Справа № 289/2453/24
Номер провадження 2/289/272/25
11.08.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1910256 від 04.01.2020 у розмірі 15015 грн. та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 23.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання без виклику сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення (а.с. 64).
Ухвалою від 14.03.2025 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 73).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до суду також не з'явився, однак, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, тому суд, враховуючи повторну неявку відповідача без поважних причин та не подання ним відзиву, розглянув справу заочно, без його участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.01.2020 ОСОБА_1 в електронній формі заповнив Анкету-заяву на кредит № 1910256, відповідно до якої сума кредиту 5000,00 грн; строк кредиту 30 днів, процентна ставка 0,01 % за кожен день користування (а.с. 54).
04.01.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1910256, який підписаний електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора (надалі кредитний договір) (а.с. 27-29).
Відповідно до копії платіжного доручення 13366962 від 04.01.2020 відповідачу згідно кредитного договору № 1910256 було перераховано на картковий рахунок кошти у сумі 5 000,00 грн (а.с. 37).
16.06.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги №001, за яким ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за договором про споживчий кредит № 1910256 від 04.01.2020, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло такого права вимоги, що слідує з копії витягу з Додатку до нього (Реєстру боржників) (а.с. 19-26, 40-42, 57).
24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» було укладено Договір факторингу № 1/15, за умовами якого ТОВ «ФК«ПІНГ-ПОНГ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1910256 від 04.01.2020, що слідує з копії відповідно Договору та Витягу з Додатку до нього (Реєстру боржників) (а.с. 30-33, 56).
Згідно з вищевказаним витягом ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму заборгованості 15015 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 7515 грн, а також заборгованості за пенею у розмірі 2500 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення досудової вимоги №1910256-АВ від 02.09.2024 на адресу відповідача (а.с. 38).
Доказів погашення заборгованості перед Банком з боку відповідача матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» змінило найменування на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (а.с. 85).
Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування цим кредитом та комісію, є підставою для повного задоволення позову.
Представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
07.08.2024 між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» та адвокатом Білецьким Б.М. укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 13-15).
Згідно акту про отримання правничої допомоги від 11.11.2024 адвокатом Білецьким Б.М. надано ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» правничу допомогу на загальну суму 6000 грн. (а.с. 53).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с. 8).
Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, код ЄДРПОУ 43657029) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором №1910256 від 04.01.2020 у розмірі 15015 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО