Справа № 293/559/25
Провадження № 2/292/447/25
11 серпня 2025 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіній В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його користь заборгованість за кредитним договором №0015/980/2118558/20 в розмірі 14172,4 грн, з яких: 8000 грн - сума боргу по тілу, 6172,4 грн - сума боргу по відсотках, та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 уклала з АТ "Отп банк" кредитний договір №0015/980/2118558/20, який за правовою природою є змішаним договором, а саме - кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
13.10.2023 між АТ "Отп банк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №13/10/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищевказаним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору №0015/980/2118558/20, укладеного між АТ "Отп банк" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК "ЄАПБ".
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14172,4 грн., з яких: 8000 грн. - загальна сума боргу по тілу кередиту та 6172,4 грн. сума боргу по комісії.
Відповідачка не виконала свого обов"язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на його рахунки, ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №0015/980/2118558/20 в сумі 14172,4 грн., з яких: 8000 грн. - загальна сума боргу по тілу; 6172,4 грн. - загальна сума боргу по комісії.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У судові засідання, призначені на 10.07.2025 та 11.08.2025, відповідачка не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду повернулися конверти з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за зареєстрованою адресою проживання, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ "Отп банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 06.11.2020 підписала заяву-анкету №0015/980/2118558/20, якою підтвердила, що попередньо ознайомилася зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід"ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг АТ "Отп банк" та які розміщені на офіційному сайті www.otpbank.com.ua.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, тип кредиту - кредитна лінія по продукту: MC Gold, кредитна картка "Мані на кармані легка", ліміт кредиту - 4000 грн. (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору), строк кредитування - 36 місяців (з правом пролангації), мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом. Процентна ставка, відсотків річних - 0,01% (річних), діє протягом пільгового періоду, 5% (щомісячно) діє після закінчення пільгового періоду. Витрати за кредитом становлять 3250,42 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 13250,42 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 79,58%.
13.10.2023 між АТ "Отп банк" (клієнт) та ТОВ "ФК "ЄАПБ" (фактор) укладено договір факторингу № 13/10/23, у відповідності до умов якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату і відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов"язань за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.
Згідно витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 та розрахунку заборгованості за картком/рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №0015/980/2118558 від 12.11.2020, за період з 13.10.2023 по 31.03.2025, наданого ТОВ "ФК"ЄАПБ", вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 14172,40 грн., з яких: загальна сума боргу по тілу кредиту - 8000 грн., загальна сума боргу по відсотках - 6172,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і це не є обов'язком суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Наданими позивачем доказами підтверджено те, що 12.11.2020 підписавши заяву-анкету №0015/980/2118558/20 між банком та відповідачкою укладено договір про надання банківських послуг шляхом відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки MasterCard Gold.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 підтвердила, що підписанням цієї заяви ознайомилася зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід"ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг АТ "Отп банк" та які розміщені на офіційному сайті АТ "Отп банк" www.otpbank.com.ua.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17 зроблено правовий висновок про необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, згідно якого пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, що укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
В анкеті-заяві не зазначена погоджена сума кредитного ліміту, а також немає даних про встановлення його розміру.
За приписами ч.1 ст.1046 та ч.2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.
Відповідно до пункту 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.
Згідно пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження). За однотипними операціями банки можуть складати зведені меморіальні ордери відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з організації операційної діяльності в банках України, і внутрішніх процедур банку.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника.
Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 по справі № 278/2177/15-ц зробив висновок, що заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором.
Однак, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано жодних доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам щодо платіжних документів, та підтверджували факт перерахування АТ "Отп банк" відповідачці суму кредиту на зазначений в заяві картковий рахунок, розмір кредитних коштів використаних відповідачкою, дату їх отримання, що унеможливлює перевірку правильності проведеного розрахунку заборгованості, а тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, комісії, зазначені в розрахунку, є доведеними.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним позивачем розрахунковим документом.
На підтвердження правильності складеного розрахунку, позивачем виписки по картковому рахунку відповідачки, з якої можна було б встановити факт користування ОСОБА_1 банківською карткою, кредитними коштами, рух коштів по карті та наявність заборгованості, не надано.
Дослідивши надані позивачем докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач до позовної заяви не надав жодних доказів, які підтверджують отримання кредитних коштів. Суд також вважає, що позивачем не надано докази, які підтверджують суму кредитного ліміту, яку погодили сторони, що є істотною умовою даного виду договору.
У позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач, із зазначенням об'єктивних причин неможливості їх надання або клопотання про їх витребування, останній не подавав.
Саме на позивача покладено обов'язок довести обставини, які мають значення для справи: доводять перерахування відповідачці виданих кредитних коштів та наявність заборгованості. За невчинення належних процесуальних дій, позивач і несе ризик настання відповідних наслідків пов'язаних з цим (ст.12 ЦПК України).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачкою кредитних коштів та їх розмір, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за договором від 06.11.2020.
За відсутності підтверджуючих даних про перерахування відповідачці кредитних коштів, відомості зазначені в розрахунку заборгованості суд не може вважати достовірними та такими, які підтверджують зазначені в ньому відомості, оскільки складені безпосередньо позивачем, а не первісним кредитором та не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, а тому викликають сумнів в їх достовірності.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не доведено позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір з відповідачки не стягується.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя В. Ф. Лотуга