ-0000046 та рахунку-фактури від 25.12.2024 р. № СФ-0000048 за проведені малярні роботи складів які були виготовлені (складені) задовго до відкриття провадження у цій справі…;
- кожен з відповідачів -1 та -2 ( в особі їх керівників та представників ) несуть ризик настання наслідків пов'язаних з не вчиненням нею (ними) процесуальних дій) в рамках справи № 908/610/25, що стало наслідком пропуску процесуальних строків на надання доказів такою стороною;
- представниками відповідачів -1 та -2 всупереч приписам ст. 119 ГПК України не доведено поважності причин пропуску процесуального строку на подання доказів;
- усні обґрунтування представників відповідачів -1 та -2 містять лише формальні обставини пропуску строку на подання доказів;
- фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2019 р. у справі № 911/4590/13, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06 ).
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції відхиляє викладені в апеляційній скарзі доводи Скаржника стосовно того, що право суду на продовження встановленого ним строку є абсолютним та реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства, адже, як зазначалось вище, Скаржник пропустив строк, встановлений законом, який підлягає поновленню на підставі поданої ним заяви про поновлення такого строку лише за наявності поважних причин.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи щодо подання відповідачами доказів з порушенням строку, встановленого законом, місцевий господарський суд, дійшов правильного висновку про відмову відповідачам у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачи доказів та поновлення строку.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресанта-Запоріжжя» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 р. у справі № 908/610/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус